Минула слава бортництва і великий вплив
бортництва древлянської землі на світові досягнення
в бджільництві відійшли вже в історію. Але ми, сучасники,
повинні пам’ятати про старі досягнення і намагатися їх
примножувати.
С. М. Жила
РОЗДІЛ 8.
ЧЕРЕЗ ВІКИ І ТИСЯЧОЛІТТЯ
ХХІ століття. Час, коли прогрес крокує вперед семимильними кроками. Людина підкорила повітря, людина полетіла в космос, людство готується до міжпланетних польотів. Людський розум створив собі помічників, про які ще півстоліття тому можна було прочитати хіба що в фантастичних творах: ЕОМ, ноутбук, айфон, мобільний телефон… Інтернет дав можливість не відходячи від монітора комп’ютера подорожувати і пізнавати світ.
Бджільництва теж торкнувся прогрес. Величезні пасіки рамкових вуликів з сотень і тисяч бджолосімей обслуговують декілька кваліфікованих бджолярів, тому що практично всі процеси догляду, кочівля, відкачування меду механізовані.
А в лісовій частині Овруччини – зовсім поряд зі столицею України – час ніби завмер. Тут як і 100, і 200 років тому десятки бджолярів-бортників зимою без поспіху майструють колоди, щоб навесні розвезти їх по лісу, витягти на дерево, приманити рій. Колодно-бортьове бджільництво продовжує жити.
Новий розквіт прадавнього бджільництва розпочався в 90-ті роки ХХ ст. Складна економічна ситуація в державі змусила людей згадати про древній промисел, котрий допомагав виживати людям в сільській Поліській глибинці в важкі часи. Онуки і діти старих пасічників, котрі вже й не чекали, що хтось продовжить їх справу, почали активно ремонтувати старі колоди, робити нові.
Ще більше людей почало займатися колодним бджільництвом в 2000-ні роки. Саме тоді розпочався ріст пасіки Лінкевича Михайла Павловича – нині однієї з більших в районі. Близько 140 колод цього пасічника розкидані по лісах Овруччини, з них біля 110 заселені бджолами.
Багато з тих, хто прийшов до колодного бджільництва в 2000-ні роки молоді люди. Вони або ж зовсім не мали в роду пасічників, або ж їх династії були перервані буремними роками громадянської війни, голодомором, ГУЛАГом, світовою війною. Ці люди по крупицях збирали знання про бджіл, про те, як слід пасічникувати, вчилися на власних помилках. До них ми можемо віднести і мого тата, Куліша Василя Миколайовича [дод. Б, фото по встановленню колоди].
Важка праця по виробництву і догляду за колодою. Але ж яка радість, коли восени відкриваєш її, а дупло забудоване щільниками [дод. Е] зі смачним лісовим медом.
Більш точне уявлення про якість меду дає хімічний аналіз. Але проведене нами дослідження органолептичних показників меду (оцінка якості продукції за допомогою органів чуття: нюху, смаку, дотику, зору) підтверджує вищі смакові властивості лісового меду [дод. Є].
Також було проведене соціологічне дослідження (дегустація меду в щільниках з рамкового вулика та лісового меду з колоди). В опитуванні-дегустації взяло участь 58 чоловік (вчителі школи, учні, родичі та сусіди). Результат нашого дослідження виявився прогнозованим 41 чоловік (71%) проголосувало за лісовий мед з колоди, пояснюючи його привабливість гарним вираженим ароматом, приємним смаковим букетом зі слабо вираженою кислинкою. А от за мед з рамкового вулика проголосувало 17 чоловік (29%), виступаючи за більш солодкі властивості меду, гарний привабливий вигляд [дод. З, Ж].
Як бачимо, лісовий мед з борті має свої переваги. То ж колодно-бортьове бджільництво повинно розвиватися. Традиції бортництва, що збереглися з давніх часів треба зберігати та передавати нащадкам.
Вивчення сучасного стану поширення бортництва на
Поліссі та родових династій мало б винятково велике
значення.
С. М. Жила
ВИСНОВКИ
Багата історія нашої країни і зокрема нашого краю. Не все ще в ній вивчене, вона чекає на дослідників, які зможуть донести сучасникам про ті чи інші події, історію, розвиток. Але не все те, що вважається зниклим кануло в небутті. Ще живе, хай навіть на невеликій території, стародавнє колодне-бортьове бджільництво. Не слід забувати, що в минулому воно було дуже поширеним ремеслом, поряд з мисливством, пізніше з землеробством. Наступаючий прогрес відтіснив, навіть більше – знищив, стародавній промисел. Безцінні знання, звичаї, традиції пов’язанні з колодно-бортьовим бджільництвом було втрачено. І нам слід зберегти те, що залишилося.
Овруцький район – один з небагатьох районів, де ще збереглося прадавнє бджільництво. Тут ще існують звичаї, вірування і традиції пов’язані з бортництвом. Цьому ми завдячуємо древнім династіям пасічників, що з діда прадіда доглядають бджіл, оберігають їх. Не дивлячись на тяжкий період ХХ ст., коли жорстокі війни і перебудови потрясали країну, коли відкрито боролися з «пережитками минулого» до яких відносили й пасічникування в колодах, пасічники з діда-прадіда зуміли зберегти свого «вулля» і традиції пасічникування в ньому.
Досліджуючи бортьове бджільництво, ми прийшли до висновку, що воно не дивлячись на свій архаїзм має право на життя. Бортник не від’ємний від природи, він не тільки сам її любить і береже, а й навчає тому нащадків. І ще одне хотілося б підкреслити, саме завдяки колодному-бортьовому бджільництву вдалося зберегти унікальну місцеву Поліську бджолу.
Бджоли не приймають випадкових людей. Коли ти бажаєш тримати бджіл, коли не боїшся важкої праці, коли ти любиш бджіл і доглядаєш за ними, вони віддячують тобі сторицею. Бджолиний мед з колоди-борті напевно найсмачніший з медів. Приємний смак, вишуканий аромат, до того ж натуральність у всьому (в колоді не застосовують вощини, не використовують хімпрепаратів для лікування) роблять його одним з найкращих медів, що підтверджує соціологічне дослідження.
Наукова робота має практичне значення, оскільки стане цікавим доповненням історії бджільництва Овруччини. Молоді люди, які бажають приєднатися до когорти пасічників-бортників прочитавши роботу і маючи бажання, можуть самостійно зайнятися цим загадковим, прекрасним і корисним колодним бджільництвом.
Хочеться вірити, що колодне бджільництво в недалекому майбутньому, доки ще живі старі пасічники, почнуть детально вивчати. І що дана робота це одна з перших краплин у цій справі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Баламутов М.Є. Універсальна енциклопедія практикуючого бджоляра. – Донецьк, 2010. –336 с.
2. Жила Сергій. Бортництво і вересовища на Поліссі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.hunt-fish.com.ua/article....e5864b580e8de4
3. Жила С. М. Свята земля дерев: історія, звичаї, бортництво, природа. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 228 с.
4. Маленков Роман. Бортництво на Поліссі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zhytomyrska-oblast/ovrutskyi-raion/selezivka/bortnytstvo-na-polissi
5. Халімончук Юрій. Прадавнє бортництво на Поліссі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: /polissya/pradavn-bortnytstvo-na-polissi
6. Шимановський Вс. Методы пчеловождения. – К.: ИТФ «Перун», 1996. – 352 с.
7. Энциклопедия. Пчела медоносная. – Москва, 2005. – 470 с.
Особлива дяка за розповіді і надану інформацію пасічникам-бортникам:
1. Андросовичу Адаму Тітовичу (на жаль нині покійному), с. Селезівка;
2. Воробей Івану Йосиповичу, с. Словечно;
3. Кудрі Миколі Олексійовичу, с. Далета;
4. Лінкевичу Михайлу Павловичу, с. Сирниця;
5. Рудницькому Миколі Кузьмичу, с. Кованка;
6. Горобець Леоніду Івановичу, с. Словечно;
7. Кулішу Василю Миколайовичу, с. Словечно.
Ну ось і все. Закінчую викладення статті. Ще залишаються фото, але їх просто не вставиш. Ну, там нічого такого нема, майже всі ви бачили в темі "Колодне, бортьове бджільництво".
Може помітили, що коментарів на повідомлення я не залишав, не хотілося захаращувати статтю. Сьогодні на роботу, тож завтра напишу.
