Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Ув.Pchelhom! Скажите пожалуйста как вы подкармливаете пчелиные семьи весной и осенью в зиму.? Пакетами , баночками, кормушками и др......?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Вы невнимательно прочли мое сообщение, я сказал вам, как и почему!

Пчеловождение в даданах и лежаках немного отличается от пчеловождения в альпийском улье.Если в даданах и лежаках вы сокращаете или расширяете гнездо рамками то а альпийце это делается корпусами.
По поводу летка у вас тоже не совсем верное представление.
Сократить его при желании можно и сифонит точно так как и в лежаке и
дадане подрамочное пространство одинаковое.

Нижний корпус действительно в альпийце не помеха,но с умелым подходом.Если бы вы поставили пустой нижний корпус я бы сказал что
вы правильно сделали.Вы действительно отделили гнездо от летка и
сохранили обьем гнезда тем самим сохранили тепло.


PS: Не путайте зиму с летом!

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Спасибо за ответ. Но в моей голове это не укладывается. Если я вдруг захочу что то сделать я еду в магазин и переписываю цены на все материалы, пересчитываю цены на 1 кв.м. а потом проектирую и принимаю решение. У нас тут городские власти троллейбусные остановки покрывают карболитом ячеистым. Это понятно, оно раньше называлось "закопать деньги". А вас не понимаю, у вас что так много денег что вы не знаете как их отмыть? Или может медовые доходы позволяют? Взять материал в 20 раз дороже это конечно "подвиг".....

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Чего Вы переводите в деньги,Алексей Владимирович делает для удовольствия.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Лукавите Вы, уважаемый Владимир Иванович. Все – то вы знаете, и в голове Вашей укладывается, потому что Вы сам такой: всю жизнь что-то экспериментируете, совершенствуете, и не всегда обращаете внимание на затраты. Помню Ваш фильм про изготовление литых ППС-ульев. Не хочу считать, сколько Вы вбухали в ту сложную оснастку, ведь не за бутылку самогона Вам ее сделали! И все ради эксперимента. А ведь Вы и наперед знали, что такое производство никогда не окупится, одни только затраты. В результате эксперимента Вы получили удовольствие – вот Вам и отдача вложений.
Кстати, о деньгах. Их ведь очень удобно считать в чужом кошельке!
Когда ваши городские власти лепили троллейбусные остановки из ячеистого поликарбоната, они тоже наперед знали, что через год надо будет делать по новой. Потому что ячеистый – именно на раз. Точно так делается ямочный ремонт дорог. Вот там ребята отмывают по-взрослому. Но то – деньги бюджетные, в т.ч. и наши с Вами, и за их использование надо беспокоиться.
Мой же кошелек – мое личное дело.
Мне отмывать ничего не надо. И медовые доходы не покрывают и малой доли затрат. Мне также уже не надо думать, как одевать-обувать- кормить-учить-выводить в самостоятельную жизнь детей, они у меня взрослые и самообеспеченные дядьки. Не нужны также новые смокинги и прочая одежно-обувная дребедень. И на "девушек" не трачу, цветы и шоколадные коробки не в счет. Значит, все значительные траты идут у меня на мои увлечения – пасеку и столярную мастерскую. Ведь хобби должны постоянно получать подпитку, за удовольствия нужно обязательно отстегивать.
Постоянно обновляю ульи, и не потому, что они старые, просто делаю их на шипах, шлифую и т.д., чтобы они были красивые, радовали глаз. Старые отдаю коллегам, им пригодятся. Точно так обновляю оборудование в мастерской. Оно и внуками не окупится, но мне сейчас работать на нем в радость. «Для приятности» постоянно подкупаю дорогие и качественные расходники – диски, фрезы и пр.
Поликарбонат – в том же ряду. Сделал из него пчелоудалители, поддоны на сетчатые донья, подумываю куда бы еще приспособить взамен фанеры и ДВП. Дорого это, но приятно, красиво и практично.
Одним словом, занимаюсь тем, что называю «парадоксальным пчеловождением». Все собираюсь подробнее развить эту тему, но мои хобби не дают отвлекаться на постороннее.
Следуя Вашей логике, уважаемый Владимир Иванович, надо бы и ездить на «Запорожце», а не на «Мерседесе». Да, на «Запоре» дешевле, но – без удовольствия.
Японские пенсионеры в свое удовольствие шастают по чужим странам, на что тратят свои иены. Это потому, что у них нет пасек и мастерских, их ничего дома не держит. Я же в свое удовольствие ковыряюсь по дому, здесь же отмываю свои гривеньки, как Вы точно заметили. Жаль только, пенсия крошечная, на все «забаганки» не хватает.
И еще: вы называете «подвигом» покупку качественных дорогих материалов. Слава Богу, в моей семье так не думают, попустительствуют моим маленьким слабостям. И не надо скрытно от жены покупать что-то новое, как поступает один из наших коллег. Знаете, что пожелал старый цыган своему недоброжелателю? «Пусть в твоем доме будет два хозяина». У меня один хозяин и по дому, и по семейному бюджету, чему тоже радуюсь.
Извините меня за столь пространный ответ, мой друг и коллега. Но здесь не я виноват, это Вы спровоцировали.
Смотрю, всю эту многоэтажную словесную конструкцию коллега выразил одним предложением:

P.S.Такими досужими разговорами засоряем красивую тему про альпийское пчеловождение. Надо бы перенести куда подальше в другую, типа "Обо всем и ни о чем"...

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Осенью пополняем корма в 3-литровых деревянных кормушках.Для профилактики от болезней расплода весной сверху (между крышкой и корпусом) кладем мелкую сетку из лески,(чтобы работать без дымаря) и после окончания лета пчел равномерно выливаем 200мл сыты или сах.сиропа непосредственно на пчел с добавкой окситетрациклина.Если сетку использовать в два слоя,то она задерживает на себе жидкость и работает как кормушка.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Шановний Олексію Володимировичу, хотілось би почути (побачити) про останні зміни які Ви внесли в свою конструкцію "альпійця", та чому ці зміни відбулись.
З Вашою настановою почав виготовляти, так би мовити, свої "альпійці". Найближчим часом, як Ви і просили, виложу світлини свого виробу.
Та є декілька питань.
1) Дно. Чим Вам не сподобалось те дно з сіткою, що Ви висилали мені? На мій погляд, конструкція досить добра. Тим паче, що Ви планували направляючи для піддона замінити на цвяхи (без головок).
2) Корпус. Ви до "альпійця" пасічникували в "Рутах". В "класичному" Руті в корпусах є льотки. В "Удаві" Давидова В.П. також є льотки в корпусах, якими він манипульє, відкриваючи чи закриваючи при необхідності. В "класичному" Альпійці, та й в Хоміча в його вулику "Н108", льотків немає. Ви їх також не робили. Спорити можно довго про те чи потрібні льотки в корпусах. Так взимку немає виходу тепла з вулика через верхній льоток, а значить бджоли менше споживають корму щоб зігрітися. В той же час через нього виходить водяна пара, і це добре видно в морозний день,коли верхні льотки всі в інеї. І тому в вулику може бути сухіше в порівнянні з вуликом де ціх льотків немає. І ще одна перевага верхнього льотка. І як підтвердження - світлини які я викладав -про перші весняні, точніше лютневі, обльоти бджіл. Бджола на свої перші обльоти в мене виходить найчастіше -через верхній льоток. Якщо верхній буде закритий - через холод що знизу, на обльот взагалі можуть бджоли не вийти. Чи не тому рекомендують навіть знімати дах (стелю) щоб примусити бджол зробити обліт.
Як вже писав в постах вище, висоту корпуса збільшив в зв'язку з висотою рамки в 112мм, то висота корпуса становить 122мм. Фальц під рамки вибрав відразу і це "ребро" корпуса (в дошці) відфуговане. Зібравши корпус на кондукторі, аналогічному Вашому, притер ще трохи цю сторону. В зв'язку з тим, що немає, поки що, доброго станочного парку, та мабуть не точно на кондукторі збирав корпуси, в деяких трохи був пропелер. В кондукторі, вже після сборки корпусів виявив погрешність - не було точного кута - в 90°. То деякі корпуси трохи вийшли ромбом. Можливо ще, десь надмірна перетяжка саморезів. Ви відмовились використовувати углові струбцини -"Топех". Я ж після корпусів збираючи дах та піддашник побачив їх велику допомогу - кут 90° - то ромбу вже намає. А ютубі побачив як "пристругують" корпуси вулика Паливоди. Вирішив спробувати й собі так, щоб менше шоркати по наждаку. Вийшло. Ще перевіривши корпуса на розмір в 122мм претер й інше "ребро" корпуса. Корпуса які буду робити пізніше, дошки сохнуть, будуть з одного дерева -сосна. А ці дошки, як в казці про "колобка" збирав по "сусєкам". На фото побачите - різний колір дошки. Й сосна , тільки мабуть різна -й м'яка, й доволі тверда, та ще й подекуди навіть смола в дошці. Попадалась щось досить тверде та важке , червоного кольору, хвойне. Ще було також пара дошок -хвойне, тверде, кольором схоже на граб. Переймаюсь як ці корпуси себе поведутьв експлуатації - по різному будуть впитувати вологу.
3) Фарбування корпусів. Чи й надалі використовуєте "яхтовий"лак. Як він веде себе в порівнянні з фарбою , тією ж ПФ 115. Вибачаюсь, немає опиту в викаристанні лаку. Як Ви ставитесь, до того щоб проварювати в парафіні? По ціні чи не дешевше буде.
4) В піддашнику для лежака роблять вентиляційні отвори. Яка Ваша думка, якщо зробити щеліві -3мм, або круглі -напр.14мм, по отвору по бокам. Є обрізки OSB плити 10мм. З неї зробити стелю, покривши знизу, зі сторони бджіл, воском. Один такий піддашок вже зробив, тільки без вентиляційних отворів.
5) Ви писали чи в фільмі, не пам'ятаю, що змінили конструкцію даху. В дашку, що я зробив, замість дошки для сендвіча використовавав ДВП, пропитавши її оліфою. Замість пенопласту використовував полістирольні плитки (що клєють на стелі, 50*50). Перед війною торгував такою плиткою, то є трохи остатків. 4 плитки замість 20 мм пенопласту. З ящиків для 82мм мін превіз з війни трохи дошок - 495*95*16мм. Розпустивши дошечку навпіл-отримав 46мм. Це висота даху. Не маю шипорезу, щоб зібрати в ящечний прямий шип. То використовував ще дошку в 25мм, щоб зібрати в четверть.
6) Размовляючи з Вами про рамки -питав про те: - "чи використовувати дошечки з бука". Але виявилось це граб. Напіляв заготовок на півтисячи рамок, з півтори сотні зібрав. Красиві:confused:, кріпкі -цвях не витягнеш, але потрібно під кожен цвях отвір -награєшся. Коли перейду на сосну буде легше -можна спробувати й степлер. А в граб не хоче лізти скоба.:(

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Маю уточнити: конструкція "альпійця" ніяк не моя, а внесені деякі вдосконалення підказала сама практика.
Спробую відповісти по порядку.
1.Взагалі до дна претензій нема. Хіба що фанерні піддони на сітчатих денцях довелось викинути, бо почали розслоюватись. Замінив їх, поставив з монолітного полікарбонату 2 мм.
Остання зимівля показала, що як на сітці, так і на глухому дні результати приблизно однакові. Для збереження тепла після першого обльоту всі денця замінив на глухі.
2. Льотків у корпусах немає. Покищо не бачу причини, щоб їх робити. Ви, напевне, звернули увагу, що в піддашниках є сітка. Протягом літа вона буває перекрита прополісом та воском. Восени газовою горілкою очищаю сітку, з настанням сталих холодів кладу зверху в піддашник утеплюючі подушечки, зверху – кришка. Так от, ця сітка знову прополісується. В одних сім"ях більше, в інших менше. Бджоли самі регулюють газообмін. Зверніть також увагу, корпуси безфальцьові, між ними за будь-яких умов можуть бути мікрощілини, не заліплені прополісом. З жовтня і до першої весняної ревізії ніколи не розбираю вулика, щоб не заважати бджолам робити собі комфортне гніздо.
Ніколи також не спонукаю бджіл до обльоту. Не виходять через нижній льоток – значить ще не готові.
Кутові струбцини зовсім не потрібні, коли є точний міцний кондуктор. А що використовуєте «різномасні» дошки – то погано, важливо щоб кожна частина вулика робилась з матеріалу однакової щільності та вологості. В цьому ви переконаєтесь, коли вулики стоятимуть під дощем і сонцем.
Тверді породи деревини взагалі не радив би використовувати, хіба що на рамки.
3. Фарбую два рази лаком для яхт і кораблів виробництва Сумського заводу. Перед фарбуванням поверхню шліфую, потім покриваю ґрунтовкою по дереву «Тріора». Результат помітно кращий, ніж ПФ. В парафіні ніколи не проварював, тому нічого не можу сказати. Мій знайомий проварює в соняшниковій олії, це вже кипляча оліфа. Теж добрий результат.
4. Про вентиляцію через сітку піддашника – відповів, а от QSB використовувати остерігаюсь, бо не вірю, що ця макуха з часом не розкришиться.
5. Відмовляюсь від пінопласту і ДВП для даху, бо ці матеріали полюбляють вбирати в себе вологу.
6. Повторюсь: тепер роблю рамки липові, на шипах, а раніше для рамочок використовував дубові планки товщ. 5 мм. Щоб цвяхи добре тримались, потрібна тверда деревина. А коли тверда – треба обов"язково свердлити отвори для цвяхів у верхній планці. Тут вже нічого не вдієш, треба «гратися». Будете робити з соснових планочок – цвяхи не будуть триматися міцно. Бо: щоб не розкололась тонка бокова планка, треба тонкі цвяхи довжиною до 25 мм. Збивати степлером вам мабуть не вдасться. Не забезпечите точність, і в сосні скобка триматись не буде.

Добавлено через 25 минут
Хочете спростити і прискорити виготовлення рамочок - робіть класичні, дротяні.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Мав на увазі саме "альпійця" в Вашому виготовленні. І звичайно скільки людей, стільки й думок.
Мені більше до вподоби рамка повністью з дерева. Трохи підремонтував Ваш кондуктор для рамок - чогось була вертикальна стінка завалена, та трохи збільшив висоту -під мою рамку, тепер краще працювати на ньому.
ДВП на даху проолифив та пройшов в один слой ПФ115, що їй станеться під залізним покриттям даху. А OSB якщо й разбухне не тяжко замінити. Чим добрий "альпіець", щось не подобається в вулику -підлога,корпус чи дах - підставив іншу деталь вулика і пасечникуй далі.
За різну деревину того й переймаюсь, що порізному поведе себе. Робив передню та задню стінку з дощки в 30мм, а бокову -25ммм. Якщо будуть занадто великі щілини - зроблю фальци. Вже інші корпуси будуть з однієї деревини.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

То я так спеціально її "завалив" град. на 3-5 до середини. Це щоб нижня планка входила щільніше між боковими.
А взагалі, Олександре Семеновичу, бачу - справа у Вас просувається. Робіть і показуйте. Цікаво все ж таки.