Цена на мед в 2016-м

[академик]

в харькове. полтора месяца назад продали мед по 28 гр кг.

[yuasaver]

из фейсбука
Українська степова порода бджіл-Ukrainian steppe breed of beesНравится Страница
30 октября в 18:40
Медовий шлях — від Миколаївки до Австрії та Італії

Петро ДЯГТЯРЕНКО, власник приватного фермерського господарства «Коба»На фото: Петро ДЯГТЯРЕНКО, власник приватного фермерського господарства «Коба»

Зустріч з Петром Дегтяренком відразу розпочалася на оптимістичній, навіть, гумористичній ноті. Власник приватного фермерського господарства «Коба», що в Миколаївському районі, яке спеціалізується на заготівлі меду, показуючи свої володіння, назвав мимоволі своїх відвідувачів пацієнтами. Відразу ж сам себе виправив, і ми разом з ним через те посміхнулися. Адже річ у тому, що Петро Гаврилович, — професійний хірург, тому й термінологія увійшла у звичку. Але це не завадило йому завжди займатися пасікою.

— Петро Гаврилович, ваше захоплення стало ще однією професією…

— Мене неодноразово запрошували працювати в різні лікарні, і я завжди думав: «Ну ось поїду, а як же бджоли, куди їх подіти?» В 1993 році на місці старого готелю і відкрив цех, де фасували мед. Це була перша в Україні організація під назвою «Південь», де мені належала невеличка доля. Реалізовували в Україні, основна частина збуту припадала на Київ, Одесу і Миколаїв. Відтоді я не міг покинути цю справу.

Майже за 16 років визначилися свої постачальники, це бджолярі, які з нами в одній команді, з ними укладаємо договори. Забезпечуємо їх тарою і даємо гарну ціну за мед, ціна ринкова, але трішки краща, ніж у інших заготівельників.

Природа нашого меду — Миколаївський, Березівський, Ширяївський та Любашівський райони. Але основна частина заготівлі — це Миколаївська і Кіровоградська області, які багатші на мед, там немало досить великих пасічників, які тримають від 200 до 300 вуликів, а є і такі клієнти, в яких до 1 тис. вуликів.

— Але ж Кіровоградська область досить далеченько від вас, чи вигідно возити?

— Справа в тому, що беремо у них великими партіями, так вигідніше.

— А який мед найбільше полюбляють українці?

— Найбільше полюбився українцям гречаний мед, з акації, мені особисто подобається мед з соняшника, він цінний тим, що виводить з організму людини радіонукліди. Я як діабетик вживаю тільки соняшниковий мед і все гаразд.

— Якщо це не комерційна таємниця, скільки за рік ви заготовляєте меду?

— Ні, це не таємниця, за останні два роки це приблизно 500-700 т на рік.

Фасований мед реалізовували спочатку безпосередньо в Україні, тоді «фасовка», так ми називаємо цей вид продукції між собою, гарно продавалася. На сьогодні супермаркети самостійно фасують для себе мед, яким чином і в яких умовах вони це роблять — це вже не має значення. Але нас, як виробника, вони туди не допускають.

— Тобто, поки що реалізація йде в основному за кордон. А взагалі коли розпочали продавати продукцію на експорт?

— Майже одночасно із заходом на внутрішній ринок. Допомогли особисті зв’язки — в мене були гарні друзі в Австрії і Чехії. Вважаю, що мені дуже поталанило здружитися із такими чудовими людьми. До того ж, завдяки ним у фірми з’явився ринок збуту в Європі. Загалом же, основна частина продукції йде в Словаччину, а потім в Австрію, Італію, де в мене також є друзі. Один з них — молодий партнер, знову ж таки, дуже порядна людина.

— Пропозиція на світовому ринку досить велика. То чим українська продукція відрізняється від інших, з яким медом вона конкурує? Адже зазначили, що вітчизняний найкращий…

— Дійсно, за своїм складом український мед навіть кращий за мед з Аргентини, яка вважається світовим лідером в цій галузі та задає тональність в експорті. Україна ж посідає 5 місце. В світі палітра аргентинського меду є дуже високою, та наш мед має унікальний склад мінералів, вітамінів, глюкози.

Не секрет, що за кордоном для продажу беруть наш мед і тихенько підмішують до свого, аби була гарна квіткова палітра та плюс усі компоненти українського продукту: мінерали і вітаміни. Закордонні реалізатори навіть купують дешевий китайський мед і змішують із медом кращого ґатунку. Незважаючи на високий рівень продукції, на жаль, сьогодні китайський мед дорожчий за український. І цінова динаміка засмучує. Ще минулого року Німеччина купувала мед з різнотрав’я за 2,8 євро за кілограм, сьогодні ж ціна становить всього 1,5-1,7 євро.

— Досить суттєва різниця. Чому ж впала ціна, це політика?

— Вважаю, що так. Адже аргентинський мед дорожчий за наш. Останнім часом відчутна інертність в співпраці, західні бізнесмени майже не хочуть працювати з нами. Пояснюють це тим, що в Україні проблеми, війна, при цьому навіть чітко не розуміючи, що ж то за проблеми, а просто прикриваються цим.

І також прикро те, що нас майже не захищає держава. Якщо сьогодні, скажімо, польська, австрійська чи німецька фірма привезуть товар в Україну і продають його тут, у випадку виникнення проблеми, їх посольства чи консульства будуть надавати своїм представникам 100% підтримку на всіх рівнях. Українців же ніхто не підтримує. Були в нас одного разу проблеми, фірмі повернули всю партію меду, через три бочки у нібито некондиційному стані. Я в режимі прикордонного коридору обстежив і, довівши свою правоту, повернув наш товар назад. Прийняли мовчки, без жодного зауваження.

— Українські товари, потрапляючи на експорт, не захищаються державою?

— Вітчизняний бізнес ніхто не захищає, хіба що профільні відомства та служби хоч якось підтримують. Бо розуміють, яка це важка праця, наприклад, сьогодні обстежити мед — це великі кошти. Це складає 80% від того, що заробляємо. Дуже високі затрати становлять лабораторні дослідження. І тому Міністерство закордонних справ та інші повинні захищати наш бізнес. Нещодавно по телебаченню бачив інформацію: «Український мед найкращий, ми його експортуємо». Як добре, тільки де ж кредити, де пільги!?

— Зробимо трохи ліричний відступ, звідки така цікава назва вашого господарства?

— «Коба» — це дівоче прізвище моєї дружини, тільки не сплутайте зі Сталіним (жартує — ред.). Ось і господарюємо разом. Всього у колективі із нами ще в середньому 7-9 чоловік, в залежності від обставин, нам достатньо. В своїй роботі використовуємо сучасні технології, за допомогою яких процесом можна керувати на відстані. Цей фактор дуже важливий, бо зменшує кількість працівників. Дуже зручно працювати із продуктом, вся інформація виводиться на табло. Температура, опалення, подається від заданого програмою режиму, це дуже полегшує нашу роботу.

— Наскільки вигідно вкладати кошти в такі технології?

— Вигода в зручності, сьогодні з кам’яною сокирою дуже важко працювати, затрати на нове обладнання значні, та вони швидко окупаються. Тому відмовились від електроопалення і встановили котел, який працює на пілетах. Закупили їх 10 т, це приблизно 15 000 грн. із розрахунку, що опалювальний сезон триває майже 6 місяців. А електричний котел потребує витрат у розмірі 15 000 грн. на місяць. Різниця велика, тому для нас це не тільки зручно, а й економно. За два-три сезони це все окупається, і надалі ми маємо вже чистий прибуток.

Таким чином за рахунок встановлення сучасних технологій було автоматизовано все виробництво. Опалення на ньому регулюється дистанційно, з мобільного телефону. В це були вкладені значні кошти на старті, які досить швидко себе виправдали. За рахунок цього ж ми утримуємо невеликий штат працівників. Раніше людей працювало більше, при цьому меду ми постачали значно менше.

— Оптимізму у вас достатньо, на що розраховуєте в найближчий час?

— Перш за все, поставили собі за мету — експорт 2 000 т. За рахунок того, що ми запускаємо свою лабораторію, скоротиться час на обстеження та зекономляться кошти. Завдяки цьому зможемо більше купляти меду і пришвидшити свій рух в його заготівлі та переробці.

До того ж — фасування в євроупаковці, яке буде реалізовуватися на ринку України.

Вже все продумано: відпрацьовано власний дизайн, буде три види пластикової порційної упаковки по 15‑20 грн. та скляна тара. Я думаю, що на наступний рік цю лінію буде змонтовано. Мається на меті зробити такий мед, який буде продаватися навіть в аптеках. На сьогодні є відпрацьовані методики: мед з пилком, мед з маточним молочком. Внутрішній ринок цікавий у цьому сенсі не менше за експорт. Не хочеться віддавати просто сировину. Тому працюємо над тим, аби якомога більше продавати уже фасований мед.

[колян"]

мягко стелим,давайте так: 35 грн\кг хотя бы на фоне 29.А так ,это чистая реклама.

[академик]

это не реклама!

[yuasaver]

Сообщение от колян"

мягко стелим,давайте так: 35 грн\кг хотя бы на фоне 29.А так ,это чистая реклама.

ніякого відношення до даного тексту не маю, просто поділився інформацією з фейсбуку....

[колян"]

да я к вам и притензии не имею,просто всё это как всегда начинается красиво,а потом как всегда: купить подешевле,продать подороже.Всё это базар,до рынка ещё....

[Konstantin_b]

Свято "Винограду, меду та вина" яке вже вдруге відбулося в м. Звенигородка Черкаської області. Ціни на мед були низькими. 70-80 грн./л. Зато медове вино йшло непогано - був попит 70 грн/л
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

[Олег20]

Заглохла тема. Походу кинулись все мёд сдавать втихаря! Новый год ведь на носу! А как же подождать до нового сезона, повышения цены? Мёд принимают по 27, а доляры по 27,5 - как же так?

[Сергей Херсон]

Сообщение от Олег20

Походу кинулись все мёд сдавать втихаря!

Пока ждем.

[Кудлянин]

Сообщение от Олег20

Заглохла тема. Походу кинулись все мёд сдавать втихаря! Новый год ведь на носу! А как же подождать до нового сезона, повышения цены? Мёд принимают по 27, а доляры по 27,5 - как же так?

У нас принимают по 28 .