[Sergeu_K]

У новому році українські виробники традиційно поспішили «застовпити» місце на найперспективнішому ринку збуту своєї продукції.

Як повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), за станом на 21 січня українські виробники вже повністю вичерпали квоти на поставку в країни Європейського Союзу меду, кукурудзи, а також яблучного і виноградного соків. «Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Попри вичерпання квот безмитного ввезення, експорт даних продуктів буде тривати і далі», — впевнені в УКАБ. Повідомляє iAgro.
Квота на український мед для поставок в ЄС встановлена ​​в обсязі 5 тис. тонн починаючи з 2016 року, її розмір підвищується на 200 тонн щорічно протягом п’яти років і до 2021 року досягне 6 тис. тонн. Крім того, в 2017 році терміном на три роки була виділена додаткова щорічна квота в розмірі 2,5 тис. тонн. При експорті понад установлені норми на український мед діє мито в розмірі 17,3%, однак воно не є нездоланним бар’єром. Наприклад, у 2017 році експорт меду в ЄС перевищив квоти в шість разів, у 2018 році експорт меду в країни Європейського Союзу хоча і знизився майже на чверть, але все ж був набагато більше встановленої квоти — 32,5 тис. тонн тільки за підсумками 11 місяців 2018 року.

На думку голови Спілки пасічників України Володимира Стретовича, цього року цінова кон’юнктура для українських виробників меду не настільки сприятлива, як раніше. Якщо в кінці серпня 2018 року ціна на український мед становила 26-27 гривень за 1 кг, то в жовтні-листопаді 2018 року вона зросла до 42 гривень, а зараз — 38 гривень, і вище вже не піднімається. Володимир Стретович переконаний, що більш високих цін українським бджолярам чекати вже не варто, оскільки закладений на зберігання мед з часом втрачає в ціні, і його складніше продати. «Через півроку-рік зберігання він уже стає неконкурентним на зовнішніх ринках. І ми переконані, що весь запас меду, який накопичився у пасічників, перейде в напої», — сказав він.

Добавлено через 3 минуты
Цього року пасічники, переробники та експортери знову заговорили про проблеми українського ринку меду — зниження експорту, загибель бджіл, відсутність скоординованої політики всіх зацікавлених сторін.
Директор ТОВ «Український Центр Меду» Володимир Очколас розповів iAgro, чому за стіл переговорів потрібно запрошувати не тільки великі агрохолдинги, а й фермерів, а також описав ситуацію на українському ринку меду, і пояснив, чому лютий-2019 може виявитися вирішальним для учасників ринку.
Всього лише за половину січня Україна вичерпала квоти на поставку меду в Європейський Союз. Але вони не такі вже й великі: 5 тис. тонн — основна, і ще 2,5 тис. тонн — додаткова. А всього за 2018 рік Україна експортувала 49 тис. тонн меду. Так що набагато важливіше говорити про експорт українського меду в цілому, тим більше, що він знижується. Для порівняння, в 2017 році Україна експортувала 68 тис. тонн цього продукту.
Зниження експорту українського меду відбулося на тлі збільшення його виробництва в останні 2-3 роки у В’єтнамі та Індії. І якщо В’єтнам нам не конкурент, то Індія виробляє поліфлерний мед (зібраний з різних типів квітів. — ред.) і конкурує з нами. У нас же, в Україні, в цей час йде конфлікт між бджолярами і експортерами.
Почнемо з того, який мед ми виробляємо. Співвідношення глюкози і фруктози таке, що він швидко застигає. Тому український мед, на жаль, під переробку і пастеризацію не потрапляє — як його не переробляй і не пастеризуй, він через 6-8 місяців знову цукрується і стає твердим. У той же час за кордоном люблять споживати рідкий мед, і наш твердий мед там попиту не має. Він має попит у харчовій промисловості — для виробництва пива, кондитерських виробів, і т.д. І це — одна з причин конфлікту: пасічники хочуть продавати дорого — по 40-45 гривень за 1 кг, тоді як ціна на наш мед виходячи з його якостей — в середньому від 0,9 до 1,25 долара (25-35 гривень) за 1 кг.
На сьогодні в Україні залишилися великі перехідні запаси меду, і іноземці про це знають. І вони не хочуть втратити такий шанс — купити український мед дешево, адже кожен воює за свій прибуток. Тому тут зіткнулися інтереси іноземного покупця і українського виробника, а у нас це — цілий ланцюжок: пасічник, потім посередник, який скуповує мед у виробників, є ще переробники меду і потім — експортери. Виходячи з того, що цей ланцюжок не оптимізований і ми всі не можемо домовитися, виникають додаткові витрати, і ми не можемо знайти собівартість нашого меду. Без цього складно його продати. Через це страждають всі — і пасічник, який отримує менше грошей, і експортер, який не може реалізувати продукцію. І обсяги експорту знижуються.
Цю ситуацію ми породили самі — своєю ненормальною політикою, яку експортери вели останні три роки. Асоціація експортерів не радилася з пасічниками, експортери самі визначали, за якою ціною продавати. Через таку нескоординованість дій ми отримали дисбаланс, який зараз негативно позначається на ринку.
На сьогодні у пасічників залишилося 40 тис. тонн перехідних залишків меду, і вони чекають великі гроші за нього. Але прогноз на перше півріччя невтішний. Через пару тижнів завершиться сезон збору меду в Аргентині, і якщо ця країна підтвердить свої обсяги виробництва, то наші продажі зменшаться, тому що всі будуть брати аргентинський продукт — в ньому більше місткість трав’яних медів, що дає таке співвідношення фруктози і глюкози, при якому мед гірше застигає, він більш текучий, і, отже, більш привабливий для фасування в роздріб. У зв’язку з цим ми з трепетом чекаємо, які дані по меду опублікує Аргентина в період з 1 по 10 лютого.
А до 15-20 лютого прогноз виробництва меду опублікує Індія, і якщо там буде хороший урожай, то вона буде готова продавати в Європу мед по 1,55 євро за 1 кг. А це значить, що ми повинні продавати дешевше: ціна у наших пасічників в такому випадку повинна бути 35, в кращому випадку — 36 гривень за 1 кг.
Хочуть — нехай продають, хочуть — не продають. Але всі повинні розуміти одне: якщо сьогодні мед не реалізувати, до наступного сезону в ньому кілька показників зміняться в гірший бік, і ми можемо залишитися з продуктом, але з поганими показниками. І його все одно потрібно буде кудись продавати. А для цього йому потрібно буде надати товарний вигляд, а це — додаткові витрати.
Тому перше глобальне питання — потрібно сідати за круглий стіл, на який повинні прийти пасічники з усіх регіонів, посередники зі збору меду, переробники та експортери. Всі ми повинні шукати вихід з ситуації, що склалася, тому що, якщо ми не домовимося, наша перспектива — зниження експорту меду в першому півріччі 2019 го. Як буде в другому півріччі — будемо дивитися по урожаю.
Друге глобальне питання — у нас останнім часом погіршилися показники меду. У сільському господарстві застосовуються пестициди і гербіциди, і це призводить до потрапляння шкідливих речовин в продукти бджільництва. Європа буде «ганяти» Україну за цими показниками, тому що вона хоче купувати чистий мед. І тому за круглий стіл потрібно саджати і великі агрохолдинги, і дрібних фермерів, залучати місцеву владу — адже бездумне вживання «хімії» отруює бджіл і завдає колосальної шкоди продукту.
Світовий ринок меду розвивається семимильними кроками — якщо в 2015 році його обсяг становив 400-440 тис. тонн, то зараз вже говоримо про цифру в 640 тис. тонн. І застосування меду все більше розширюється. Наприклад, в Нігерії заборонено виготовлення пива не на меду. Тому що пиво, виготовлене на меду, регулює потовиділення і краще впливає на організм людини при високих температурах.
Мед — це продукт, який використовується в багатьох напрямках, навіть при виготовленні зубної пасти і кремів. Візьміть Південну Корею — вона світовий лідер з виробництва крему для обличчя. Тому ринки збуту для українського меду є, потрібно тільки вивчати його особливості та потреби.