Форум

Вернуться   Форум "Пчеловодство без границ" > Практическое пчеловождение > Болезни и вредители пчел > Болезни и вредители

Важная информация

Интернет-магазин "Дом пасечника" Продажа книги
Эндорвираза
   Чат
Загрузка...
Задавайте ваши вопросы на форуме. Чат предназначен для небольших разговоров.
 
Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 17.02.2016, 10:15   #1
Пчеловод-любитель
Бывалый
 
Аватар для Пчеловод-любитель
 
Регистрация: 04.10.2014
Пчелостаж: 4
Пчелосемей: 11
Ульи: Многокорпусные , 8-ми и 10-ти рамочные , лежаки
Адрес: Україна, Чернігівська область .
Возраст: 40
Сообщений: 1,679
Сказал(а) спасибо: 1,370
Поблагодарили 905 раз(а) в 163 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 14
Сказали "Не согласен!" 13 раз(а) в 8 сообщениях
Файловый архив: 0
Закачек: 0
Вес репутации: 225
Пчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутациюПчеловод-любитель имеет неукоснительную репутацию
Exclamation ПРОБЛЕМИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ. Отруєння бджіл пестицидами

Отруєння бджіл пестицидами
Використання отрутохімікатів у великих масштабах для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл, і при порушенні елементарних правил застосування можуть викликати масове отруєння і загибель їх.

На збереження бджіл при обробці рослин великий вплив мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилювання і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин і з літаків вони розносяться на декілька кілометрів. У результаті навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

Отруєння зазвичай виникають в результаті наступних причин:
• відсутність інформації про час, місце і характер застосування хімікатів;
• проведення обробок вдень під час масового льоту бджіл;
• обробки залучають бджіл рослин у період цвітіння або наявності серед оброблюваних рослин квітучих бур'янів - хороших медоносів і пильценосов;
• близькості оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів на них.
В значній мірі загибель бджіл залежить також від кліматичних умов (температура і вологість повітря, сила вітру). З огляду на ці фактори, можна зробити висновок, що охорона бджіл від отруєння хімікатами при захисті рослин від шкідників, хвороб і бур'янів представляє собою комплекс організаційних, агротехнічних і спеціальних заходів.

При отруєнні бджіл пестицидами керуються "Инструкцией по профилактике отравлений пчел пестицидами", затвердженою Всесоюзним виробничо-науковим об'єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Союзсельхозхимия" і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.89 року.
У цій Інструкції подані лише основні моменти з профілактики і надання допомоги постраждалим від отруєння сім'ям бджіл.

Профілактика отруєнь
• Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.
• Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.
• Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
• Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
• На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.
• При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, у залежності від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1 - 2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.
• У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

Заходи при отруєнні бджіл
• Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
• Сім'ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, пергою, підгодовують цукровим сиропом.
• У міру виходу молодих бджіл ці сім'ї підсилюють.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

*********************

Бібліотечка журналу
АГРОСВІТ УКРАЇНИ.
ПРОБЛЕМИ ОТРУЄННЯ БДЖІЛ.
Я не буду приділяти багато місця проблемі кочівлі пасік — це факт відомий всім. Для того щоб стати з пасікою в більш-менш пристойному місці на медоноси типу гречка, еспарцет, коріандр чи конюшина, треба дуже добре попросити “олігархів” від агро бізнесу, а то, як правил, треба викотити бідон меду за місце. Пасічників, які запилюють сіль¬госпкультури на договірних умовах, я знаю одиниці. Правда, останнім часом пасічників почали запрошувати на запилення нових гібридних сортів соняшнику. Після роботи бджіл на таких гібридних сортах господарство назвати пасікою можна умовно. В спекотне літо 2007 р. багато бджолярів розказували – рев пасіки на початку цвітіння соняшнику після його цвітіння змінився на мертву, лякаючу тишу. У вуликах лишилось, як то кажуть, по жмені бджіл при малій кількості меду. Сивобороді бджолярі ні з чим подібним у своїй практиці ніколи не стикалися. Траплялися роки, що був відхід бджіл під час цвітіння соняшника, але такого масового ще не було. Але ці факти неминучий процес як природне явище – інша справа – отруєння бджіл.
Я зразу хочу поставити запитання – хто має повну статистику фактів отруєння бджіл? – мінагропром політики, екологічна прокуратура, управління сільського господарства на місцях, партія зелених…? Думаю що стовідсотково про факти отруєння бджіл знають тільки бджолярі. Кожен чиновник любого рангу завжди хоче показати перед вищестоящими інстанціями свої службові справи як з найкращої сторони. Негативні факти любої діяльності, як тепер модно говорити, псують імідж того чи іншого чиновника, а це небажано з певних понять. Я вже не кажу, при нинішній політичній ситуації, щоб про ці факти отруєння знав хтось з вищого керівництва країни. Та що бджоли. В 2006 році на Кіровоградщину з далекого Сахаліну до діда з бабою приїхало внуча. Треба ж було трапитись такому лиху що через кілька днів місцевий фермер обробляв пшеницю від кліща-черепашки. Ситуа¬ція була дуже критична. Дитина отримала таку дозу сучасних технологій що кілька днів була в реанімації в дуже тяжкому стані. Про це писала преса, говорили по радіо. Чим закінчилась ця історія я не знаю, але дуже мало ймовірно щоб хтось поніс серйозне покарання за факт отруєння. Але дуже сумно – говорили про одну дитину, а інші, вони що дихали іншим повітрям. А люди, які хворіють на легеневі хвороби, їм що взагалі не дихати. Жах!
Маю бажання викласти свої думки відносно того як виходити з даної ситуації, але не можу не привести ще кілька фактів. Пасіку, я утримую і кочую на Кіровоградщині вже багато років. Благодатні краї, тільки працюй, не лінуйсь і ти матимеш по трудам своїм. Але ще на жаль існує суб’єктивний фактор який ще можна назвати Закон підлості. До відпустки я на пасіці працював наїздами як і більшість пасічників.
Чудова весна прекрасне нарощування сімей, як ніколи у вуликах появився перший мед з клену і верби, на садках більшість сімей відбудували майже по корпусу щільників. Відкриєш верхній корпус – душа радіє. Що ще треба пасічнику. Вже закладені перші партії маточників і підготовлені вулики для розширення пасіки. З гарним настроєм я їхав у Київ приймати у своїх студентів останні заліки та будуючи плани на відпустку, куди і з ким кочувати, які матки придбати. Цілком робочі плани кожного пасічника. Через кілька днів після роботи дзвінок який звалив мене в шок – отруєна пасіка. Старенькі батьки нічого не змогли пояснити. Під вечір я уже був на пасіці. Картину яку я побачив була як-то кажуть не для слабонервних. Купи бджіл під вуликами і мертвецька тишина на пасіці. Причиною загибелі пасіки було неграмотне застосування отрутохімікатів на фермерському полі.
Між пасікою і еспарцетом вздовж всього села було поле пшениці яке було оброблене від кліща черепашки. Бджоли були осипані у всіх пасічників села. Я по цей день дуже вдячний патріарху нашого бджільництва — Віктору Петровичу Поліщуку – низький йому уклін. Серед ночі я його розбудив по телефону і він розказав мені що треба робити в такій ситуації. На другий день, за моєю і других пасічників вимогою, була створена комісія з представників місцевої влади та району. Прилюдно зібрані отруєні бджоли і по актах передані в районну санекспертизу і м. Кіровоград. Результати експертизи були жахливі. Уявіть собі, що рівень токсикації бджіл в деяких пробах перевищував критичний більш ніж у 30 разів. А бджоли, як ви зрозуміли, були отруєні дихальним шляхом. Поневолі виникає питання, а чим дихали люди в період обробки пшениці? Трудно навіть уявити наслідки таких обробок сільськогосподарських культур для здоров’я людей особливо для маленьких дітей. Наслідки. Через два дні після обробки пішов дощ, що знейтралізувало дію отрутохімікатів. Пасічникам, щоб не подавали позов до суду пообіцяли багато, зробили як завжди.
В інших селах Кіровоградщини рай¬дужні плани багатьох пасічників перекреслив ріпак, вірніше господарства які його обробляли. Триразове труїння шкідників на ріпаку звело багато пасік нанівець. Картина мого випадку повторилась точнісінько. Хто поніс відповідальність за таку вакханалію? Хто компенсував збитки? Як і чим можна компенсувати багаторічний труд пасічника?! А площі ріпаку на цей рік збільшені в кілька разів. Запитання. Чим знову будуть дихати люди в селі? За бра¬ком місця я більше не буду наводити прик¬ладів, але при необхідності певну сумну статистику можна зібрати.
Я не хочу сказати, що всі фермери такі як вище згадані. Є достойні мужі свого діла, які ще зустрічаються, але, на превеликий жаль, сумна статистика показує, що таких меншість.
Працюючи доволі часто на різних міжнародних ярмарках, спілкуєшся з іно¬земцями. Вони з подивом дізнаються, що у нас ще існує така проблема — отруєння бджіл отрутохімікатами.
Запам’яталась зустріч з одним українцем канадського походження. Вони вдвох з братом утримують пасіку розміром 2500 сімей. Смакуючи моїм медом з козацького степу, дивлячись на мої запрополісовані руки, багато розповідав, що і в них ця праця не легка, і він знає їй ціну. Коли я завів тему про отруєння бджіл, він похлинувшись коріандровим медом, втупив на мене незрозумілий погляд. Я ще раз розтлумачив тему. Ви б бачили вираз його обличчя.
Покачавши головою, він сказав, що отруєння бджіл в Канаді – злочин, який суворо карається законом, і випадків отруєння бджіл досі йому не відомо. Аналогічний подив був у громадянина Швейцарії. Мед в них вже давно прирівняний до продуктів харчування класу ліки, тому й ставляться до бджіл теж належним чином.
Постає споконвічне запитання – що робити? Мабуть, давно вже назріло пи¬тання правильності юридичного захисту бджолярів і відповідно передача юридичних знань пасічникам. Питання як це зробити практично думаю можна вирішити. Але, окрім юридичного лікбезу, вже давно назріло питання створення ”швидкої юридичної допомоги” пасічникам. Серед пасічників є достатньо юристів, щоб створити бойове опорне ядро, а дев’ятий вал пасічників я думаю не забариться. Занадто багато вже потерпілих від “сучасних технологій.”
І, мабуть, вже перезріло питання страхування бджіл. Я думаю, що господар – фермер, знаючи, що бджоли застраховані, а його про це треба попереджувати, багато разів подумає чим йому обробляти угіддя, коли і які технології використовувати. У нас, зазвичай, буває так, що пасічник не те що не знає чим обробляють, а його попереджують тоді, коли вже йде обробка полів отрутохімікатами. Можна пошукати, чи є повторне труєння бджіл в тих місцях, де пасічники виграли суди. Думаю, що ні. Думаю, який би не був фермер, але на ті ж самі граблі наступати в нього не буде бажання.
Як працювати? Гадаю, настав час дій громадських організацій.
Треба писати громадські звернення до керівників держави, посадовців, волати треба, шановні, – ви не бачите, не знаєте, що отруюють бджіл і людей теж.
Пора створювати цей жахливий банк фактів труєння бджіл. Провідну роль тут мають відіграти громадські організації, Братство Бджолярів України, Спілки па¬січників, та інших новоутворених організацій і які ще утворюються. Жоден пасічник, вважаю, не повинен лишатись осторонь рішення цієї проблеми. Тоді й результат не забариться.
Насправді питання отруєння бджіл лежить на поверхні. На сьогоднішній день існує достатня кількість отруто¬хімікатів, використовуючи які правильно, за прописаними технологіями бджолярі не матимуть проблем.
Для того щоб застосувати ту чи іншу групу отрутохімікатів, потрібні воля та бажання керівництва господарств. Отрутохімікати, які не шкідливі для бджіл, звичайно набагато дорожчі ніж ті, що шкідливі. Для господарств, при нинішній фінансовій ситуації, коли кожна копійка на рахунку дорога, це важливий фактор, а, можливо, що і головний. В даному випадку переважає фінансовий фактор, але ні один закон не спонукає, навіть більше — забороняє отруювати бджіл, людей, навколишнє середовище та грунти і води на багато років наперед, своїм нащадкам у спадок. Пропоную:
- збирати банк даних про отруєння бджіл, паралельно створюючи юридичний лікбез та швидку юридичну допомогу пасічникам;
- підготувати звернення до керівництва країни з метою вдосконалення законодавчої бази для запобігання погіршення ситуації з отруєнням бджіл;
- за наявності фактів отруєння робити максимально можливе висвітлення цих фактів у пресі під червоним грифом «НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ».
Жоден пасічник не повинен стояти осторонь рішення цієї гостро актуальної проблеми. Тож до гурту. Тільки в об’єднанні зусиль ми, пасічники, зможемо вирішити цю проблему.
З повагою
до всього пасічницького загалу
член ВГО Братство бджолярів України
Валерій Дяченко

Добавлено через 5 минут
У мого знайомого на Чернігівщині були потравлені бджоли пестицидами , коли бджоляр звернувся районне СЕС для проведення лабораторних аналізів то йому відмовили та сказали везти зразки в Київ , а фермер сказав " вибач , незнав що потрібно повідомляти про внесення гербіцидів" .

Последний раз редактировалось Пчеловод-любитель; 17.02.2016 в 10:20.
Пчеловод-любитель вне форума   Ответить с цитированием
2 пользователя(ей) сказали cпасибо:
vvv375 (21.02.2016), АНД (17.02.2016)
Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Быстрый переход

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Водопій для розумних бджіл МедАль Прочий инвентарь пчеловода 10 18.08.2016 09:43
Експорт бджіл в США mascot Пчеловодство в мире 12 27.12.2015 20:16
Багато бджіл-мало роботи Vladimir_priest Общие вопросы 14 19.07.2015 22:07
Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл Alekzander Законодательная база пчеловодства 4 05.02.2012 14:24


Текущее время: 19:53. Часовой пояс GMT +3.


Погода в Украине Яндекс.Метрика Проверка PR и ТИЦ