Обіцяв прогноз сьогодні погоду. Сонця зранку не побачив, вітряно, все ж вирішив не змінювати плани і їхати до бджіл. та й розпогодитися могло.
Сіли з сином в "Сенс" і в Бігунь. Там пересіли на мотоблок. Ліс зустрів осінньою тишею, чистим прозорим повітрям і золотом останнього листя беріз і осин серед темного сосняка. За півтори години подолали 8 км. Хвоя з двома колодами: лежак і стояк.
У лежаку рій цьоголітній. Мед видно відразу, а бджоли десь в голові сидять. Брати мед - одне задоволення. І сам чистенький, і бджіл не потривожив. Взяв кіло 4-5 меду. Спустився до стояка. І розчарування. Скільки живуть у цьому вулику бджоли, ніколи більше 1-2 не міг узяти. Так і цього разу...
Переїзд в декілька км і черговий стояк на березі.
Знав, що то даремно підніматися, все одно меду не буде, але сподівався. Медодаї довкруги чудові. Але все ж меду не було. Назбирав пакет пустих сот і з кіло меду.
А потім розпалили багаття і легкий перекус.
І додому. Дорогою збирали зеленушки, трапилася пара таких ось красенів.
