[doc_doc]

Сообщение от верес

а якщо бути прискіпливішим, то незавжди, сильна з осені сім'я вийде такою ж на весну, тож проблема поки що існує, а пошук її усунення гальмується прив'язанністю до звичних прийомів запускання бджіл в зимівлю, і якщо часовий фактор некритичний то все ніби вдається, якщо ж ні, приклад тривалого знаходження в кублі цьогоріч, проявляються проблеми, - загажені рамки, ранній розплід.

Добавлено через 23 минуты
boc_box будь яке наукове твердження спочатку вибудовується неінструментально, і лише потім для узаконення проводять це з використанням вимірів різних факторів, інколи підтасовуючи те що неможна впихнути в логіку.
Тож інколи певні відкриття потребують переглядів.
В своїх розуміннях того що відбувається в дотичному просторі бджіл я теж користуюся нібито вже відомими моментами.
Взяти хочаб інформацію з серії книг Коржа В., там є наступне, що температура в вулику = температурі за вуликом, навіть присутнє намерзання, є тільки повітряний нерухомий простір в один- два сантиметри навколо клуба з температурою вищою за межу оцепеніння бджоли, все тепле має рух лише в гору, тож нагрівання за таких умов вертикальних стінок вулика прийнято за "0",. Звідси і вплив на внутрішньо вуликову температуру бджолиного кубла нульовий. Що рівнозначно нульовому впливу на це товщини стінок.
А от порушення тієї повітряної сорочки то вже інше, що в більшості випадків робиться наскрізною вентиляцією і вимагає додаткових затрат корму, відповідно і зменшення ресурсу комах.

Из вашего ответа я понял, что нет, теплообмена не существует. Между клубом и стенками улья и тем более внешним миром за стенками образуется пространственная дыра)

Зимний клуб пчел отдает в окружающую среду большое количество тепла. Это количество тепла тем больше, чем хуже теплоизоляция стенок улья, и чем большее пространство, в котором зимуют пчелы. BOdel провел опыт с зимовкой двух пчелиных семей равной силы, из которых одну семью сократил до 6-ти сотов. Расходование кормовых запасов в обеих семьях было одинаковым до тех пор, пока температура окружающего воздуха не упала ниже +15 °С. При температуре ниже +15 °С, большее расходование кормовых запасов было установлено в несокращенной семье. Несокращенная пчелиная семья в весенний период расходовала в день на 5 г кормовых запасов больше (при температуре внешнего воздуха +15 °С). Когда температура внешнего воздуха снизилась до -5 °С. расходование запасов корма в несокращенном гнезде было на 13 г больше, чем в сокращенном гнезде. Это говорит о том, что на экономию тепла пчелами (в период появления расплода) весьма благоприятно влияет соответствующее сокращение гнезда и хорошо утепленный улей.

Тепловые потери имеют место и на поверхности улья, и бывают выше там, где движением воздуха нарушается состояние воздушной среды вблизи улья. Наиболее выгодно, если воздух вблизи улья неподвижен. Чтобы уменьшить выделение тепла пчелами, ульи в стационарных павильонах в разборных домиках, а также в передвижных павильонах размещают стенками как можно ближе друг к другу.

Требования к экономии тепла в пчелиной семье возрастают особенно в период воспитания и кормления расплода, а также после расширения объема улья при помощи магазинной надставки. Это вызывает повышенный расход кормовых запасов для обогрева пространства улья.

"Пчеловодное оборудование, инвентарь и их самодельное производство", Михал Мачичка, Братислава, 1988г.