[верес]

недає спокою ця Ваша центрифуга, відчуваю що вона таки може стати і "моєю", тож в голові бурлять фантазії.
Як я бачу свою центрифугу, тобто конструктивно.
Ротор основа суцільний диск з нетонкого металу. До нього намертво кріпиться циліндр виготовлений з прутиків, товщиною 5-6 мм. Конструкція така, три кільця, з внутрішньої сторони вварюються вертикально стержні з певним кроком. Кільця розмістити в верху по середині і в низу циліндра.
Наступне, в центрі ротора до дна приварити конус виготовити який з листового металу, основа конуса приблизно 1/3 діаметра ротора, висота на рівні ротора.
Тепер ще одна деталь, циліндр виготовити з сітки, зовні усилений кільцями з таким розрахунком щоби вільно але без великих зазорів акурат можна було вставити в ротор. Це ще не все, циліндр з сітки розризати в вертикальній площині і з однієї сторони обладнати петлями з іншої засцібками, таке ускладнення полегшить видалення віджатої мерви. В нижній частині роз'ємного сіткового цилвндра приварити два сегменти розрізаного навпіл диску з отвором під основу конуса.
Як має працювати така центрифуга.
стінки сіткового циліндра при потребі можна вистилати полосою мішковини, але думаю то буде зайве. Опускаємо циліндр в ротор, маємо конструкцію з конусом по центру, засипаємо суш, мерву, і ось тут якраз в пригоді стане конус, думаю він буде сприяти непоганому рівноміррному розміщенню суші по периметру циліндра, це перше, і друге, в центральній частині циліндра небуде суші, бо як відомо чим ближче до осі тим менша відцентрова сила , тож в зоні малих сил суші небуде .
Для продуктивної праці бажано було би мати два сіткових циліндра, один працює, інший очищається і готовиться до роботи.
п.с. можливо я багато нафантазував, хто що думає про таку побудову центрифуги для віджиму суші?.