Показать сообщение отдельно
Старый 27.07.2018, 23:59   #1858
gopher
Бывалый
 
Регистрация: 18.02.2012
Пчелостаж: 1
Пчелосемей: 1
Ульи: В 2023 році експортував 403 тон на 45 млн.грн.
Адрес: Україна, Кривий Ріг, вул.Окружна, 12
Возраст: 70
Сообщений: 1,749
Сказал(а) спасибо: 651
Поблагодарили 2,222 раз(а) в 648 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 189
Сказали "Не согласен!" 99 раз(а) в 69 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 460
gopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутациюgopher имеет неукоснительную репутацию
По умолчанию Re: Факторы ценообразования на медовом рынке

Цитата:
Сообщение от art. Посмотреть сообщение
я не скажу что оптовик сидя на печи гребет деньги лопатой, но зарабатывает он побольше пасечника а сил и времени тратит меньше...
Років 30 тому 2 євр..я одержали Нобелівську премію за цикл робіт, в яких довели, що в усіх галузях бізнесу капітал перетікає туди, де прибуток на вкладений капітал - більший. Факт елементарний, але люди дуже часто його ігнорують:
- гонять дітей і онуків в шахту або ловити тюльку, тільки щоб продовжувалась династія, хоч вижити на доходи з такої діяльності - неможливо;
- ефіопи вирощують корів не задля м'яса чи молока, а для кількості і розміру рогів, бо посаг (придане) за доньку треба давати такими коровами.
Українські пасічники ніяк не визначаться, чим для них є бджільництво - хобі чи бізнес. Якщо хобі, то радій, що є заняття для душі, а усе інше не має значення. Якщо бізнес, то треба робити все, щоб підвищити ефективність цього заняття, можливо треба не нарощувати кількість бджіл, а треба фасувати мед і продавати на Щпіцбергені, чи просто купити в Мангуші і продати у Львові.
Теперішнє відношення пасічників до експортерів мені нагадує описане в оповіданні Еміля Золя "Пишка" відношення порядних пасажирів карети з біженцями з окупованого німцями Парижу до повії. Коли німецький офіцер зупинив карету і сказав, що ніхто далі не поїде, доки повія не віддасться йому, то усі почали умовляти Пишку зробити це. Після того, як вона здалася на домагання офіцера і карета поїхала далі, усі дружно відсторонилися від неї.

Последний раз редактировалось gopher; 28.07.2018 в 00:11.
gopher вне форума   Ответить с цитированием
5 пользователя(ей) сказали cпасибо:
art. (28.07.2018), Gazonof (28.07.2018), Ironcity (28.07.2018), Rio07 (28.07.2018), Юрий Нефёдов (28.07.2018)