[MaXUA123]

А в мене було так. Дід займався бджолами. Незнаю чи батько захотів бджіл чи дід сказав йому що б і він заводив. Але однієї весни я з братом і дід з батьком принесли до нас в садок два вулика. З цього все і почалось. В батька майже завжди небуло часу (тай мабуть і великого бажання) дивитись до тих бджіл, тому дід дививсь спочатку свої, а потім ішов до нас і дививсь наші. І постійно бурчав щоб йому ішов хтось допомагати. Батько був постійно зайнятий, тому ішли на галеру ми з братом. Якось братуха трохи підфілонював, тому більше мені доводилось допомагати.
Опшім таким макаром ми з дідом розвели трохи більше 10 сімей. Коли мені вже було за двадцять дід почав казати, мов ти вже великий пора самому братись за рамку. Через пару років я насміливсь, як зараз памятаю як страшно було самому дивитись. Пізніше дід тільки з весни почистить і на зиму зібрати допомагав.
Коли закінчив інститут і прийшось іти на свій хліб, то вирішив робота-роботою, але потрібна якась добавка до неї. Думав-думав чим ще занятись, нічого не придумав, крім розвести бджіл. От цим зараз і займаюсь.