[бігунець]

Цінна риса бортників – відстоювання
своєї системи утримання бджіл.
С. М. Жила
РОЗДІЛ 5.
ПАСІЧНИЙ РЕМАНЕНТ

Відходять в минуле часи, коли бортники витягували свою колоду на висоту 10-15 метрів і обрізували практично все гілля навколо стовбура. Тільки фізична сила і кмітливість дозволяли бджоляру спочатку острогою, а затим тримаючись за залишки сучків на товстелезному дереві піднятися до борті. Та й на цьому не слід було розслаблятися. Треба було ще перекинути через гілку вище борті ремінь лезива, закріпити його, всістися на вузькій дощечці – лавці, - і все це не рідко в 10-12 метрах від землі, - і тільки тоді приступати до огляду борті, підрізування меду…
Острога, лезиво, борть… Скільки років-віків цим словам. А й до нині ними користуються в поліській глибинці.
«Борть» - дупло. Колись так називали дупла, затим штучні дупла для бджіл, а зараз часто називають витягнуту на дерево колоду [дод. Г].
«П’ятка» - низ колоди.
«Голова» - верх колоди.
«Осух» - колодочка, котрою закривається квадратний отвір в «голові», зроблений під час виготовлення колоди для полегшення робіт.
«Довж» - дерев’яна плашка, якою закривається отвір в боку колоди, через котрий оглядають бджіл, чистять колоду, дістають мед.
«Сніт – дошка, яка прикриває собою «довжа».
«Око» - льоток. Колись льотки робились круглі, навколо них ще робилось заглиблення квадратне, або ж трикутне. Нині льотки роблять здебільшого щілинні, просто вирізають бензопилою.
«Сноза» - дерев’яні кілки в середині колоди для підтримування щільників. Їх було два великі, котрі розміщувалися навхрест і декілька тонких, які загостреними кінцями впиралися в стінки. Використовувалися в колодах-стояках.
«Острога» - сукувата, чи з вирізаними заглибленнями жердина, по якій бортник збирається на дерево [дод. Г].
«Лезиво» - широкий ремінь з дощечкою, на якій бортник сидить, коли оглядає колоду. На ньому ж він спускається з дерева [дод. Г].
«Куріль» - щепа, відрізок стовбура здебільшого крушини, один край якого розщеплюється на частини, кладеться у полум’я. Вогонь потім збивається, а «куріль» використовували замість димаря.
«Стойло» - дерево придатне для витягування колоди [дод. Г]. Стойло має свого «власника».
«Пішня», ще «плешня» - залізне долото різних конфігурацій з важкою довгою дерев’яною ручкою. Використовували при виготовленні колод.