Варроатолерантность и варроасопротивление

[Юрий Нефёдов]

Сообщение от Юрій Чугай

Тобто при максимально можливому при роїнні безросплідному періоді певна частина кліща гине від старості не давши потомства. Тільки при цій умові може знизитись % закліщеності.
Даних про те, що при обльотах бджола зкидає кліща я не зустрічав. Як і про те що рої можуть скидати певну кількість паразита - в роївниці ніколи не бачив кліща.

що як раз і бджоли і кліщ всі разом і старіють і не повертаються у вулик.
наприклад при дуже сильній закліщованості яку я спостерігав бджіл і особливо трутнів з деформованим крилос в середніх сімях зовсім візуально не видно. хоча в слабких, мабуть для обігріву розплоду є багато трутнів і бджіл з деформованим крилом.
Є в мене ТЕОРІЯ давно, що в сильних сімях деформовані або самі залишають вулик, або їх бджоли виганяють.
Тому і помилка у Волкотрубенко. Він позбувся сильних сімей замість слабких. Якість пасіки впала. та ще й мабуть відводків наробив замість роїння.

Добавлено через 1 час 29 минут

Сообщение от Юрій Чугай

- в роївниці ніколи не бачив кліща.

як пропала пасіка і залишилось до 30 норм сімей то вся пасіка була навмисне загнана в роїння. хоча і розкидував полоски весною. кліща трохи збив. роїв було багато. всі рої обробляв біпіном із росинки. на дні роївниці було до 100шт. одне діло не бачити, а друге що він там є це 100%.

Добавлено через 7 минут
Ще один міф про рої, це те що в середині шапки він прогрівається до 40 градусів і кліщ падає з бджіл. але на практиці не перевіряв. мабуть фейк.

[Кармалюка]

Юрий Нефёдов,
Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм. Не придумуйте "ласапеда", ми півтора століття впхалися туда, куда не потрібно, а зараз розраховуємося не по "дєцкі".

[Юрій Чугай]

Сообщение от Юрий Нефёдов

що як раз і бджоли і кліщ всі разом і старіють і не повертаються у вулик.
наприклад при дуже сильній закліщованості яку я спостерігав бджіл і особливо трутнів з деформованим крилос в середніх сімях зовсім візуально не видно. хоча в слабких, мабуть для обігріву розплоду є багато трутнів і бджіл з деформованим крилом.
Є в мене ТЕОРІЯ давно, що в сильних сімях деформовані або самі залишають вулик, або їх бджоли виганяють.
Тому і помилка у Волкотрубенко. Він позбувся сильних сімей замість слабких. Якість пасіки впала. та ще й мабуть відводків наробив замість роїння.

Добавлено через 1 час 29 минут

як пропала пасіка і залишилось до 30 норм сімей то вся пасіка була навмисне загнана в роїння. хоча і розкидував полоски весною. кліща трохи збив. роїв було багато. всі рої обробляв біпіном із росинки. на дні роївниці було до 100шт. одне діло не бачити, а друге що він там є це 100%.

Добавлено через 7 минут
Ще один міф про рої, це те що в середині шапки він прогрівається до 40 градусів і кліщ падає з бджіл. але на практиці не перевіряв. мабуть фейк.

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні. Та й кліща менше ніж бджіл, тому у відсотковому відношенні його відійде значно більше ніж бджіл.

Я казав, що ніколи не бачив в роївниці зкинутого або мертвого кліща (якщо його не травити). Тому теорії, що ніби рій може якось зменшувати кількість паразита вважаю не вірними

Добавлено через 5 минут

Сообщение от Кармалюка

Юрий Нефёдов,
Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм. Не придумуйте "ласапеда", ми півтора століття впхалися туда, куда не потрібно, а зараз розраховуємося не по "дєцкі".

І що дасть зменшення чарунки? Мої бджоли ''самострой'' будують дещо збільшений відносно заводського розміру.

[Кармалюка]

Сообщение от Юрій Чугай

І що дасть зменшення чарунки?

А дасть те, що бджоли будуть жити як багато років до цього, а не існувати.

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от Юрій Чугай

Мої бджоли ''самострой'' будують дещо збільшений відносно заводського розміру.

Більше заводського розміру, це скіко?

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от Юрій Чугай

Бджоли без розплоду живуть значно довше, а кліщ скоріше всього ні.

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

[Юрій Чугай]

Сообщение от Кармалюка

А дасть те, що бджоли будуть жити як багато років до цього, а не існувати.

Добавлено через 1 минуту

Більше заводського розміру, це скіко?

Добавлено через 1 минуту

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

В мене бджоли на воскобудівних будують переважно більшу бджолину чарунку (на око, бо не міряв) ніж в сотах на вощині. Я навіть не замислювався яка їх ширина на вощині, а тут ви пропонуєте ще цей розмір зменшити... Що воно дасть? З віком чарунка самозменшується - думаєте кліща в старих сотах менше вирощують? У вас є напрацювання в цьому напрямку?

[анна сергеева]

Сообщение от Кармалюка

Гляньте в бік зменшення чарунки до 4,9 мм.

Сообщение от Юрій Чугай

В мене бджоли на воскобудівних будують переважно більшу бджолину чарунку ..., а тут ви пропонуєте ще цей розмір зменшити... Що воно дасть?

Нічого. Була така теорія, ніби то раніше бджоли будували менші чарунки, у яких менше місця кліщам для розвитку. Але дослідження спростовують це.
В 2011 исследование в США: семь пар семей одинакового размера, одинаково зараженых клещами. В каждой паре в один улей ставили только соты со стандартными ячейками (5,4 мм), а другой – только соты с мелкими ячейками (4,8 мм). Использовалась пластиковая вощина для гарантированного размера сот. В течение лета не наблюдалась разница в кол-ве клещей (см. табл. Кол-во клещей на 100 пчел, левый столбец - стандартная ячейка, правый – маленькая), т.е. уменьшение ячейки не препятствовало росту популяции клещей. К аналогичному выводу пришли исследователи в Ирландии. Коэффициент заполнения (отношение ширины грудной клетки к ширине ячейки) был лишь немного выше в маленьких ячейках, чем в стандартных - 79% и 73%. Этого не достаточно, чтобы ограничить развитие клещей.

Сообщение от Кармалюка

Самка кліща жиє до 10 місяців, самець 10-15 діб.

При отсутствии расплода самки клещей могут жить много месяцев, но в период размножения средняя продолжительность жизни самок - 27 дней. Самцы спариваются внутри запечатанной ячейки, за ее пределами они нежизнеспособны.

[Кармалюка]

Сообщение от анна сергеева

В 2011 исследование в США: семь пар семей одинакового размера, одинаково зараженых клещами. В каждой паре в один улей ставили только соты со стандартными ячейками (5,4 мм), а другой – только соты с мелкими ячейками (4,8 мм). Использовалась пластиковая вощина для гарантированного размера сот. В течение лета не наблюдалась разница в кол-ве клещей (см. табл. Кол-во клещей на 100 пчел, левый столбец - стандартная ячейка, правый – маленькая), т.е. уменьшение ячейки не препятствовало росту популяции клещей. К аналогичному выводу пришли исследователи в Ирландии. Коэффициент заполнения (отношение ширины грудной клетки к ширине ячейки) был лишь немного выше в маленьких ячейках, чем в стандартных - 79% и 73%. Этого не достаточно, чтобы ограничить развитие клещей.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

[Юрій Чугай]

Сообщение от Кармалюка

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

У вас є якісь напрацювання в цьому напрямку? Як добиваєтесь зменшення чарунки?

[Кармалюка]

Сообщение от Юрій Чугай

У вас є якісь напрацювання в цьому напрямку?

Такі самі, як в усіх тих, хто тут пише.

[анна сергеева]

Сообщение от Кармалюка

І що. Стільки років заганяти бджолу на велику чарунку, а тут за пару місяців вернути її до природнього розміру, Ви це підтримуєте?

Я не поддерживаю само утверждение, что в прошлом пчелы строили меньшие ячейки, т.к. оно не подтверждается фактами.
Откуда взялось это утверждение? Авторы этой теории ссылались на старые записи 17,18,19 веков. Но при альтернативном тщательном изучении этих источников, написанных старым шрифтом голландским, латинским, французским, немецким и др. с указанием размеров в старых системах измерений («парижский фут для французских авторов, ганноверский фут для Клюгеля; прусский фут для большинства немецких авторов» - это все разные футы), оказалось, что ранее при переводе этих размеров в метрическую систему были допущены ошибки. Размеры ячеек медоносных пчел, сообщенные авторами в 17, 18 и 19 в. были не меньше, чем на современной вощине. Первую искусственную вощину в середине 19 века ее изобретатель сделал на основе собственных измерений размера ячеек натуральных сот - 18 ячеек/дм, что соответствует размеру ячейки 5,55 мм. Потом уже были эксперименты с размерами ячеек.