Продовжимо.
Тямущий бджоляр має знати, які медоноси у його
місцевості надають бджолам щедре пасовисько і в
яку саме пору року і як надовго воно з’являється.
П. І. Прокопович
РОЗДІЛ 7.
МЕДОНОСИ ПОЛІСЬКИХ ЛІСІВ
Не зважаючи на велику кількість медоносних рослин, медопродуктивність Овруцьких лісів незначна. До того ж потепління клімату і зв’язані з ним сухі літа не сприяють нектаровиділенню. Квіти одного із основних медоносів Полісся – вересу – висихають буквально за пару днів, а якщо ні, то все одно не виділяють чи дуже мало виділяють нектару. Тільки завдячуючи достатній волозі на початку літа і тому, що росте здебільшого в нижніх ярусах лісу, інший великий медонос нашої місцевості – крушина – ще дає бджолам зібрати достатню кількість меду. Всі старі пасічники не змовляючись твердять: «Взятки зараз не ті, що раніше. Колись менше 10-15 кг не брали з улля, а зараз якщо 10 буде – то й добре».
Ландшафт лісів на півночі Овруцького району різноманітний. Південну його частину ще захоплює Словечансько-Овруцький кряж. Горбиста місцевість, камінь і пісок пагорбів переходить в болотисті низини. З дерев переважають сосни і берези, зустрічаються дубові ліси. Північніше місцевість стає рівнинною, більшає боліт, а сухих піщаних місць уже менше. До сосен, беріз і дубів тут приєднується осика і вільха. По низинах біля боліт росте чимало крушини і верб. Чорниця і верес чималими площами вкривають землю практично всюди, і тільки на болотах і піщаних нивах їх не зустрінеш.
Хочеться коротко розповісти про медоноси наших лісів. Без них би ми не мали цього запашного цілющого бджолиного меду з лісових колод-бортей.
Пушиця – місцева назва чорноголов – один із найперших пилконосів Поліських боліт. Цвіте в березні-квітні. Крім пилку дає невелику кількість нектару.
Вільха чорна. Надранній пилконос. Цвіте на початку березня, іноді ще сніг лежить на землі.
Верби. Їх існує сотні видів, в наших лісах зустрічається до двох десятків. Квітують різні види в різний час від середини березня і до кінця травня. Всі чудові медодаї і пилконоси. Серед них виділяються верба козина і верба ламка.
Чорниця [дод. Д]. Ця невелика рослина висотою в 15-40см, вкриває чималі площі землі в наших лісах. Цвіте від кінця квітня і до середини травня. 1 га чорниці виділяє до 100 кг нектару. Мед червонуватого кольору і дуже смачний. Хоча мед з чорниці практично весь іде на весняний розвиток сімей, дуже рідко вдається ним поласувати.
Дикі яблуні і груші. На початку минулого століття по лісам було розкидано чимало хуторів. Пам’яткою тих часів є старезні груші і яблуні, котрі можна побачити повсюди. Медопродуктивність дерев невелика – 15-30кг на 1 га, та в весняний період вони стають в нагоді бджолам.
Багно болотяне [дод. Д]. Ця запашна з неприємним різким запахом і білими квітами рослина не надто принаджує бджіл, особливо коли поряд цвітуть інші медоноси. Все ж іноді бджоли збирають в невеликій кількості мед і пилок. І мед і пилок отруйні для людини. Рослина цінується тим, що має сильні протимікробні властивості. Бортники обов’язково після загибелі взимку бджолосім’ї, готуючи колоду до заселення новим роєм, натирають стінки листям багна і кладуть пучок рослини на дно вулика. Цвіте в період роїння: друга половина травня – початок червня.
Крушина – один з двох найбільших медодаїв лісів Овруччини [дод. Д]. Цей чагарник зустрічається практично повсюди під склепінням дерев, уникає лише боліт і піщаних нив. В деяких вологих місцях, а також на вирубках утворює практично непрохідні гущі. Цвіте з останньої декади травня і до серпня місяця, хоча найбільше виділення нектару відбувається в першу половину цвітіння. Квіти невеликі, легкодоступні для бджіл. Під кінець цвітіння можна побачити на гілках і квіти і стиглі чорні ягоди. 1 га крушини виділяє 30-35 кг нектару, по інших сучасніших даних 120-150кг. [7 - 241].
Малина і ожина. Біля Словечансько-Овруцького кряжу по вирубках зустрічаються чималі площі цих рослин, які охоче відвідуються бджолами. Далі в лісі, де багато боліт, ці рослини не так поширені, хоча зустрічаються. Медопродуктивність малини 70-100 кг з 1 га, ожини 25-30.
Іван-чай. Ця рослина здебільшого зустрічається по згарищах, вирубках, болотах. Чудовий медонос, дає від 300 до 600 кг нектару з 1 га. Але в наших лісах не зустрінеш великих масивів цієї рослини. Зустрічається невеликими острівцями. Квітує від середини червня до середини серпня. Дає бджолам підтримуючий взяток.
Чабрець. Його можна зустріти повсюди, особливо помітний на піщаних галявинах, де утворює фіолетові килими. Квітує від середини червня і до осені. Виділяє 40-120 кг нектару на 1 га.
Верес [дод. Д]. Колись один з найбільших медодаїв наших лісів. Зустрічається практично повсюди і розділяється на болотяний верес і гірський. Гірський боїться засухи і найбільше дає нектару в вологі літа. Болотяний навпаки – більше нектару виділяє в засушливий рік, хоча останнім роками, коли навіть болота попересихали, він теж практично не виділяє нектару. Верес – вічнозелена рослина. Цвіте від кінця липня і до вересня. 1 га виділяє до 200 кг нектару. Мед має специфічний запах і смак [7 - 247].
Знання медодаїв і їх нектаровиділення в даній місцевості дуже важливе для пасічника. Інакше затративши значних зусиль для виготовлення колоди-борті і витягнення її на дерево в місцевості бідній на медоноси, бджоляр не матиме меду, та і сім’ї будуть пропадати чи не кожної зими.