Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Роїння тут нідочого. У азіатських бджіл до кліща був уже виробленний імунітет віками, а европейські про кліща ні сном ні духом незнали, а от коли почали возити бджіл туди сюди, то і рознесли кліща по всьому світу, можливо для кліща наша бджола як цукерка. Для того що б у европейських бджіл виробився імунітет, потрібен час і немалий. 65 років це ніщо порівнянно з століттями. Крім того з чого ми всі взяли, що є імунітет??! можливо азіатська бджола просто заходе на якийсь цвіток, який припустимо пригнічує кліща і він втрачає можливість наприклад розмножуватися, або ще що. Все що ми тут пишемо це наші здогади, або фантазія.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

так. цукерка.
але треба бути неаби яким фантастом щоб нафантазувати собі що наші бджоли ніколи в житті за мільйони років не стикалися з вароа. Навіть в голову така нісенітниця не може прийти нормальній людині. фантазія на рівному місці.
вароа та melifera жили разом на одній планеті мільйони років допоки людина не втрутилася.
І люди починають фантазувати появу кліща з появою рамкової системи. просто дикі фантазії.
Ну ну. фантазуйте далі
п.с. не претендую на істину. чи на якийся винахід. керуючись логікою просто дивуюсь.
Це все разом взяте не говорить про те щоя знаю що робити чи знаю як правильно боротися із кліщем.
Так само не знаю як і ви. Окрім хіба Анны Сергеевой

Добавлено через 13 минут
І ніколи за мільйони років наші бджоли не перемагали кліща. Завжди помирали там де тільки ступить клішня вароа. 2-3 роки і смерть. А зима вбивала кліща. Дуже і дуже просте пояснення. чисто математично спасіння є. 0.01% роїв можуть виявитися без кліщів і бджоди виживуть коли всі заражені навкруги повмирають. примітивне і просте пояснення

Добавлено через 12 минут
Із пасікою Волкотрубенко на диво було все добре роки він ганявся за роями. Але і цей фінт не міг тривати вічно. Популяція кліща рано чи пізно всеодно б розрослась до трагічних масштабів.
У Волкотрубенко колосальний досвід спостереження за бджолами, але на його бородьбу з кліщем завжди дивився скептично. Перший рік бджільництва в 2016м мене познайомив із кліщем. До того із 1995го по 2004й я кліщів ніколи не бачив.
В мене існує думка що в наші села завіз кліща саме я в 2016му. До того, тут пакети ніхто ніколи не купував. а бджолярі розводили бджіл виключно роями.
біпінить біпінили. та ніхто ніколи контрольки навіть не стелив. та і як її стилити в тому лежаку? марна праця

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Є думка, що ніколи в селі не було кліща, але всі біпінили - навіщо???

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

може резистентність була інша у того кліща? але після моїх пакетів пасіки почали сипатись роки через три чотири. при тому що біпінили одинаково років 30

Добавлено через 23 минуты
Згадав згадав.
Сипались пасіки і до мене. Як тільки бджолярі помирали то і пасіки з ними сходили на нівець за кілька років.
Тому перепрошую. обробка біпіном була як умова.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Дискусія скотилась, до гадання на кавовій гущі. Ні один з представлених вами аргументів довести чи перевірити вже не можливо.
Чи у вашому селі за ті 30 років не гинули бджоли? Чи не попадався ''пальоний'' біпін? Чи у Волкотрубенка ройові матки перевелись?
Роїння не рятує повністю від вароа. (ИМХО)

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Роїння без смерті близької до 99% всіх колоній нічого не варте. Рятує лише роїння яке по теорії верогідності вивільнилось від кліща.
До того як людина навчилась розмножувати бджіл(вирощувати кліща) було все в балансі.
Потрапив у кліщі вароа? смерть. вивільнився роїнням від вароа? живи.
Чому всі заперечують природній добір?

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

З кожної сімї робимо безсотовий пакет на молодій матці, пакет обробляємо щавелькой (шоб було все еко :D) пакет розвивається, нарощує силу в зиму і приносить собі корм на зимівлю, в основній сімї за два тижні до ГВ матку в ізолятор, і спрацьовуємо в нуль. Краще в рази чим неконтрольоване роїння. Як не крути в рою як мінімум 25% кліща буде і на слідуючий рік ця сімя до ГВ може і недотягнуть, а хто 100 кг меду принисе?:ah: а бджіл ми тримаємо для чого? я наприклад для того , що б отримати мед, а не по деревах лазити рої знімать.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Ви нічого не пили?:neigh:
Люди навчились вирощувати бджіл мінімізуючи роїння задовго до 1957 року.
Звідки ви взяли вірогідність, що якийсь рій повністю звільниться від кліща?
Чому не розглядаєте можливості ''перезимування'' вароа на осах/шершнях/джмелях?

Добавлено через 2 минуты
Дуже цікаво було б подивитись на кількість кліща після жовтневої обробки біпіном. Хтось так робив?

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

У диких бджіл задачі інші, крім того зиму не переживуть близько 90% роїв, згоден виживуть самі сильні, а от чи виживуть ці 10% на слідуючий рік це питання.

Добавлено через 3 минуты
Ворон є гіркий досвід, чи просто так ,,Баба-яга проти" :D

Добавлено через 6 минут
В пакеті за 2 обробки 2-3 десятки, але були де випало і більше і менше.

Re: Варроатолерантность и варроасопротивление
 

Відповідь на це питання дають, наприклад, бджоли Васі Бігунця в колодах, та ін.
Юра, этот клещ такая проблема для пчел, что уже все университеты мира его изучают, тысячи статей написаны. Так что белых пятен для фантазий почти не осталось.:)
У клещей есть разные гаплотипы. Клещи с A. cerana не размножаются на рабочем расплоде своего вида. Когда их экспериментально вводили в рабочий расплод A. mellifera, дали потомство только 10% клещей. При переносе клещей с A. mellifera в расплод A. cerana дали потомство 80% клещей. Цитата: «Похоже, что только Корейский гаплотип Varroa destructor имел генетическое изменение, которое позволило ему воспроизводиться и на трутневом, и на рабочем расплоде A. mellifera и нарастать до уровней, поражающих пчел».
Что ж такое:), уже пятый раз про зиму. При чем тут зима?:confused: Сейчас не найти семьи без клеща. Ну часть погибает зимой, часть выживает и снова размножается и снова все семьи с клещами. Выживают те, которые приспосабливаются жить с клещами. Нет другого пути для пчелы, как выработать механизмы защиты от клеща! Как это в свое время сделала церана. Вопрос времени. В природе это будет происходить быстрее, на управляемых пасеках у пчел практически нет шанса – сохраняются все семьи, в т.ч., которые плохо борются с клещами.

Из научной статьи: «Для трансформации видов не требуется геологического времени, охватывающего тысячи или миллионы лет. Если давление отбора (различия в выживаемости и воспроизводстве) велико, один ген или хромосома могут быть заменены другим менее чем за сотню поколений (например при угрозе со стороны нового паразита)».
Что значит не прижилась? Изначально, до того, как человек стал возить пчел в ящиках, на разных континентах жили разные пчелы. Церана жила в Азии, мелифера в Европе, Африке и на Ближнем Востоке. В конце 19 века мелиферу в коммерческих целях завезли в Азию. Спустя 80 лет появились первые наблюдения утечки клещей от A. cerana к A. mellifera в Японии в 1957. Сейчас полно пасек с мелиферой в Азии, носит мед, поливают ее бипином, все, как у нас.

Юра, блин,:) та не жил варроа с мелиферой, он жил с цераной!:rofl2: В Австралии тоже не было кроликов! А колорадский жук жил в Америке! Представь! А потом их завезли! Так и с варроа. Сначала Мелиферу привезли к варроа, ну а потом уже обратно.:)