[Володимир Jos]

В нас теж було пар градсів тепла, трохи сонячно і легкий вітер. З щести сімей, які льотками до сонця, вилізли з трьох, по кілька бджіл, десь о другій по обіді... Трохи політалі, і через півгодини, як не було. Заглянув до Бакфаста тихенько. Розповзлись по всіх рамках, але з вулика не вилазили. В мене плівка, і завжди тихенько можна глянути, не розкриваючи гніздо. Що я і зробив разів з читири за зиму. В усіх вуликах стінка десь 40-50 мм. Вулики ще "дореволюційні". А один з новіших, десятирамочний, стінка мабуть з 20 мм, не більше. Одна сім"я бакфаста в ньому сидить. За всю зиму так і не збивались в такий клуб, як карпатка. В мене нижні льотки відкриті, верхні закриті. В нижніх загороджувачі з сіточки, тому нижній льоток відкритий майже повністю. На днях писали, що синиці мають свій щоденний маршрут... Таки так. В тієї зграйки, що в нас живе поблизу, той маршрут харчовий, починається з моїх бджіл. Потім обстеження дерев. і десь з пів дев"ятої їх більше не видно. Підбирають підмор, який я не встигаю вигорнти з льотків. Може й бджіл йдять. Бо в одному вулику витягли стеблинку, яка тримала решітку, а я відразу не побачив. Біля сітки набралось трохи мертвих бджіл, і синиці їх порвали на шматки, намагаючись витягти. Мабуть і клб розбрхали. Я вигорнв підмор, і заніс в хату. Штук 5 бджіл відігрілись, і почали літати. Мабуть на синичкине шубуртіння пішли глянути, хто там, і замерзли.