[верес]

собівартість меду визначаю за такими показниками:
- капітальні витрати, це ціна вулика, медогонки, воскотопки, іншого інвентаря довготривалого використання.
-поточні витрати, це все те на що ідуть витрати протягом одного сезону. Найбільша стаття витрат тут це фізична праця, оцінювати її можна по різному, можна і по "космічних прикидах", але згоден в цьому питанні з Дімас -беру середню по нашій області, адже праця пасічника не з найважчих.
Отже, ціна меду це капітальні + поточні витрати.
Капітальні ділити треба на гарантовану тривалість експлуатації основних засобів.
Як знизити собівартість меду:
-збільшити гарантований термін користування капітальними вкладеннями,
-підвищити ефективність обслуговуючої праці, це і раціональне пасічникування і кількість сімей.
Коли ж на мою думку пасіка стане рентабельною, мабуть тоді коли прибуток перевищить витрачені кошти з врахуванням амортизаційних накопичень.
А прибутковим таку діяльність тобто пасічникування, можна назвати лише тоді коли на бджолах можна заробляти не лише зарплату, а ще й незначний відсоток, я орієнтуюся на помірковані банківські девіденти, якщо це вдається то лише тоді бджолярство стає бізнесом.