[верес]

Давайте поміркуємо. Оптимальна вологість в вулику 65-70%.
Відомо що з'ївши 1 корму виділиться 0,8 води. Накопичується вона в тілі бджоли, частину цієї води бджола видаляє під час дихання, але більша частина залишається, тож бджола періодично вимушена звільнятися від надлишку води, зробити сім'я бджіл може це тільки підвищенням активності під час якої температура в клубі зростає, клуб розрихлюється і вода у вигляді пару виходить з клубу. Про це багато написано.
Пар попадаючи в вуликовий простір маючи питому масу близько 600 г/м3 в порівнянні зповітрям маса якого ~1300 г/ м3 звісно буде підніматися вгору, (згадайте ранок над річкою). Який же його наступний шлях? Ну точно не опускання вниз попід холодні стінки вулика. Мабудь основна його частина наблизившись до холодних стінок досягне стану насичення і перейде точку роси яка осяде на стінках, це підтверджується сильним зволоженням деревини за зиму, я раніше писав про свої спостереження, корпус "300" до весни зростає до "301"! Все що невстигло осісти на стінках, а це невелика частка вологи видаляється проточною вентиляцією, або за законом сполучних сосудів методом дифузії з більш до менш насичених шарів повітря в вулику. Інтенсивність вентиляції як і в першому так і в другому випадку сильно залежить від погоди, а саме від значень температури і вологості повітря про це можна почитати в Суходольцева, тож гнила зима (згадайте куда подівається тяга з димаря) гірше стабільних 10-15 ранкових градусів морозу, (думаю що найкраще це коли є утворення інею), тобто виморожування вологи з повітря без конденсації. Такі ж процеси відбуваються і в вулику, і це краще як лід, але якщо ми на нашу думку що це добре, обмежуємо клуб заставними, обмежуємо надрамковий простір плівкою маючи за мету покращити мікроклімат в вулику робимо гірше для клубу бо він контактуючи з мокрими або льодяними стінками провокуємо його до частішого циклічного розігріву з метою позбутися вологи, для розвгріву необхідно з'їсти більше меду, більше шлаків накопичується в кишківнику, результат понос і ранній розплід.
Мій висновок. Чим товстіша повітряна оболонка навколо клубу в вертикалі, і чим кращий вологопоглинаючий дах (стеля) над головою клуба тим успішніша зимівля при наших зимах, раніше то може було простіше коли зими були морозні, закутали і забули, плівки назастосовували, бджліл не турбували в самий відповідальний період, і не дивувалися чому після чергового зимового візиту в гніздо бджоли розповзаються по рамках.