Правила відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання ї

[Alekzander]

________________________________________
Правила відбору зразків патологічного матеріалу, крові, кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження
________________________________________
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України
П. П. Достоєвський 15 квітня 1997 р. № 15-14/111
Зміст
1. Загальні положення
2. Відбір і пересилання патологічного матеріалу для дослідження на інфекційні та інвазійні захворювання
3. Відбір і пересилання матеріалу для дослідження на окремі бактеріальні інфекції
4. Відбір та пересилання патологічного матеріалу для дослідження на деякі вірусні захворювання
5. Взяття та пересилання матеріалу для дослідження на мікози
6. Взяття та пересилання матеріалу для дослідження на паразитарні хвороби
7. Взяття та пересилання патологічного матеріалу від трупів і хворих тварин при підозрі на отруєння
8. Взяття та пересилання матеріалу для дослідження на хвороби риб
9. Взяття і пересилання матеріалу для дослідження на хвороби бджіл і шовковичного шовкопряда
10. Взяття та пересилання кормів для хіміко-токсикологічних і санітарно-мікологічних досліджень
11. Відбір і пересилання матеріалу для біохімічних досліджень
12. Порядок оформлення і відправлення супровідних документів до матеріалу, що надсилають на дослідження
9. Взяття і пересилання матеріалу для дослідження на хвороби бджіл і шовковичного шовкопряда
Для з'ясування причин захворювання бджіл у лабораторію надсилають:
o при гнильцевих захворюваннях і мішечкуватому розплоді — від 2—3 уражених сімей зразки стільників (стільника) розміром 10 х 15 см із хворими і загиблими личинками та лялечками;
o при підозрі на септичні захворювання (септицемія, паратиф, гафніоз, колібактеріоз) — по 50 хворих бджіл від 2—3 сімей з вираженими ознаками захворювання;
o при підозрі на вірусні захворювання (хронічний параліч, гострий параліч, філаментовіроз) — по 50 хворих або загиблих бджіл, законсервованих 50%-вим гліцерином, від 2—3 сімей з вираженими ознаками захворювання;
o при підозрі на вароатоз взимку надсилають трупи бджіл та сміття з дна вуликів (не менше 200 г з пасіки), навесні — бджолиний розплід на стільнику з нижнього краю розміром 3 х 15 см та сміття з дна вулика у зазначеній вище кількості. Влітку і восени беруть проби запечатаного розплоду (бджолиний чи трутневий) зазначених вище розмірів або не менше 100 бджіл, відібраних у вулику від 10% підозрюваних щодо захворювання бджолосімей пасіки.
При інших хворобах — по 50 живих бджіл з клінічними ознаками або стільки ж трупів свіжого підмору з підозрюваних сімей; при обстеженні (паспортизації) пасік беруть стільки ж бджіл від 10% сімей пасіки.
При підозрі на отруєння відбирають 400—500 трупів бджіл, 200 г відкачаного незапечатаного меду та 50 г перги в стільнику від 10% бджолосімей з характерними ознаками захворювання, а також 500—1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідують бджоли.
Для виявлення в меду паді або збудників хвороб у лабораторію надсилають 100 г меду, а для встановлення пестицидів — 200 г. При підозрі на інфікованість воску і вощини від кожної партії відбирають проби не менше 100 г.
Патологічний матеріал упаковують і направляють, дотримуючи наступних правил:
o живих бджіл вміщують у склянки, які обв'язують двома шарами марлі чи тканини;
o зразки стільників з розплодом і стільникові рамки пересилають у фанерному чи дерев'яному ящику, не загортаючи папером, а відділяючи їх один від одного і від стінок ящика дерев'яними планками;
o хворих живих бджіл на закріплених стільникових рамках з кормом у кількості, достатній на час перевезення, у фанерному чи дерев'яному ящику;
o мертвих бджіл і сміття з дна вуликів — у паперових пакетах. Підмор бджіл, зелену масу для дослідження на отруєння пересилають у чистих мішечках з целофану, поліетилену, паперу, тканини та упаковують разом із стільниками. Мед у щільно закритих склянках. Віск і вощину — в целофановому пакеті. Шкідників та паразитів бджіл з твердим покривом направляють у картонній коробці на ваті; з м'яким покривом — у флаконі з 10%-вим розчином формаліну, 80°-вому спирті чи меді. Картонні коробки (флакони) упаковують у фанерний або дерев'яний ящик.
Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписаний ветеринарним спеціалістом, який відбирав та запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім'я, по батькові власника пасіки), адресу, номер пасіки, вулика, кількість проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження. При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал (див. Інструкцію по профілактиці отруєння бджіл пестицидами, затверджену Головним управлінням ветеринарії та Союзсільгоспхімією Держагропрому СРСР). У супровідному листі необхідно зазначити, на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.
У лабораторію проби необхідно направляти не пізніше 2 діб від часу відбору патматеріалу при умові зберігання його в холодильнику і транспортування в термосі з льодом. Зразки патологічного матеріалу надсилають у районні, обласні державні лабораторії ветеринарної медицини.
З метою з'ясування причин захворювання шовковичного шовкопряда в лабораторію надсилають мертву грену, гусениць, партії по 100 коконів з групи коконного браку (або 70 племінних і промислових) та додатково 30 коконного браку), а також 100 самців, зібраних з різних партій і всіх загиблих після відкладання яєць і висохлих метеликів.