Цитата:
Сообщение от медаль
А з якого б це дива, колего PDD?
Слідкую за Вашою думкою: якщо у довгій бджололежанці гніздо розташувати з дальньої стінки напроти льотка а розширювати до передньої, тоді так, бджоли змушені будуть долати шлях від льотка до гнізда через весь вулик. Тим самим буде створюватись ілюзія наповненості вулика, бо вдень їх повсюди буде повно.
А вночі, коли не буде вильоту, або в холодну погоду? Тоді та "мертва зона" , про яку Ви говорите, буде якраз від льотка і до гнізда. Аналогічна картина при холодному заносі, коли бджололежанка ще недоосвоєна бджолами.
Вважаю, досвідченому пасічнику байдуже, яка орієнтація вулика, він при будь-якому заносі буде тримати свою лежанку максимально заповненою (освоєною). Головне, щоб її було якомога зручніше обслуговувати в досить обмеженому просторі. А недосвідченому не варто й братись за таку справу  . |
Ми з Вами говоримо про дещо різні речі.
Дія аури бджолосімей обмежується в радіусі 50 см, тому в звичайних лежаках, встановлених на холодний занос, восени та навесні відстань між активними зонами перевищить допустимі межі.
В моїй лежанці лежаки поділені навпіл, тому в кожному вулику - дві родини бджіл. Таким чином я досягаю максимального впливу бджіл на пацієнта. Проте для себе маю зайву мороку - постійний контроль за станом сімей (відбирається зайвий розплід та мед) адже у просторі на 12 рамок очікується можливість роїння, а тоді майже два тижні зменшена аура навколо цих сімей.
Дуже сподобався будиночок з двома лежанками на 5 вуликів з вузьковисокою рамкою на теплий занос та подачею вуликового повітря від льотків до середини будиночка (при наявності часу проведу схему).