Розкажу про колегу
...Ми познайомились минулого літа, заочно, завдяки Ютубу. Цей користувач, людина шановного віку, поки що на "Ви" з комп"ютером, а тому «тлумачем» чи посередником був його син Андрій. Коло наших спільних інтересів торкалось методів бджолярства в альпійському вулику Н108. Згодом спілкування стало більш тісним і простим, перейшли в телефонний режим.
Сергій (так звати мого нового колегу) жваво цікавився особливостями такого пасічникування, а я розказував про сильні та слабкі сторони альпійського вулика та про особливості догляду за такою пасікою.
Ближче до зими – черговий дзвінок від Сергія:
-Ми оце порадились з дружиною про невідкладні справи по господарству. Вона запропонувала швидше зробити ремонт в кухні, ще дещо в домі. А я їй кажу: «Значить, зробимо ремонт, а я потім всю зиму пролежу на дивані – це ж сказитись можна! Краще добудуємо гараж, і я там облаштую майстерню, буду робити вулики. Тим більше, що вже давно сохнуть кілька кубів дощок тополі та осики! А з настанням весни розквитаємось з ремонтами в домі».
На тому й порішили.
Протягом зими Сергій розповідав, що будівництво альпійської пасіки просувається нормально. Довелося зробити спеціальні пристосування, кондуктори, тощо… Чесно кажучи, я не думав, що у Сергія вже так і нормально все. Бо ж знав, що він ніколи раніше не займався столярством, це для нього дещо нова справа. Тим більше, що виготовлення багатоповерхового «Альпійця» потребує особливої точності. Тому й просив показати що з того вийшло.
-Та я ж не вмію так користуватись комп"ютером, щоб передати фото по електронці,- каже Сергій. –На форумі також зареєстрований, однак жодного разу ще не «виступав», бо не знаю на які клавіші тицяти…
І як же я був приємно здивований, коли вчора Сергій сказав, що його син виклав у профілі на форумі серію фотографій саме про хід виготовлення вуликів!
А коли переглянув альбом, був сильно вражений побаченим. Сьогодні подзвонив Сергію і спитав дозволу розмістити на форумі посилання на цей альбом. Радію за колегу, і вас хочу порадувати: нашого полку прибуло! Дивіться,
Сергій 7777 зі своїм альбомом:
http://mwob.com.ua/album.php?albumid=848
Покищо
Сергій 7777 – лише мій колега. Та це – покищо. Впевнений, що син Андрій допоможе батькові опанувати перші прийоми роботи з комп’ютером, і вже скоро він буде у нас активним учасником, розкаже про свій шлях до великої альпійської пасіки.
Що великої – то свята правда! Бо Сергій вже встиг виготовити 444(!) корпуси на Н108 до Альпійця! В планах на перспективу мати 50-60 сімей, на цей рік – заселити до 20 вуликів. Потім зробити платформи, як у колеги В.В. Хомича (
Пчелхом), виїжджати в поле.
Досвід пасічникування у Сергія є, займався лежаками, але тягати їх зараз – не під силу.
… Пам"тається, пару років тому подібну задачу ставив перед собою колега
Цвєтков О.О., коли взявся створити пасіку з 50 сімей у вуликах на рамку 145. Тепер бачимо подібні плани у мого колеги і земляка
Сергій 7777.
Успіхів Вам, Сергію!
P.S. Мій колега
Сергій 7777 живе в Сахновщинському районі на Харківщині, це десь близько за 300 кілометрів від мого дому. Порівняно недалеко, але по наших дорогах, розбитих військовою технікою і фурами, туди доїхати зовсім не просто. Але дуже хочеться!..