Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

Хочу звернути увагу на те що треба більш критичніше відноситись до старих книжок та старих авторів. Так вони в свій час дуже добре попрацювали та залишили нам великий спадок, дякуємо їм за це. Але бджільництво не сояло і не стоїть на місці а дуже інтенсивно розвивається. Вже навіть ті постулати які були модними два роки тому сьогодні вже можуть бути застарілими а що тоді казати за 40, 50 років.
І по темі. До ройового стану сім'я готується за здалегідь. Вирощується ройова бджола, відбудовуються маточники, матку готують до польоту і т.і. Так от створюється "ройова команда" яка буде вилітати а це матка і + ройові (льотні) бджоли. Щоб припинити роїння требі цю команду розірвати, розділити. Для цього просто робиться відводок на старій матці. В такому разі з маткою лишається молода бжола, льотні бджоли повертаються в старе гніздо в яке після знищення або відбору маточників підсажують нову матку або краще маточник на виході з материнської сім'ї. Все , роїння завершено.
Але роїння краще попередити. Для цього не слід відтворювати умови для роїння та створювати сім'ї на ройових матках. Кожного сезону в усих сім'ях міняти маток, бажано виведених в кінці літа цього ж року.

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

Уважно перечитав ваш попередній пост, колего Vodolej. Згоден з Вами, що треба більш критично ставитись до книжок по бджолярству. Тому що таких книжок багато, і вони одна одну повторюють, але ж… базуються на працях саме старих авторів, по суті не вносячи в свої «труди» нічого нового. Ось Ви критикуєте старих авторів, і тут же даєте рекомендації по попередженню роїння саме такі, які викладені в підручнику Г.Ф. Таранова ("Пчеловодство", ОГИЗ СЕЛЬХОЗГИЗ, 1948). На стор. 298 цієї книги автор детально описує організацію відводків як ефективний метод попередження роїння.
А на стор. 300 читаємо:
"Налеты на матку или на печатный маточник делают следующим образом. Подготавливают запасной улей, переносят все рамки вместе с пчелами в новый улей и относят его в другой конец пасеки. В оставшийся на старом месте улей ставят одну рамку с медом, 2-3 рамки с сушью и 2-3 рамки с искусственной вощиной. Почти вся летная пчела вернется в этот улей. Если этой семье дана плодная матка, то это будет называться «налет на матку»; если был дан маточник, то это будет называться «налетом на маточник». Семье, отнесенной в сторону и лишенной летной пчелы, первые дни следует давать воду.
Отраивание описанными приемами необходимо проводить до подготовки семьи к роению. Когда же в семье появятся маточники с личинками в них, эти меры очень часто не предотвращают роения".

У ще одного старого автора, П.Вітвіцкого, читаємо про його протиройовий метод, запропонований ще в 1842 році:
"Поместите немедля между улейком №2 и подмосткою А (т.е. между гнездом с маткой и сотами с расплодом) пустой улеек №3. Это одно из самых надежных средств к прекращению излишнего роения ваших пчел. Они, по природе своей, не терпят пустоты между наполненными частями своего жилища и поэтому совокупными силами и с жаром принимаются за наполнение пустого улейка №3, не думая уже о роении".

Ви тільки погляньте, як точно сказано! Через багато десятиріч ми застосовуємо ці рекомендації в багатокорпусних вуликах, зокрема в альпійцях. Коли кількість розплоду досягає 4-х повноцінних корпусів (в перерахунку це 8 даданівських рамок), ми розриваємо розплідне гніздо постановкою нового корпуса, в якому переважно вощина. Для бджіл це справжній стрес, якщо не шок! Як і писав Вітвіцький, сім"я кидає всі сили на відновлення суцільності гнізда, і їй в цей час аж ніяк не до роїння. Дуже швидко відбудовується вощина, матка тут же засіває рамки… Днів за 7-8 гніздо знову суцільне, і бджоли згадують, що недавно хотіли роїтись, в них поновлюється ройовий інстинкт. А ми знову розриваємо гніздо, ставлячи врозріз розплоду корпус вощини. І так повторюємо до самого головного взятку, не даємо бджолам роїтись, і вони нарощують значну масу.
Погодьтеся, це хороший протиройовий метод, і придуманий не сьогодні і не вчора. Тож не варто огульно гудити "старих" вчених, а брати від них все корисне і використовувати в своїй практиці.

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

МедАль, Немає в мене там нічого огульного, ви перебільшили.
Питання на яке я загострюю увагу це те що ми самі допускаємо створення проблеми (роїння) а потім розписуємо варіанти боротьби. Вважаю що якщо правильно працювати з бджолами то про роїння не буде взагалі ніякої мови.
N.B.На початку свого бджільництва я так і працював. Визначав найкращу сім'ю, доводив її до роїння а потім на ройових маточниках робив відводки і таким чином виводив маток для своєї пасіки. А потім кожної весни майже всі сім'ї входили дружньо в ройовий стан і починалась боротьба, запара. Наспрвді ж то була дуже велика та зайва робота. А корифеї писали та й досі пишуть:"Найкращі матки це ройові матки".
Сьогодні в мене алгоритм інший. Ройові маточники разом з їхньою маткою зищуються. Ніякі рої не збираю. Матки або купуються або виводяться самостійно тільки не з ройових. Далі моя формула : Під час робочого сезону в вулику не повинно бути такої ситуації коли бджолам нікуди складати нектар а матці нікуди вікладати яйця. І вже останні 10 років на моїй пасіці ніякого роїння

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

І, як на мою думку, то вони правильно пишуть. Адже саме ройові матки мають хороший фізичний розвиток і високу якість. Вони дають потомство, яке дуже підприємливе в зборі нектару, стійке до хвороб, швидко відбудовує і охороняє гніздо, зимостійке, тощо.
Інша справа - з ройовими матками маємо стихійність та неплановість поточних робіт, з ними ведемо відбір на підвищену рійливість і керувати цим процесом не завжди і не всім вдається. Тому переважна більшість пасічників і намагається застосовувати різні методи для одержання маток, виключаючи природнє роїння.

Але по темі. Перечитуючи підручник Г.Ф.Таранова, теж спіткнувся на методі штучного роїння під назвою "Абортація рою". Дуже цікава тема, але, як на мою думку, лише в академічному плані. Бо метод аж занадто громіздкий, трудозатратний. Однак учням бджолотехнікумів варто оволодіти таким методом. Бо як зуміють робити складне, їм легше буде розбиратися з простим у їхній майбутній роботі на пасіці.

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

Добрый вечер! 9-го мая смотрел одну семейку, был засев однодневный, матка была, маточников не было , 8 рамок расплода Дадан. рамка. Смотрел вчера: матки нет , однодневного расплода тоже нет, до десятка маточников и пчелы по виду на треть меньше. Неужели с роилась матка? так главное 9-го мая ни одного маточника не нашел, хотя в других семьях ( но у них правда около 6-ти рамок расплода Дадан.) есть по 2 -3 маточника, есть однодневный засев и матки на месте.

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

Может вы не заметили роевые мисочки с засевом?

Отправлено с моего GT-S6102 через Tapatalk

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

де глянути опис чи відео, як зробити нальот на матку?

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

що тут описувати,берете матку,на якій її найшли,берете дві рамки з розплодом критим і відкритим,по одній,+струшуєте бджіл з рамки з відкритим розплодом,це на - зльоту льотної бджоли,+ кормова рамка,ось і всі справи,+ має бути хоч один закритий маточник,я особисто лишаю,один закритий і один наймолодший,по розвитку,це на око,це на форм мажорні обставини.(птахи,вітер,і ще там щось).

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

9-го числа мисочки были обыкновенные маленькие старые оттянутые с вощиной, честно говоря не обратил внимания есть ли в них засев, но что бы таких оттянутых да еще не запечатанных маточников как вчера не замечал

Re: Штучне роїння (Т.Ф. Таранов 1947), абортація рою.
 

Практично це про просто відводок на старій матці. Таке часто роблять щоб перервати роїння. Ройова команда яка збирається вілетіти з ройєм це матка + льотні бджоли. Якщо цю команду розділити то роїння закінчується.
А вираз "нальот на матку" це просто варіант нашої бджолярської термінології.