Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Та нікого не має... Вибачаюсь, трохи "псіханув". Як за мене, місце для пошуку нового завжди повинно бути. інакше станеш "спеціалістом" і будеш тільки знати.
Скляний корпус робити не буду, буду з пінополістиролу мастирити. Якраз зараз в Скетчу компоную, тому й деталі цікавлять. Рамка дротяна. На жаль, виразного пояснення, чи оптимальна рамка на 102, вірніше оптимальна сила сім'ї з точки зору зимівлі та розвитку весною, не почув. Буду сам думати...
Фотік є, фотографую, в ЖЖ з аналогічною назвою можете подивитись.

Добавлено через 10 минут
Ні, трохи не таке хотів сказати. Як по мені, все нове треба брати до уваги, іноді навіть явно бредова ідея дає поштовх до рішення.
Бджоли збираюсь отримати двома шляхами: по-перше, сусід, якому допомагаю порпатись в ліжаках, цього року випустив 13 роїв, по-друге, поряд чоловік водить карпатку в корпусах 108, мрію закинути по весні кілька корпусів на відводки, хочу спокійних бджіл, бо безпородні, з якими маю діло зараз, дуже кляті:)

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Душ принимаю регулярно,но воду по темам на форуме не разливаю.Считаю сетчатое дно в ульях малого поперечного сечения правильным решением(если правильно им пользоваться).Пчелы также голосуют за оное не заклеивая прополюсом.Проверено на "удавах".

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Как говаривал один мой знакомый "в жизни надо поробовать все, но ничем не увлекаться".
Смысл изречения в том, что пока дело только начинается, нельзя увлекаться "бредовыми идеями" а надо именно начать. И начать надо именно с главного - определиться с системой улья, способами развития и получения меда. Когда пройдет первый сезон, и появится хоть какой нибудь опыт, тогда можно будет посмотреть и дальше. В полистироле точно нужно сетчатое дно(ИМХО)

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Можно сказать, закончился очередной пчеловодный сезон. В воскресенье привез пчел с летнего точка. Дольше держать на поле - смысла нет никакого: июльская и особенно августовская жара высушила всю флору, пошли отвесы по 200-300 гр.
В целом итог нормальный. За две качки каждая зимовалая дала на круг чуть больше фляги. Норма выполнена, да и ульи приехали тяжелые. Но и просели семьи капитально, раньше такого не было: в каждой едва по полтора корпуса расплода набирается.(Корпуса альпийские на 108) Вчера-сегодня комплектовал в зиму, соединял по две, а где и по три. Зато образовался надежный запас на весну из полномедных и маломедных рамок.
Для стимуляции яйцекладки пару недель буду давать на ночь медовую сыту по литру-полтора. Ее приготовил из забрусного меда в соотношении 1:1. Пойдет в дело и фляга прошлогоднего севшего меда. Добавляю хл.кобальт.
Многие знакомые пасечники отмечают значительное ослабление пчелосемей после ГВ. Основной причиной называется интенсивный медосбор на подсолнечнике. А кое-кто ждет и осенних слетов... Значит, профилактика болезней требует повышенного внимания.

Добавлено через 12 минут
Перечитывая предыдущие посты в теме, обратил внимание, что одного из пользователей так впечатлил ролик на Ютубе про душ на пасеке, что он даже "трохи психанув". Вот, оказывается, какая сила у "важнейшего из искусств": никого не оставляет равнодушным!
Только желательно подобные разговоры вести в соответствующих темах, не засорять основные...

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Анагримо, не раджу клеїти з ЕППС бо площини роз'єму потрібно робити твердими (дерев'яна планка 20 - 30 мм) , при висоті 108 мм залишиться 68 - 48 мм? Не бачу сенсу ніякого, один гемор. Відливати з пінополіуретану - ще більший гемор. Пінопластові корпуси можливий варіант на великих рамках і то це ерзацкорпуси. Найкраще - соснова суха доска шириною 120 мм. Дерево є дерево, інше : " Дешева рибка, вонюча юшка". Гризуть ЕППС зимою гризуни, а літом з середини - бджоли, спершу ничку якусь зробили, а потім, взагалі, льоток на сторону. Це у мене є один 8-и рамковий вулик на даданівську рамку і магазини - на альпійську.
Рекомендую не економити на вощині і робити такі ж корпуси як і у сусіда, тобто Н 108. При цьому є можливість взаємодопомоги. Залишки вощини можуть піти на рамки стільникового меду.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Шановний Олексій Володимиривич. Велике спасибі за велику працю у висвітленні теми про роботу з вуликами МФУ. Вітаю Вас та Всих інших пасічників з сьогоднішнім святом. Менше "води" в темах та більше меду у вуликах.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Спершу я не второпав конструкцію цієї кормушки, але передивившись фільм Олексія Володимировича, зрозумів всю простоту конструкції. Харчові лотки роблять з відповідного пластику, добре миються бо мають всі кути заокругленими. Є в мене три покупні кормушки зі склом зверху, але в прошлому році достав щоб закормлювати бджіл, а там - пліснява. Десь не дуже добре помив. А вимити добре там не вимиєш, поза як там ціла купа недоступних місць. Та й пластик не найкращий. Рідні делонівські два штуки теж маю. Теж не найкраща конструкція, взагалі не потрібен той гроб - важкий і всього для осінньої закормки. Інша річ у Олексія Володимировича.
Вирішив повторити конструкцію, але щось задимів двигун мойого УБДН. Після не довгих роздумів вирішив прохід для бджіл зробити з оцинковки. Підходяще місце для проходу - під ручками, то й зробив два лоточки. Ось що вийшло.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Доповню. Металеві лотки - зйомні, фіксація можлива резинкою або рейками прибитими на підкришнику, тобто контейнер знаходиться між двома рейками які і не дають роз'їхатись металевим лоткам. Після закормки і розборки можливо складувати контейнери друг в дружку, лотки також і все це - в верхній контейнер і закрити кришкою. Підкришник такий як і у Олексія Володимировича, тільки не один, а два пази для проходу бджіл.
p.s. Пост 161, 17 сторінка - там і фото підкришника, але краще передивитись фільм.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Правильно кажуть: одна голова - добре, а дві - краще. Ідея кормушки у нас з Вами однакова, втілення - різне. Ваш варіант, шановний Віталій Федорович, мені подобається більше за власний. Тільки біда - не вмію працювати з металом. Хоча ось зараз проситься й таке рішення: замість металу можна використати прямокутні літрові пляшки з-під кефіру. Вірніше, половинки таких пляшок, де стінки зрізати під кутом, як на вашому фото. А ще краще - знайти такі пляшки з прозорого харчового пластику. Тоді будемо бачити ходіння бджіл за кормом. Отже, завдяки Вам, мені буде на завтра робота для голови та рук:beer:.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

МедАль, та ніякої проблеми з оцинковкою немає. Є остаток від підвіконня, не міряв, але цупкий метал. Але краще було би щоб товщина була 0,5мм. Вирізав пробний варіант, зігнув, підкоректував і зробив остаточний. По ньому вже вирізав всі інші, різав ножицями якими ріжуть металопрофіль для гіпсокартону. Гнув молотком на кутнику зафіксувавши двома маленькими китайськими струбцинками. Перед розмічанням на оцинковку приклеїв малярну лєнту і розмічав олівцем... Шаблон залишив на майбутнє.
Не задимів би мій станок - повторив би ваш варіант, а так нещастя наштовхнуло на розбірний варіант кормушки. Тільки от резинку все рівно потрібно натягувати, це для того щоб при знятті кормушки не роз'їзжались ті лопухи. Брусочки в підкришнику потрібні для правильного позиціонування кормушки відносно проходів для бджіл. У вас,Олексію Володииировичу, отвори зроблені по довгій стороні, отже ви просто кормушку приставляєте до буртика підкришника і паз автоматично попадає під прохід для бджіл.
Це я так дотошно описую для таких як я, коли не "вкурив" простоту вашої кормушки.
На форумах про альпійці пишуть, що підкришник - лишня деталь в комплектаціїї. Тепер я бачу,що лишня деталь - рідна альпійська кормушка. Краще мати ваш багатофункціональний підкришник (чи піддашок) з номерком.