Украинская степная порода пчел

[Димас]

Цвет тела рабочих пчел данной породы серый, но несколько светлее, чем у среднерусских. Длина хоботка 6,2—6,6 мм. Матка откладывает в сутки до 1900 яиц при собственной массе около 200 мг.

Степные украинские пчелы, обитавшие некогда на обширной территории степи и лесостепи Украины, а также смежных с ними районах России и Молдавии, до сих пор сохранились здесь на многих пасеках.

Украинские степные пчелы устойчивы к ряду заболеваний: нозематозу, европейскому гнильцу. Они зимостойки и ройливы в меньшей степени, чем среднерусская порода. Отличаются они и меньшей злобностью.

Данная порода пчел хорошо осваивает сильный медосбор, печатая мед «сухим» способом.
Применяют меры по сохранению ее в чистоте и массовой репродукции в типичных для ее ареала районах.

[Merkuri]

Сообщение от Димас

Степные украинские пчелы, обитавшие некогда на обширной территории степи и лесостепи Украины, а также смежных с ними районах России и Молдавии, до сих пор сохранились здесь на многих пасеках.

Украинские степные пчелы устойчивы к ряду заболеваний: нозематозу, европейскому гнильцу. Они зимостойки и ройливы в меньшей степени, чем среднерусская порода. Отличаются они и меньшей злобностью.

Данная порода пчел хорошо осваивает сильный медосбор, печатая мед «сухим» способом.
Применяют меры по сохранению ее в чистоте и массовой репродукции в типичных для ее ареала районах.

Как я понял пасика ваша состоит из пчел Украинской степной породы,а весной может будут на продажу пакеты на 4-6 рамок и приблизительная цена,а также в какое время апрель-май хочу завести тоже таких и как с отправкой.

[Димас]

Сообщение от Merkuri

весной может будут на продажу пакеты на 4-6 рамок и приблизительная цена

Merkuri, пока пакеты не планировал продавать, но все может быть...Весной после облета можно будет говорить уже более конкретно.
Вообще для нашей местности украинская степная - то что надо! Хорошо зимует, экономно расходует корм, не ройлива, в меру злоблива, и отлично работает как на ранних так и на поздних взятках, а коронный ее номер - взяток с подсолнечника в дикую степную жару.

[Артем]

Но если Вы будите продовать то сообщите об этом!!! А то я тоже хочу попробывать эту породу!!!!

[Ykas]

До недавнего времени степные украинские пчёлы населяли огромную территорию Степи и Лесостепи Украины и Молдавии. К сожалению, в последние десятилетия они подверглись сильной метизация, главным образом, кавказскими пчёлами. Вследствие этого на многих пасеках пчёлы представляют собой помеси неизвестного происхождения и поколения. Они малопродуктивны, чаще роятся, более подвержены заболеваниям, правда, немало пасек с украинскими пчёлами есть ещё и теперь. И если не принять неотложных мер, можно потерять не только комплекс ценных признаков, удачно сочетающихся в одной породе, но и саму породу украинских степных пчёл.

[Димас]

Сообщение от Ykas

И если не принять неотложных мер, можно потерять не только комплекс ценных признаков, удачно сочетающихся в одной породе, но и саму породу украинских степных пчёл.

Я тоже такого мнения. Сейчас напишу фразу, которая многим может не понравится: надо вообще запретить ввоз других пород в места, где исконно обитала украинская степная пчела, и строго придерживаться плана природного районирования пчел в дальнейшем.

[Б.Л.Я.]

Сообщение от Димас

Сейчас напишу фразу, которая многим может не понравится: надо вообще запретить ввоз других пород в места, где исконно обитала украинская степная пчела,

Ну и где эти места,как их обозначить ,давай запретим авто иномарки ,одежду ,дышать воздухом .Хочу ,породу которая мне подходит .
Ты же мечтаешь про иномарку ,а запорожец тоже наша машина ,давай всех усадим на зазы.

[Димас]

Сообщение от Б.Л.Я.

Ты же мечтаешь про иномарку ,а запорожец тоже наша машина ,давай всех усадим на зазы

Живые организмы и техника - это разные вещи, сравнение некорректное. В качестве аргумента привожу статью из журнала "Пасека" за август 2008 г. "Захистимо українську породу бджіл":

Я належу до пасічників старшого покоління. Ще в ранньому дитинстві, в довоєнні роки, познайомившись з бджолами на батьківській пасіці, і вже більше 70 років не розлучаюся з ними. У перші десятиліття мого пасічникування питання "якої вони породи" не стояло. Це були наші місцеві, як тепер називають аборигенні бджоли, які сотні років пристосовувалися до наших природно-кліматичних умов. Проходив природний їх відбір. Виживали найбільш продуктивні, стійкі до хвороб бджоли. Це вже пізніше їх назвали українською степовою породою, а на межі їх ареалу з середньо-російською поро¬дою, що проходить і через мою Чернігівську область, виникла перехідна, я б назвав "буферна", популяція поліських бджіл.
Всі роки я постійно передплачував журнали "Пчеловодство", періодично виписував праці "Апімондії" , журнал "Апіакту", тепер постійно виписую журнал "Пасіка".
Перша хвиля метизації українських бджіл пройшла відразу після війни. Викликана вона була необхідністю відновлення в Україні знищеного війною бджільництва. Друга хвиля метизації українських бджіл припадає на другу половину минулого століття. І виникла вона бурхливим розвитком генетики яку тваринництві, так і в рослинництві. Досягнення генетики важко переоцінити. Завдяки схрещуванню різних порід селекціонери вивели продуктивніших тварин, надзвичайні досягнення є і в рослинництві. Наші вчені з бджільництва не могли стояти осторонь від цих подій. Почалася метизація українських бджіл завізними породами. Більшість вчених і рядових пасічників твердо вірили, що роблять добру справу в поліпшенні продуктивності бджільництва. Голоси окремих вчених — не поспішати з метизацією, глибше на науковій основі вивчити її наслідки — не бралися до уваги. Я не тільки був спостерігачем цієї акції, а й активним її учасником. Спочатку придбав кавказьких маток з різних розплідників. Але ейфорія ввозу кавказьких маток почала спадати. Якщо метизовані бджоли першого покоління завдяки гетерозису давали непогані результати, то подальші покоління були низької продуткивності, поширився нозематоз й інші хвороби, погано проходила їх зимівля.
Пасічники почали переконувати, що, крім збитків, використання кавказьких маток нічого не дає. Але, як говорять, процес пішов. Вчені з бджільництва продовжують пошук і зупиняються на карпатських бджолах.
Я, як й інші пасічники, почав купувати карпатських маток, але невдовзі переконався — немає кращих бджіл, ніж наші місцеві бджоли української породи, і з тих пір на своїй пасіці виводжу маток від кращих місцевих бджолосімей. З розпадом Радянського Союзу в Україні розпочалася третя хвиля метизації українських бджіл карпатськими. Вона існує до цього часу, з кожним роком набираючи силу. Річ у тому, що карпатське бджільництво зорієнтовано на організацію бджолопакетів, які кожен рік вивозилися до Росії, а з розпадом Союзу різко звузився і цей ринок. У пошуках ринків збуту поширився наступ на українських бджіл. Українська степова порода бджіл потрапила в полон прибуткового бізнесу. Заборонено ввіз інших порід бджіл туди, де згідно "Плану породного районування" розводяться тільки бджоли українсьїнської породи. Але хто дотримується Плану породного районування бджіл? Матко-вивідники висилають карпатсьських маток і в ті області, де районовані тільки українські степові бджоли. У багатьох магазинах з бджільництва, які розташовані на території, де районовані тільки українські бджоли, ви можете купити карпатських маток. Борзнянський технікум, який готує пасічників для України, яким працювати з українськими, карпатськими бджолами, і знаходиться в зоні, де згідно Плану породного районування розводяться українські і поліські бджоли, проводить досліди і реалізує кавказьких маток. "Створення у технікумі дослідної пасіки для наочної демонстрації студентам бджіл основних вітчизняних та зарубіжних порід..." — похвальна думка, але як це зробити на практиці, зважаючи на біологічну особливість бджолиних маток безконтрольно спаровуватись у повітрі, які наслідки будуть для навколишніх пасік? Згідно закону генетики бджоли різних порід в одній місцевості існувати не можуть. Через рік-півтора це вже будуть помісні бджоли. У Хмельницькій області шляхом селекції внутрішньопородного типу українських бджіл створено Хмельницьку популяцію і в цю ж область пасічник завозить бакфастських бджіл. Взимку 2002—03 рр. в Україні загинуло багато бджолосімей. І що ж? Значна частина пасічників завезла бджолопакети карпатських бджіл. Подібних прикладів можна наводити багато. Про яке відродження унікальної породи бджіл можна говорити при такій ситуації? Третя хвиля метизації українських бджіл може бути для них останньою, адже стимулюється вона прибутковим бізнесом. Хто захистить українських бджіл?

М.МАТЯШ,
пасічник-любитєль, м. Ічня, Чернігівська обл.

[Ykas]

... примного благодарен тем, чтит наследие предков и прилагает усилия для их сохранения. Иначе нашим наследникам останется только любоваться картинками в книге об исчезнувших, уничтоженных руками человека, насекомых и животных.

[Б.Л.Я.]

Сообщение от Димас

Хто захистить українських бджіл?

Такое может написать, только "пчеловод" любитель.
Я институтов не заканчивал ,потому скажу , как я понимаю.Если наша степная требует защиты, пускай её защищает наше государство, как это есть в нормальных странах.
Но так как государство заботится о своих людях ,то на пчёл оно положит.
А если вдруг ,такое чудо произойдёт, то всёравно всё разворуют уроды .
А по тому чем больше будет матководов ,будет конкуренция и в выиграше будет тот у кого пчёлы лучше.
Дима скажи, если цена на мёд будет падать,пчеловоды будут покупать маток ,это пойдёт на пользу степной пчеле и матководам ,думаю что нет ,так пускай матководы и выводят таких пчёл чтобы их хотели брать .
Если надо спасать ,давайте все вместе будем спасать, матководы которые которые занимаются селекцией,пчеловоды которые производят пчелопродукцию и те кто её продает тогда это будет защита наших пчел.
Лично я против украинской степной породы, ничего не имею,я горд что у нас есть такая порода
.