Як я мед продавав. (Ну дуже багато букв та емоцій 
)
Ну що, давно не писав? Бо мед по баночкам фасував. Але все по порядку.
Отже, було в мене 1400 кг. меду. Наче мало, наче багато, але скільки отримав, стільки і маю. Потроху продав в роздріб, та приблизно 500 кг. залишив на опт. По 40 грн. продавати не хотілося і я почав шукати серед знайомих вихід на магазини. І таки знайшов.
Подзвонили мені, сказали, щоб приходив. Я взяв з собою свою баночку (на фото) і приніс, щоб показати свій мед. А справа в тому, що ця мережа продає декристалізований мед у пластикових стаканах . Отже забрали баночку, я озвучив свою ціну 45 грн. за 1 кг. і пішов. Дзвонять мені, кажуть все добре, візьмемо Ваш мед для подарунків на ярмарку. Але!... в ваших гарних баночках і тільки не розтоплений, 750 банок. Тут треба поставити багато крапок.....
Ви уявляєте запхнути твердий мед, да ще у 750 скляних банок? Отож, і я не уявляв. Вони запропонували дати свою ціну. Я озвучив 75 грн. за банку 0,75 літри, тобто з розрахунку 100 грн. за літр. Вони погодились.
Ну і почалося. Купити треба банки, кришки, етикетки, крафтовий папір на кришку.А ще треба купити 200 кг. меду, якого мені не вистачало. А коштів то нема.
Взяв кошти в кредит.
Скляні банки треба помити, висушити. Закупити 70 ящиків з під фруктів. Етикетки, щоб зробили ті, що треба. Купити папір на верх банки та під банку для флаєру. Паперу на кришку по Україні не було зовсім. А справа в тому, що папір цей хоча і крафтовий, але він був як пергамент і виглядає доволі вишуканим. Тобто не той папір, в який кладуть ковбасу. Але, слава Господу, знайшли. Далі на кришку ще клали побажання на листочку. Його треба було придумати. Мед у відрах, якого мені не вистачало, знайти не міг. Допомогли люди і я купив мед по 45 грн. за кг.
Ви уявляєте в квартирі 26 ведер з медом, 70 пустих ящиків, 35 ящиків з пустими банками? Благо, що коридор в мене широкий.
Далі треба зробити мед м'яким, але не рідким. Тому ставив теплодуйку на відра і експериментальним шляхом знайшли спосіб, який нас влаштовував. Але це не все. Мед лягав у банку доволі важко, тому треба було пхати його ложкою. Заробив собі водянки. Треш та й годі...
Але Запхали, наклеїли, запакували... Навіть дитина моя працювала, папір на кришку вирізала кругляшками. Але і це не все
Його треба відвезти і щоб його прийняли. Поїхав я зранку, там став в чергу за великими машинами. Тобто, поки інші не відвантажаться, я не під'їду. Приймачі товару зайняті, взятку брати не бажають (бо вперше бачать). В мене не було накладної. АААААААА
Знайшов приймача, кинувся йому в ноги, кажу:
"Не вели стратити, а вели товар прийняти"
А накладної то не має, не для продажу він. Почав він дзвонити, виясняти. І ось нарешті я здав його. В мою Шевроле Лачетті універсал влізло 34 ящики, тому відвіз за два рази.
І ось який результат. Планував я здати свій мед по 45 грн. за кіло, а здав по 90, якщо не рахувати витрати на банки-склянки. Отже мені пощастило. Але радіти не треба, бо це була разова акція. Да, вони бажали зі мною працювати, але як з ФОПом. І бажали побачити крем-мед, але це вже інша історія...
Ну і на останнє. Який з цього висновок? Хлопці, шукайте, шукайте та ще раз шукайте!
Біля Вас багато людей і хтось з них може допомогти Вам пристроїти свій мед у магазин, баню, садочок.
