Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

нет. Волкотрубенко готов потерять пасеку но не прибегать к помощи препаранов. пасека больше научная.
Если бы на Заре появления клеща на мелифере( когда человек скорей всего массово распространял зараженных пчел по всему миру.) пчеловодсто не двинулось дальше колод или рамочного содержания но по принципу Волкотрубенко, то потери бы были от клеща. до тех пор пока в регионе появления клеща не вымерли бы все пчелы. Пока не зараженные не перестали бы контактировать с зараженными.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Юрий Нефёдов, ты спросил откуда карты. Последняя с википедии. Прошу прощения у форума если карты у вас плохо отображаются. Я просто копирую адрес фотографии и вставляю сюда. У меня браузер автоматически выравнивает фото по ширине моего экрана. Теперь буду сам выравнивать или искать размер поменьше, чтобы у вас все отображалось удобно.
У моего отца тоже была научная пасека. Не обрабатывал или делал это редко, летели рои и тд. Варроатолеранц пока в проекте.
По поводу географии. Юрий, есть иерархия всех видов, они объединяются в семейства, отряды и тд. В случае пчел есть семейство "пчелы настоящие", которое делится на роды, в числе которых есть род "апис". И мелифера, и церана - это виды рода апис. Когда-то у пчел были общие предки, но после из-за географических изменений стали образовываться замкнутые экосистемы, в которых пчелы эволюционировали в отдельные виды вместе со своими болезнями, т.е. эти болезни и вредители эволюционировали вместе с ними.
Мне кажется, я понял твою фундаментальную ошибку. Возьми и сам все почитай, погляди на ютубе. А то ты как обычно вместо того чтобы выяснить теорию начинаешь выдвигать свои. Я же тебе говорил, съезди к Берендею и погляди как он пчел в зиму собирает. Или посмотри на ютубе известных пчеловодов. Но нет, ты все делаешь по-своему, своим умом и тд. Отсюда неровный результат.

Добавлено через 3 минуты
Варроа не обязательно уничтожает пчелосемью зимой. Он ее просто ослабляет. Поэтому пасеки на местных пчелах, которые не обрабатываются, лучше зимуют - просто потому что они лучше зимуют при равных условиях с породистыми. А роение позволяет скинуть уровень заклещеванности. Попробуйте не обрабатывать пасеку не местных пчел, или не давать местным пчелам роиться - и осыпь будет больше.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Ви дуже зручно підбираєте факти під свою теорію(ИМХО)

Добавлено через 31 минуту
Ви так і не відповіли: "за рахунок чого бджоли Волкотрубенко, що не бачили обробок від кліща і мають фактор перезараження з інших пасік до цього часу успішно жили, розмножувались і встигали мед носити"?
Цікава також думка Волкотрубенко: - за рахунок чого система дала збій останні дві зими (якщо не помиляюсь)? Критична маса ''трутобджіл'', низький рівень роїння чи щось ін?

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Якщо чесно, то в мене немає ніякої теорії. А якщо і є, то з'явилась вона на коліні. Просто якось дуже зачепило твердження що бджоли втратили свою вароанетерпимість. Що вчені просто мусять відзнайти втрачені гени і ось ось виведуть бджолу що буде боротися із кліщем. Із цієї нісенітниці все інше то похідне. До цього я навіть не знав що виявляється кліщ до цього паразитував на Церані. І що є якісь кордони для бджіл між Азією і Європою.
Наче попав в якийся дитсадок де дорослі люди верзуть повні нісенітниці.
Ну а про зиму це ну так очевидно. Це треба вирости в таких бетонних джунглях щоб не розуміти чому в нас так мало шкідників для агрокультур. тому що в Україні вони гинуть взимку. В нас немає саранчі. Не має купи жучківпаучків які в більш теплих широтах знищують цілі врожаї.
А вижити кліщ може тільки по ближче до землі взимку, в дуплі він замерзне 100%. бджоли в землі не живуть.
Якщо кому треба на очевидних речах захистити десертацію. Дарю теорію бекоштовно. А би бджоли були живі.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Нічого Коля не відбирає і нічого не шукає, все набагато простіше, приблизний цикл життя рою у Колі на пасіці склада 2, а в кращому випадку 3 роки. Немає в нього на пасіці сімей які прожили 5 і більше років, а Ви чудово знаєте скільки з 20шт кліщів за рік буде кліща в сімї.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Вважаю що феномен Волкотрубенко теоретично можливий якщо бджоли рояться майже в нуль. Тобто Вилітає перший рій первак наприклад 1го числа. після вильоту виходять цього ж дня перші ройові матки. Останній рій виходить наприклад 15го числа. 16го числа виходить остання ройова матка, вона ж і залишається. 26го числа вона починає сіяти. через 35 днів після того як було закладене останнє яїчко старою маткою кліщ може знову залізти в ячейку для розмноження. може залізти і на 33й день.
якщо матка в останній свій день відклала 100 яєць бджолиних і 50 трутових, то останній кліщ вийде 28го числа. і у бджіл теоретично є до 7 днів щоб зтрусити з себе при обльотах максимальну кількість кліща. 50 же останніх трутнів вийдуть на обліт як раз на 5й 7й день.
При цьому у вулику ще можуть залишитись дуже не велика кількість трутнів з деформованим крилом.
Думаю при таких умовах пасіка може прожити максимально довго. може навіть деяки сімї не один раз повністю вивільняли кліща із вулика. Але так як пасіка це не дупла на кілометрових відстанях одне от одного. то поруч стоячі вулики знову і знову заражаються від сусідніх.
Якщо умови інші. Наприклад сім'я відпустила один тільки рій, то кліщів на багато менше не стане.
--------
За помилки Волкотрубенко напише сам. Але я думаю що коли він продав самі сильні сім'ї то відразу руки потянулися розмножить пасіку ділячи ройові сімї рамками з маточниками. тобто наробив відводків щоб знову збільшити пасіку.
та й взагалі якщо продаються самі сильні то із слабких результат завжди буде слабкий. (ИМХО)

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Ви хлопці експериментуйте, це все за ваші гроші. :old:

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Дан. Какую ты мне фундаментальную ошибку предьявляешь? Что я не верю в Бога или верю не так?
Ну как же апис поделился и стало не одна а две или три вида пчел. Ладно острова. там своя экосистема. Ладно материки, их разделяют океаны. Но Евразия? один Единый континент месте с Африкой. Лечу куда хочу и когда хочу. Умножь это на миллионы лет.
Да я на пасеке в ловушки для ос пару лет назад ловил Японских шершней.
Какой нафиг Тибет и пустыня Гоби? А побережье Китая, Владивосток, Байкал, Казахстан и уже рукой подать до Кавказкой пчелы. мысленно путь прошел на карте?
А от Казахстана до Афганистана слабо мелифере проделать путь?
Миллион лет Дан. Вероятность этих событий не 99%, 100 или если тебе мало 1000%.
Какие нафиг ученые могут найти остатки мелиферы в Азии спустя миллион лет. ученые которые не из голливуда, вряд ли найдут в азии янтарь в котором сохранилась целая мелифера.(это так в парке Юрского периода воссоздали динозавров из крови динозавров которая сохранилась в комарах которых нашли в янтаре)
Уголь нашли, нефть нашли, а мелиферу не нашли. ага значит ее и не было. так и запишим.
Хватит бред нести про замкнутые экосистемы. Если так думают все ученые, то они идиоты.
Дан даже слоны за миллионы лет сумели преодолеть твою пустыню Гоби.
Что ты вообще например знаешь о Цейлонском слоне? Может когда узнаешь появится немножко больше критического мышления и ты поймешь что для пчел прилететь в Азию это раз плюнуть.
Фундаментальная ошибка всех ученых это пользоваться трудами других ученых. а самому подумать и посомневаться? неужели обязательно биться головой о стену?

Добавлено через 19 минут
Ну на следующий год уничтожит зимой. На фоне миллиона лет вообще не важно как и когда клещ поубивал всех мелифер и погиб сам. и почему он остался жить только на церане. Можно создать компьтерный алгоритм по годам как, когда и главное куда максимум распространится и клещ и пчелы и где они будут балансировать друг от друга.
Но какая разница на фоне миллиона лет? Был баланс теперь он нарушен.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Тобто при максимально можливому при роїнні безросплідному періоді певна частина кліща гине від старості не давши потомства. Тільки при цій умові може знизитись % закліщеності(ИМХО).
Даних про те, що при обльотах бджола зкидає кліща я не зустрічав. Як і про те що рої можуть скидати певну кількість паразита - в роївниці ніколи не бачив кліща.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

(ИМХО) що як раз і бджоли і кліщ всі разом і старіють і не повертаються у вулик.
наприклад при дуже сильній закліщованості яку я спостерігав бджіл і особливо трутнів з деформованим крилос в середніх сімях зовсім візуально не видно. хоча в слабких, мабуть для обігріву розплоду є багато трутнів і бджіл з деформованим крилом.
Є в мене ТЕОРІЯ давно, що в сильних сімях деформовані або самі залишають вулик, або їх бджоли виганяють.
Тому і помилка у Волкотрубенко. Він позбувся сильних сімей замість слабких. Якість пасіки впала. та ще й мабуть відводків наробив замість роїння.

Добавлено через 1 час 29 минут
як пропала пасіка і залишилось до 30 норм сімей то вся пасіка була навмисне загнана в роїння. хоча і розкидував полоски весною. кліща трохи збив. роїв було багато. всі рої обробляв біпіном із росинки. на дні роївниці було до 100шт. одне діло не бачити, а друге що він там є це 100%.

Добавлено через 7 минут
Ще один міф про рої, це те що в середині шапки він прогрівається до 40 градусів і кліщ падає з бджіл. але на практиці не перевіряв. мабуть фейк.