[pr1zZ]

Не давно прочитал, согласен на 100% с автором.

Бджолярський круг/за рентабельну пасіку №4, 2008
Рубрика "ПАСІЧНИЦЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ"
ПЛУТАНИНА В ПАСІЧНИЦЬКИХ ТЕРМІНАХ ЯК ПРИЧИНА ПРОБЛЕМ В СЕЛЕКЦІЇ БДЖІЛ
Олександр Комісар
Якщо ми відкриємо офіційний стандарт на терміни з бджільництва ДСТУ 2154-2003, розроблений в Інституті бджільництва, як не дивно, терміна "племінна матка" там не має. А в "Довіднику зооінженерних термінів" за редакцією академіка УААН М. Зубця (Київ, 1995) в розділі "бджільництво" написано, що племінною називаєть¬ся матка, яка "виведена від високопродуктивних сімей та відзначається високою яйценоскістю". Але таке визначення невірне з трьох причин:
1. Високопродуктивними можуть бути і помісні сім'ї за рахунок ефекту гетерозису і виводити маток від них, тобто використовувати їх, як племінних, недоцільно, оскільки їх дочки вже будуть помісними другого покоління, а у нас селекційна робота спрямована на розведення тільки чистопородного матеріалу.
2. Підкреслюється, що матка повинна відзначатися високою яйценоскістю, але для пасічників це не основний показник, бо потрібна не висока яйценоскість, а висока медопродуктивпість. Відомо, що ці показники корелюють, але кореляція — це ще не пряма залежність. Пасічники надають перевагу сім'ям, в яких в кінці взятку багато меду, а не десять рамок розплоду та мішок бджіл.
3. У визначенні не вказано, з якими ж трутнями спарувалася ця матка. Вона може бути племінною тільки в тому випадку, коли вона спарувалася з чистопородни¬ми трутнями з племінних батьківських сімей. Якщо вона спарувалася з невідоми¬ми трутнями, то це звичайна товарна матка, яка не обов'язково буде високопродуктивною і яку в подальшому для розмноження використовувати недоцільно.
Таким чином, ми приходимо до висновку, що у вітчизняних офіційних документах немає вірного визначення терміну племінна матка. Якщо ми чітко не уявляємо, що таке племінна матка, то як же ми можемо визначити вимоги до племінної пасіки, яка й повинна цих племінних маток вирощувати?
Кожен пересічний пасічник, який придбав в Інституті бджільництва плідну матку з назвою "племінна" має право знати, що ж означає це слово. А поки що навіть наші вітчизняні фахівці найвищої кваліфікації не можуть чітко визначити, що це воно таке є.
Зовсім ні, сказали бюрократи і визначили термін "племінна пасіка" незалежно від існування поняття про те, що ж таке племінна матка. Це на зразок того, якби ви сказали, що "яблунею є дерево ось з такими зеленими кругленькими листочками ви¬сотою і шириною не менше двох метрів". Тому офіційно племінних пасік у нас багато (листочки такі ж зелені та кругленькі і висота з шириною підходящі), а племінних маток (яблук) немає взагалі, оскільки ніхто навіть не може сказати сло¬вами, що це таке. І тоді наші фахівці вдаються до словоблудія і кажуть "А племінна матка це та, що з племінної пасіки". А що ж таке племінна пасіка? — "А це та, де виводять племінних маток". Круг замкнувся.
І тоді нам нічого не залишається робити, як звернутися до сусідніх країн, де селекційна робота, будемо відвертими, налагоджена значно краще, ніж у нас. Там не тільки визначили, що таке племінна матка, а виробляють їх тисячами по ціні, яка суттєво вище від ціпи звичайної плідної матки з тієї ж пасіки. Наприклад, мій знайомий французький маткар виводить маток від племінної, яку він придбав в Бельгії за 150 Євро. Це більше тисячі гривень при тому що звичайна матка у Франції коштує
20 Євро (140 грн). Якщо нас звичайна матка коштує 50 грн, то по цій же пропорції племінна коштувала б 350-400 грн. У нас категорії таких коштовних маток не існує, тобто дійсно якісного товару у нас ніхто запропонувати поки що не може. Прибалти їздять в Європу за племінними матками, а білоруси значно дешевше беруть їх в Польщі. Тому нам потрібно хоча б спочатку визначитися, що ж називається племінною маткою. Ми пропонуємо наступне визначення:
Племінною маткою називається матка, виведена від продуктивної чистопородної сім'ї і штучно спарована з трутнями з іншої також продуктивної і чистопородної сім'ї.
Вся родзинка в тому, що трутні однакові, і тому дочки від цієї матки також бу¬дуть майже однаковими. А у нас матки навіть з найкращої племінної пасіки тільки й того що надійно чистопородні, але вони спарувалися кожна з десятком трутнів і тому дочки від них будуть різними в залежності від тата. Гірше того, на окремих розплідниках, особливо українських бджіл, окремі трутні не чистопородні і окремі дочки від "племінних" маток будуть гібридними і тому більш продуктивними. А пасічник вибирає саме їх для подальшої селекції, бо вони найпродуктивніші і отримує вже помісі другого покоління, які в більшості випадків не продуктивні. І його домашня селекція дуже швидко заходить до глухого кута.
Для налагодження виробництва племінних маток, потрібно бездоганно володіти штучним осіменінням. А у нас з цим проблеми, для науки ще якось вдається зґвалтувати декілька маток, а от до практики — поки ще пі. Ніхто з наших пасічників справжньої вітчизняної племінної матки не тільки в руках не тримав, айв очі не бачив (і навряд чи скоро побачить). В усякому разі, я особисто, як дрібний маткар, за¬писуюсь першим на чергу до того, хто таку матку української породи у нас зуміє зро¬бити, але при умові гарантії якості і чистопородності та ще й з гарантійним строком використання хоча б два роки. Та й щоб материнська і батьківські сім'ї були не тільки чистопородними, а і продуктивними. За таку матку і 300 чи 400 грн. не жалко. Але попереджаю, що бджіл від такої матки відразу відправлю в Чехію на експертизу.

Коментар головного редактора. Судячи з публікацій в наших часописах, проблеми селекції бджіл в Україні наростають і я на це звернув увагу першої особи нашого бджільництва. Мене проінформували, що планується всеукраїнська конференція па цю тему. Ми готові взяти участь в Підготовці і проведенні, в т.ч. публікації матеріалів в нашому журналі.