Цитата:
Сообщение от art.
я не скажу что оптовик сидя на печи гребет деньги лопатой, но зарабатывает он побольше пасечника а сил и времени тратит меньше...
|
Років 30 тому 2 євр..я одержали Нобелівську премію за цикл робіт, в яких довели, що в
усіх галузях бізнесу капітал перетікає туди, де прибуток на вкладений капітал - більший. Факт елементарний, але люди дуже часто його ігнорують:
- гонять дітей і онуків в шахту або ловити тюльку, тільки щоб продовжувалась династія, хоч вижити на доходи з такої діяльності - неможливо;
- ефіопи вирощують корів не задля м'яса чи молока, а для кількості і розміру рогів, бо посаг (придане) за доньку треба давати такими коровами.
Українські пасічники ніяк не визначаться, чим для них є бджільництво - хобі чи бізнес. Якщо хобі, то радій, що є заняття для душі, а усе інше не має значення. Якщо бізнес, то треба робити все, щоб підвищити ефективність цього заняття, можливо треба не нарощувати кількість бджіл, а треба фасувати мед і продавати на Щпіцбергені, чи просто купити в Мангуші і продати у Львові.
Теперішнє відношення пасічників до експортерів мені нагадує описане в оповіданні Еміля Золя "Пишка" відношення порядних пасажирів карети з біженцями з окупованого німцями Парижу до повії. Коли німецький офіцер зупинив карету і сказав, що ніхто далі не поїде, доки повія не віддасться йому, то усі почали умовляти Пишку зробити це. Після того, як вона здалася на домагання офіцера і карета поїхала далі, усі дружно відсторонилися від неї.
