Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Юрий Нефёдов,
Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм. Не придумуйте "ласапеда", ми півтора століття впхалися туда, куда не потрібно, а зараз розраховуємося не по "дєцкі".

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Юрий, может, ты и прав, в истории пчел много белых пятен.
По поводу роения и как это помогает в борьбе с варроа. Приведу отрывок из очерков о промышленном канадском пчеловодстве за авторством всем известного МишаКа:
"Есть методы содержания семей вобще без приминения каких либо химикатов,
почти сродни пакетному пчеловодству. Делается отводок на 2х рам расплода с
маточником в июне, проверяют матку на засев через две недели, расширяют до
полного корпуса рамками и дают ему расти, на следующий год это будет медовик,
как правило вторую зиму они уже не зимуют клещ сьедает. держат по 500-600
семей таким способом.
а отводок делается от этих же заклещённых семей или от других, которые обрабатывали?
Этот пчеловод вообще не признает какую либо химию, органик. Поэтому делает из
того что есть."
Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща. Вон многолетние наблюдения на пасеке Волкотрубенко подтверждают, что зимовка таких семей возможна. Надо лишь соблюсти два условия: местные пчелы и хоть какое-то деление.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні. Та й кліща менше ніж бджіл, тому у відсотковому відношенні його відійде значно більше ніж бджіл.

Я казав, що ніколи не бачив в роївниці зкинутого або мертвого кліща (якщо його не травити). Тому теорії, що ніби рій може якось зменшувати кількість паразита вважаю не вірними(ИМХО)

Добавлено через 5 минут
І що дасть зменшення чарунки? Мої бджоли ''самострой'' будують дещо збільшений відносно заводського розміру.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

А дасть те, що бджоли будуть жити як багато років до цього, а не існувати.

Добавлено через 1 минуту
Більше заводського розміру, це скіко?

Добавлено через 1 минуту
Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Правильно, робиться безсотовий відводок,а майже весь кліщ залишається в сімї, ось тому і вижива пасіка без обробок, але на слідуючий рік потрібно повторювати процедуру, інакше пасіці прийде кінець.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

В мене бджоли на воскобудівних будують переважно більшу бджолину чарунку (на око, бо не міряв) ніж в сотах на вощині. Я навіть не замислювався яка їх ширина на вощині, а тут ви пропонуєте ще цей розмір зменшити:confused:... Що воно дасть? З віком чарунка самозменшується - думаєте кліща в старих сотах менше вирощують? У вас є напрацювання в цьому напрямку?

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Нічого. Була така теорія, ніби то раніше бджоли будували менші чарунки, у яких менше місця кліщам для розвитку. Але дослідження спростовують це.
В 2011 исследование в США: семь пар семей одинакового размера, одинаково зараженых клещами. В каждой паре в один улей ставили только соты со стандартными ячейками (5,4 мм), а другой – только соты с мелкими ячейками (4,8 мм). Использовалась пластиковая вощина для гарантированного размера сот. В течение лета не наблюдалась разница в кол-ве клещей (см. табл. Кол-во клещей на 100 пчел, левый столбец - стандартная ячейка, правый – маленькая), т.е. уменьшение ячейки не препятствовало росту популяции клещей. К аналогичному выводу пришли исследователи в Ирландии. Коэффициент заполнения (отношение ширины грудной клетки к ширине ячейки) был лишь немного выше в маленьких ячейках, чем в стандартных - 79% и 73%. Этого не достаточно, чтобы ограничить развитие клещей.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]
При отсутствии расплода самки клещей могут жить много месяцев, но в период размножения средняя продолжительность жизни самок - 27 дней. Самцы спариваются внутри запечатанной ячейки, за ее пределами они нежизнеспособны.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Не вижу правдоподобной ситуацию когда отводок очень заклещеваной семьи может вообще дожить до следующего сезона. Мишаку явно не все рассказали. Баян (ИМХО)

Добавлено через 47 минут
може буть. або ще така теорія. якщо ви в основному ловите рої перваки, а втораки та четвертаки :) вам не відомі бо швидко розбираєтесь із ройовими сім'ями, то скоріш за все там тих кліщів і є до 100шт. а якщо вилитів останній рой через 15 днів, то кліщу вже нікуди діватись у розплод, він на бджолу залазить. саме в ці дні треба дивитись і вивчати як себе поводять і кліщі і бджоли.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

У вас є якісь напрацювання в цьому напрямку? Як добиваєтесь зменшення чарунки?