Варроатолерантность и варроасопротивление

[Кармалюка]

Юрий Нефёдов,
Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм. Не придумуйте "ласапеда", ми півтора століття впхалися туда, куда не потрібно, а зараз розраховуємося не по "дєцкі".

[Дан]

Юрий, может, ты и прав, в истории пчел много белых пятен.
По поводу роения и как это помогает в борьбе с варроа. Приведу отрывок из очерков о промышленном канадском пчеловодстве за авторством всем известного МишаКа:
"Есть методы содержания семей вобще без приминения каких либо химикатов,
почти сродни пакетному пчеловодству. Делается отводок на 2х рам расплода с
маточником в июне, проверяют матку на засев через две недели, расширяют до
полного корпуса рамками и дают ему расти, на следующий год это будет медовик,
как правило вторую зиму они уже не зимуют клещ сьедает. держат по 500-600
семей таким способом.
а отводок делается от этих же заклещённых семей или от других, которые обрабатывали?
Этот пчеловод вообще не признает какую либо химию, органик. Поэтому делает из
того что есть."
Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща. Вон многолетние наблюдения на пасеке Волкотрубенко подтверждают, что зимовка таких семей возможна. Надо лишь соблюсти два условия: местные пчелы и хоть какое-то деление.

[Юрій Чугай]

Сообщение от Юрий Нефёдов

що як раз і бджоли і кліщ всі разом і старіють і не повертаються у вулик.
наприклад при дуже сильній закліщованості яку я спостерігав бджіл і особливо трутнів з деформованим крилос в середніх сімях зовсім візуально не видно. хоча в слабких, мабуть для обігріву розплоду є багато трутнів і бджіл з деформованим крилом.
Є в мене ТЕОРІЯ давно, що в сильних сімях деформовані або самі залишають вулик, або їх бджоли виганяють.
Тому і помилка у Волкотрубенко. Він позбувся сильних сімей замість слабких. Якість пасіки впала. та ще й мабуть відводків наробив замість роїння.

Добавлено через 1 час 29 минут

як пропала пасіка і залишилось до 30 норм сімей то вся пасіка була навмисне загнана в роїння. хоча і розкидував полоски весною. кліща трохи збив. роїв було багато. всі рої обробляв біпіном із росинки. на дні роївниці було до 100шт. одне діло не бачити, а друге що він там є це 100%.

Добавлено через 7 минут
Ще один міф про рої, це те що в середині шапки він прогрівається до 40 градусів і кліщ падає з бджіл. але на практиці не перевіряв. мабуть фейк.

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні. Та й кліща менше ніж бджіл, тому у відсотковому відношенні його відійде значно більше ніж бджіл.

Я казав, що ніколи не бачив в роївниці зкинутого або мертвого кліща (якщо його не травити). Тому теорії, що ніби рій може якось зменшувати кількість паразита вважаю не вірними

Добавлено через 5 минут

Сообщение от Кармалюка

Юрий Нефёдов,
Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм. Не придумуйте "ласапеда", ми півтора століття впхалися туда, куда не потрібно, а зараз розраховуємося не по "дєцкі".

І що дасть зменшення чарунки? Мої бджоли ''самострой'' будують дещо збільшений відносно заводського розміру.

[Кармалюка]

Сообщение от Юрій Чугай

І що дасть зменшення чарунки?

А дасть те, що бджоли будуть жити як багато років до цього, а не існувати.

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от Юрій Чугай

Мої бджоли ''самострой'' будують дещо збільшений відносно заводського розміру.

Більше заводського розміру, це скіко?

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от Юрій Чугай

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні.

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

[Ромен]

Сообщение от Дан

Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща.

Правильно, робиться безсотовий відводок,а майже весь кліщ залишається в сімї, ось тому і вижива пасіка без обробок, але на слідуючий рік потрібно повторювати процедуру, інакше пасіці прийде кінець.

[Юрій Чугай]

Сообщение от Кармалюка

А дасть те, що бджоли будуть жити як багато років до цього, а не існувати.

Добавлено через 1 минуту

Більше заводського розміру, це скіко?

Добавлено через 1 минуту

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

В мене бджоли на воскобудівних будують переважно більшу бджолину чарунку (на око, бо не міряв) ніж в сотах на вощині. Я навіть не замислювався яка їх ширина на вощині, а тут ви пропонуєте ще цей розмір зменшити... Що воно дасть? З віком чарунка самозменшується - думаєте кліща в старих сотах менше вирощують? У вас є напрацювання в цьому напрямку?

[анна сергеева]

Сообщение от Кармалюка

Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм.

Сообщение от Юрій Чугай

В мене бджоли на воскобудівних будують переважно більшу бджолину чарунку ..., а тут ви пропонуєте ще цей розмір зменшити... Що воно дасть?

Нічого. Була така теорія, ніби то раніше бджоли будували менші чарунки, у яких менше місця кліщам для розвитку. Але дослідження спростовують це.
В 2011 исследование в США: семь пар семей одинакового размера, одинаково зараженых клещами. В каждой паре в один улей ставили только соты со стандартными ячейками (5,4 мм), а другой – только соты с мелкими ячейками (4,8 мм). Использовалась пластиковая вощина для гарантированного размера сот. В течение лета не наблюдалась разница в кол-ве клещей (см. табл. Кол-во клещей на 100 пчел, левый столбец - стандартная ячейка, правый – маленькая), т.е. уменьшение ячейки не препятствовало росту популяции клещей. К аналогичному выводу пришли исследователи в Ирландии. Коэффициент заполнения (отношение ширины грудной клетки к ширине ячейки) был лишь немного выше в маленьких ячейках, чем в стандартных - 79% и 73%. Этого не достаточно, чтобы ограничить развитие клещей.

Сообщение от Кармалюка

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

При отсутствии расплода самки клещей могут жить много месяцев, но в период размножения средняя продолжительность жизни самок - 27 дней. Самцы спариваются внутри запечатанной ячейки, за ее пределами они нежизнеспособны.

[Кармалюка]

Сообщение от анна сергеева

В 2011 исследование в США: семь пар семей одинакового размера, одинаково зараженых клещами. В каждой паре в один улей ставили только соты со стандартными ячейками (5,4 мм), а другой – только соты с мелкими ячейками (4,8 мм). Использовалась пластиковая вощина для гарантированного размера сот. В течение лета не наблюдалась разница в кол-ве клещей (см. табл. Кол-во клещей на 100 пчел, левый столбец - стандартная ячейка, правый – маленькая), т.е. уменьшение ячейки не препятствовало росту популяции клещей. К аналогичному выводу пришли исследователи в Ирландии. Коэффициент заполнения (отношение ширины грудной клетки к ширине ячейки) был лишь немного выше в маленьких ячейках, чем в стандартных - 79% и 73%. Этого не достаточно, чтобы ограничить развитие клещей.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Дан

Юрий, может, ты и прав, в истории пчел много белых пятен.
По поводу роения и как это помогает в борьбе с варроа. Приведу отрывок из очерков о промышленном канадском пчеловодстве за авторством всем известного МишаКа:
"Есть методы содержания семей вобще без приминения каких либо химикатов,
почти сродни пакетному пчеловодству. Делается отводок на 2х рам расплода с
маточником в июне, проверяют матку на засев через две недели, расширяют до
полного корпуса рамками и дают ему расти, на следующий год это будет медовик,
как правило вторую зиму они уже не зимуют клещ сьедает. держат по 500-600
семей таким способом.
а отводок делается от этих же заклещённых семей или от других, которые обрабатывали?
Этот пчеловод вообще не признает какую либо химию, органик. Поэтому делает из
того что есть."
Да, речь не о роях, но механизм схожий. Берется рой или отводок от основной семьи, в которой остается основная масса клеща. Вон многолетние наблюдения на пасеке Волкотрубенко подтверждают, что зимовка таких семей возможна. Надо лишь соблюсти два условия: местные пчелы и хоть какое-то деление.

Не вижу правдоподобной ситуацию когда отводок очень заклещеваной семьи может вообще дожить до следующего сезона. Мишаку явно не все рассказали. Баян

Добавлено через 47 минут

Сообщение от Юрій Чугай

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні. Та й кліща менше ніж бджіл, тому у відсотковому відношенні його відійде значно більше ніж бджіл.

Я казав, що ніколи не бачив в роївниці зкинутого або мертвого кліща (якщо його не травити). Тому теорії, що ніби рій може якось зменшувати кількість паразита вважаю не вірними
.

може буть. або ще така теорія. якщо ви в основному ловите рої перваки, а втораки та четвертаки вам не відомі бо швидко розбираєтесь із ройовими сім'ями, то скоріш за все там тих кліщів і є до 100шт. а якщо вилитів останній рой через 15 днів, то кліщу вже нікуди діватись у розплод, він на бджолу залазить. саме в ці дні треба дивитись і вивчати як себе поводять і кліщі і бджоли.

[Юрій Чугай]

Сообщение от Кармалюка

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

У вас є якісь напрацювання в цьому напрямку? Як добиваєтесь зменшення чарунки?