[Димас]

Я вже колись розказував, що спочатку мого пасічникування, миші особливо не турбували, бо було чотири вулика. Та й бувають роки що їх то більше, то менше. Коли сімей стало двадцяць, дід-наставник каже: поклади у вулики отруту, якщо залізе, то тут же й помре. Ну я його послухав, і поклав. Весною як відкрив, а в кожному другому вулику миші з виводками вже. От лиха вони тоді наробили. То й не миші, а гризуни-бурозубки, вони отруєне насіння не їдять, а комах аж бігом. Тоді я поняв що треба щось робити, і поставив загороджувачі. Проблема вирішилась. І то бівало що проскакували, якщо неякісно встановив. А дід і досі отруту кладе, і ні про які загороджувачі чути не хоче. У нас з ним різні місцевості, в мене на краю степу пасіка, а в нього цієї живності менше в іншому населеному пункті. Ну, позаминулої зими миші чи бурозубки й дали йому теж копоті, багато сімей постраждало. Але стоїть на сввоєму.