Породы деревьев, пригодные для изготовления ульев

[Voblin_UA]

Фух... Дякую за переклад, а то ніяково було признатися, що вперше чую таку назву - модрина. Думав, то щось невідоме...
Тоді скажу, що модрину знаю - ні, це не вона...

[vodolej]

Пам'ятаю діди казали що найкраща деревинА для вуликів та рамок це ВЕРБА. Не крутить і не всихає.

[верес]

Сообщение от vodolej

діди казали що найкраща деревинА для вуликів та рамок це ВЕРБА.

Це така ж правда як і "про панькові штани"!

[Ворон]

Сообщение от верес

Це така ж правда як і "про панькові штани"!

Не знаю як на вулики,ніколи не використовував,але кращого матеріалу на рамки як верба і вільха пока не найшов.

[верес]

Сообщение от Ворон

кращого матеріалу на рамки як верба і вільха пока не найшов.

За вербу промовчу, а за вільху скажу - деревина непогана, але має один ганч, схильність до сколювання, тому на рамки якраз і малопридатна. Тоненьні деталі рамок при звиванні нерідко ростріскуються!
Мій вібір - на рамки тільки липа! Не колеться, мало коробиться, да і пахне непогано, що теж має значення, адже рамка контактує безпосередньо з медом!
PS. вільха щей важча від липи 520 проти 480-500 кг\м. куб.

[Ворон]

Сообщение от верес

Мій вібір - на рамки тільки липа! Не колеться, мало коробиться, да і пахне непогано, що теж має значення, адже рамка контактує безпосередньо з медом!
PS. вільха щей важча від липи 520 проти 480-500 кг\м. куб.

Сосна ще важча,але проте використовують на рамки,сколюваня вільхових заготовок не замітив,50% рамок-вільхові,липа добра-не коробиться,легко обробляється,але я від неї відказався,причина-дріт ріже як масло.

[Schkiper]

Работал с сосной, кедром, но лучшим материалом для ульев из хвойных пород считаю пихту. Работа с осиной чем то сродни мазохизму.

[верес]

пропоную таблицю користуючись якою можна порівнювати фізикомеханічні властивості деревини різних порід.
Також схематичний рисунок усушки деревини в залежності від постави роспилювання.
А також таблицю з залежності маси від вологості деревини.

[vodolej]

Сообщение от верес

пропоную таблицю користуючись якою можна порівнювати фізикомеханічні властивості деревини різних порід.
Також схематичний рисунок усушки деревини в залежності від постави роспилювання.
А також таблицю з залежності маси від вологості деревини.

Звідки взяті ці мініатюри. Хочу бачити кращої якості зображення.

[верес]

продовжу, так яка деревина найкраща для виготовлення вуликів?
тут може бути декілька визначальних вимог, в залежності від конструкції вулика - лежакчи Б/К, від прмзначення - для стаціонару чи кочівлі.
Якщо для Б/К, то є важливим збереження початкових розмірів на які впливають всихання та набрякання, короблення, тут краще деревина з меншими коефіцієнтами по колонках №8 і №10,. Найкраще такими вимогами відповідає деревина -ялиці (піхти), кедра та тополі. Вони ж будуть найкращими і для кочових вуликів, адже мають невелику масу.
Але неслід забувати і про технологічний процес - процес виготовлення, і найкращі тут вже можуть стати проблемними - бо мають високі вимоги до інструменту, -гострота, оберти. З перерахованих найпроблемніша -тополя, до неї ж можна додати ще осику для них характерна ворсистість про фугувані, але якщо досушити їх до 7 - 9 % то обробляються вони набагато краще.
Тому однозначно сказати яка деревина найбільше підходить для вулика мабуть важко, адже до уваги слід ще брати - доступність.

Добавлено через 1 час 36 минут
де ще можна використати наведені дані з таблиці.
Мабуть всі зустрічалися з проблемою яка притаманна Б/К вуликам, це стабільність міжкорпусного рамкового розриву, він має бути в межах при яких бджоли не забудовують цей простір і він не стає перешкодою переходу бджіл знизу в верх під час зимівлі, і рекомендують його в межах 6 - 9 мм, але він змінюється в залежності від того як змінюється вологість деревини з якої виготовлено корпус. Тому було б непогано прорахувати можливе коливання розміру по висоті корпуса в залежності від його (деревини) вологості
Для цього використаємо значення коефіцієнтів всихання, колонка №6 - для радіальних по структурі та №7 - тангентальних дощок,
приклад; корпус висотою 300 мм з липи,дошки тангентального розпилювання, вологість на момент виготовлення 20%. в процесі експлуатації вологість буде змінюватися в межах - в літку знижуватися до 13%, в зимку збільшуватися до 25%.
визначаємо на яку величину зміниться висота корпуса в літній та зимній період. Для цього є формула У=К(Wп-Wк), де У- це всихання в %, К коефіцієнт з таблиці, W вологість п-початкова, к- кінцева.
В нашому випадку К для липи тангентального розпилювання 0,33, тоді У= 0,33(20-13)=2,31%, 300-2,31%=293,07 мм, отже корпус по висоті стане меншим на 6,93 мм.
паралельно прорахуємо при таких же параметрах але для деревини тополі, У=0,28(20-13)=1,96%, 300-1,96%=294,12 мм.
При зволоженні до 25% липа "підросте" до; У=0,33(25-20)=1,65%, 300+1,65%=304,95 мм. тополя У=0,28(25-20)=1,4%, 300+1,4%=304,2 мм. сумарна величина від max до min для липи (тангентальної) 304,95-293,07=11,88 мм, тополі 304,2-294,12=10,08 мм.
При таких же параметрах але для радіальних дощок, коливання розмірів для липи буде 8,28 мм, для тополі 5,04 мм.
Висновок. Знову ж таки липа програє, бо в неї відхилення будуть в більших значеннях, і ще одна рекомендація випливає з цих розрахунків -всі стінки одного корпуса краще робити з дощок однакового розпилювання , тоді не буде перекосів в наслідок не однакового набрякання - всихання в площині прилягання корпуса до корпуса.