[МедАль]

Уважно перечитав ваш попередній пост, колего Vodolej. Згоден з Вами, що треба більш критично ставитись до книжок по бджолярству. Тому що таких книжок багато, і вони одна одну повторюють, але ж… базуються на працях саме старих авторів, по суті не вносячи в свої «труди» нічого нового. Ось Ви критикуєте старих авторів, і тут же даєте рекомендації по попередженню роїння саме такі, які викладені в підручнику Г.Ф. Таранова ("Пчеловодство", ОГИЗ СЕЛЬХОЗГИЗ, 1948). На стор. 298 цієї книги автор детально описує організацію відводків як ефективний метод попередження роїння.
А на стор. 300 читаємо:
"Налеты на матку или на печатный маточник делают следующим образом. Подготавливают запасной улей, переносят все рамки вместе с пчелами в новый улей и относят его в другой конец пасеки. В оставшийся на старом месте улей ставят одну рамку с медом, 2-3 рамки с сушью и 2-3 рамки с искусственной вощиной. Почти вся летная пчела вернется в этот улей. Если этой семье дана плодная матка, то это будет называться «налет на матку»; если был дан маточник, то это будет называться «налетом на маточник». Семье, отнесенной в сторону и лишенной летной пчелы, первые дни следует давать воду.
Отраивание описанными приемами необходимо проводить до подготовки семьи к роению. Когда же в семье появятся маточники с личинками в них, эти меры очень часто не предотвращают роения".

У ще одного старого автора, П.Вітвіцкого, читаємо про його протиройовий метод, запропонований ще в 1842 році:
"Поместите немедля между улейком №2 и подмосткою А (т.е. между гнездом с маткой и сотами с расплодом) пустой улеек №3. Это одно из самых надежных средств к прекращению излишнего роения ваших пчел. Они, по природе своей, не терпят пустоты между наполненными частями своего жилища и поэтому совокупными силами и с жаром принимаются за наполнение пустого улейка №3, не думая уже о роении".

Ви тільки погляньте, як точно сказано! Через багато десятиріч ми застосовуємо ці рекомендації в багатокорпусних вуликах, зокрема в альпійцях. Коли кількість розплоду досягає 4-х повноцінних корпусів (в перерахунку це 8 даданівських рамок), ми розриваємо розплідне гніздо постановкою нового корпуса, в якому переважно вощина. Для бджіл це справжній стрес, якщо не шок! Як і писав Вітвіцький, сім"я кидає всі сили на відновлення суцільності гнізда, і їй в цей час аж ніяк не до роїння. Дуже швидко відбудовується вощина, матка тут же засіває рамки… Днів за 7-8 гніздо знову суцільне, і бджоли згадують, що недавно хотіли роїтись, в них поновлюється ройовий інстинкт. А ми знову розриваємо гніздо, ставлячи врозріз розплоду корпус вощини. І так повторюємо до самого головного взятку, не даємо бджолам роїтись, і вони нарощують значну масу.
Погодьтеся, це хороший протиройовий метод, і придуманий не сьогодні і не вчора. Тож не варто огульно гудити "старих" вчених, а брати від них все корисне і використовувати в своїй практиці.