[МедАль]

Да, анекдот про пчелу и секс приходилось слышать в разных вариациях. Грешен, и сам не единожды рассказывал якобы истинную историю, приключившуюся с моим знакомым. Чаще верили. Но я о другом.
История эта случилась в восьмидесятые годы прошлого века в моих краях. Имела она широкий резонанс. Еще бы: в один день попали в инфекционное отделение райбольницы первый секретарь райкома партии со свитой, предрайисполкома с приближенными, несколько начальничков рангом пониже. Переполох! Караул!! Наехало областное начальство, медицинские спецы, представители "органов". Шутка ли, у районной верхушки, да в разгар жатвы, да еще накануне выборов жесточайшая дизентерия! Диверсия!!! Начали разбираться: Где были, что ели-пили...
Далее рассказ реального персонажа колхозного пасечника Лукьяна Кондратьевича Баришпола, как я его запомнил:
Оце моє хозяйство. Цей садок ми з батьком саджали, як він вернувся з фронту без ноги. А цю криницю вже я сам викопав. Оці вулики то я теж сам поробив. Хлопці з колгоспної майстерні помогли дошки постругати, а далі я все сам. Голова колгоспу у нас тямущий. Не пожалів грошей - виписав сто пакетів аж з Краснодарського краю. Цю хатку на пасіці зробив своїми руками, вімшанник копали гуртом.
Кажеш, райський куточок? Да, тільки через оцю благодать і красоту чуть не попав туди, де Макар телят пасе.
Наш голова дуже хвастався цим садком і пасікою, а ще більше - моїм вімшанником, бо в ньому була бочка з холодною медовухою. Чуть не кожен день то він, а то й парторг чи агроном приводили сюди гостей. Думаєш, то мені стоїть під навісом довгий стіл з лавками ? Мені й табуретки хватить. То все тим гостям. Надоїли мені ті гості гірше смерті. Мені, бачиш, не 16 годків, а я перед ними на побігушках. Ото за хаткою будочка стоїть. Так гості, як один, ігнорують її. Раз на природі - значить треба по великому під яблунею, а по малому - де застане. Одним словом, придумав як збавитись.
Помню, батько вчив віднаджувати непроханих гостей: угости їх медовухою з цинкового відра - більш ніколи не прийдуть. Так і зробив, зарядив чотирьохвідерну оцинковану виварку. А скоро й парторг прибіг:
-Завтра у нашому клубі буде виїзний пленум райкому. Так ти, Лук"яне, постарайся!
А я вже знаю з гіркого досвіду, що буде далі. Понаїде на мою пасіку всякого непотребства, загадять все, а мені прибирати.
Так і було. Понаїхало чоловік сорок, "бобиками" та "волгами" витолочили в садку. Було серед них і кілька бабів. Засумнівався трохи, чи угощати цю компанію моєю "медовухою" , тоді рішив - що буде, то буде.
В розгар пиятики поступила команда од парторга на винос медовухи. Я ж по-чесному виставив ту ж цинкову виварку на стіл. Представляєш, хоча б один ідіот спохватився!
Короче, ригати вони начали тут же, біля столу, далі все обіср... А на другий день мене в міліцію повезли. Отак би й посадити могли за "диверсію". Спасіба, голова колгоспу виручив. Розказав цю історію десь в області, мене й випустили.
Тепер осиротіла моя пасіка без гостей. Обходять третьою дорогою. Бочку з вімшанника викинув. От і вся історія.