[/U][/I][/B][/color][/size]
Тут я з Вами непогоджуюся, явикористовую малоінертні нагрівачі, (немасивні), найпростіші - дротяні, з ніхрому. Перепади (гістерезис) температури мінімальний, в межах 0,1-0,2* С.
Масивний же нагрівач буде мати велику інертність, в цьому я маю практичний досвід при виготовленні інкубатора застосував нагрявач такої конструкції ніхромові спіралі помістив в скляні трубки та залив все це в бетону плитку, але навіть при використанні плавного регвлювання керуючого терморегвлятора (схему брав з літератури, на двох тиристорах включених симетрично,) гістерезис був, викинув ті бетонні плитки і зробив просто з дроту, температурний гістерезис пропав, принаймні зафіксувати його нявним ртутним термометром з точністю в 0,5* невдавалося, цифрових тоді ще небуло в широкому доступі.
[size="1"][color="blue"][B][I][U]
Cхем много, есть удачные, есть не очень. Схема на 2-х транзисторах имела маленькое усиление и поэтому у Вас получился большой гистерезис. Тогда советские транзисторы (если не ошибаюсь) имели усиление 20-40 а сейчас 200-1000. Может схема неудачная. А может просто звезды так стали и Вы получили неудовлетворительный результат.
Я тоже 30 лет назад сделал, а потом переделал инкубатор для тещи тоже из-за регулятора. Вспомнив те времена я решил использовать линейный регулятор на базе источника тока (просто мне так проще и удобней). Правда и там гистерезис есть но он составляет наверно сотые доли процента прибором не замериш но осцилографом с большим усилением можно увидеть.
С другой стороны - какая разница, если у Вас на дне обогреватель и датчик, а пчелы на сотах то на расстоянии 5 и более сантиметров они Ваш гистерезис не почувствуют.
