Ось Вам і кочівля!
Сонях треба качати, а доїхати ніяк. Позавчора докачував останній вулик, я навіть і не побачив із-за посадки, миттєва злива. Все понакривав тимчасово. А колега вже був зібраний і думав проскочити. Одним словом виносили ми дві години до асфальту спочатку "копійку", а потім прицеп.
Я спокійно вже доробив свої справи аж по темноті, склався по можливості і марш-кидок 2,5 км по грязюці та зливі. А потім колега підібрав.
Мокрі, переночувати ніяк (не розраховували на таке) тай на роботу завтра. Так і прийшлося залишити все у посадці. Автомобілем перекрив виїзд із посадки, щоб причеп не позичили. Мед у авто, а решта майна у палатці.
У чора вітер, сонце зробили свою справу, зять підстрахував нивою і Все!
Ще такої романтики не було...
