[Pasichniy]

Я на цьому форумі зареєстрований недавно, тому перш за все хочу подякувати Костянтину за те що щиро ділиться з нами своїми знаннями здобутими на роботі на промисловій пасіці. Не кожна людина після тяжких робочих днів захоче клацати по клавішам, набираючи відповіді на наші питання, за це Кості – велике дякую.
Вище було питання про господарство Айана Степлера, чому струшують бджіл в один корпус. Я якось давненько читав блог Айана, тому додам, що ще одна причина чому вони струшують бджіл в один корпус на той час, це був перехід на систему утримування бджіл в одному корпусі (по суті та технологія, що описував Михайло Куций), раніше тримали матку в двох корпусах, причиною переходу слугувала нехватка корпусів, яких завжди не вистачає літом під мед, а також ще одна причина - експеримент. Бджіл тримають по дві сім*ї на палеті.
Кому цікаво, додам, що Айан Степлер обробляє чимало землі, а також розводить племінних бичків, тому бджільництво для нього є не основним, а додатковим джерелом прибутку. З бджолами працює головний бджоляр, цікаво, що це жінка, а також на сезон наймається пару робітників і ще кілька на період відкачки, в основному наймає місцеву молодь, ну і сам Айан теж працює з бджолою, коли дозволяє час. Зимує в зимівнику. На перший обліт, вивозить бджіл на пару точків, де тихо і рано тане сніг, (один з точків захищений схилом), потім по літнім точкам. Був випадок коли в березні було вікно теплої погоди, а потім знову морози, так вони вивезли бджіл на обліт, а потім знову в зимівник до нормального тепла. Весною підкормлює бджіл сиропом та білковими млинцями. Згодовує сироп у відерцях, на зиму у великих відрах, весною у малих.
Матки замовляє у господарстві Олівареза, що в Каліфорнії, на ранніх матках роблять відводки та замінюють поганих маток. Зараз стараються виводити більше маток самі, використовують пінопластові мінінуки. Також для відводків використовують 5-тирамкові нуки, виготовлені з корпуса розрізаного пополам, але зараз переходять на 6-рамкові нуки, вони йому здаються кращими та зручнішими. Іноді замовляють пакети-трубки із Нової Зеландії, був цікавий випадок, коли прийшли пакети, а ішов дощ, так вони заселяли бджіл під тентом (такі як в нас на базарах), пише, що вийшло навіть краще ніж в хорошу погоду, так як не було блукання бджіл.
Більшість дерев*яного інвентару замовляють у місцевого столяра. Раніше корпуси фарбували, зараз купують вже проварені в парафіні. Медозбір з ріпаку, люцерни та конюшини, головний взяток приблизно у середині-кінці липня. Бджіл видаляють бджоловидалячами по типу квебека. Віск топить і із забрусу, і старі рамки витоплює також (звісно окремо від забрусу). Зараз переходить на пластикову вощину. Додаткову суш тримає в трейлері з прилаштованим рефрижератором (холодильною установкою), раз в два тижні включає її.
Господарство знаходиться в провінції Монітоба. Айан колекціонує старі баночки з-під меду (раніше в них мед продавався в металевих баночках). Також на своїй землі залишив острівці нетронутої природи для біорізноманіття та й бджолам, щоб всякого пилку було. Ну наче все, що цікаве з прочитаного пам*ятав, розповів. А взагалі цікавий у нього блог.