[Статья]: Обмеження розплоду в період головного взятку

[Димас]

Бджоляр, створивши до початку взятку потужні сім'ї, повинен піклуватися про підтримку їхньої сили на високому рівні протягом усього періоду медозбору.
Відомо, що під час сильного взятку бджоли швидко зношуються, і сім'я щодня втрачає їх чимало. Якщо сім'я не буде щодня поповнюватися молодими бджолами, вона швидко ослабне. Отже, до початку головного взятку сім'я, крім великої маси бджіл, повинна мати якнайбільше розплоду. Але вже в процесі медозбору посилена яйцекладка матки діє негативно, тому що відгодівля великої кількості личинок знижує літну діяльність бджіл і вимагає витрати принесеного меду. І те, й інше зменшує медозбір. В одних умовах це зменшення буває невеликим, в інших воно значно знижує прибутковість пасіки.
Чим сильніший взяток, тим мечше впливає відгодівля розплоду на роботу бджіл зі збору нектару. При рясному медозборі бджоли обмежують яйцекладку матки, заливаючи вільні комірки наприском. Але чим слабкіший медозбір, тим збитковіше одночасне вирощування розплоду. Невисокий головний взяток діє на сім'ю як спонукальна підгодівля: він викликає в бджіл прагнення до посиленого розмноження, і матка відкладає масу яєць. У цьому випадку догляд за розплодом відволікає багато бджіл від медозбору та, крім того, личинки поїдають значну частину принесеного меду. Отже, у відомих випадках, необхідно обмежувати яйцекладку маток на період взятку.
Застосовуючи обмеження розплоду, треба враховувати не тільки силу головного взятку, але й його тривалість, інакше можна допустити ослаблення сім'ї та, замість збільшення виходу меду, вийде його зниження.
Відомо, що бджолина дитинка розвивається протягом 21 дня, а молода бджола приступає до вуликових робіт через З дні після виходу з комірки або на 25-й день після відкладання маткою яйця. Таким чином, якщо до головного взятку матка безперебійно відкладала яйця, то з його настанням, сім'я протягом 25 діб буде безупинно поповнюватися молодими бджолами-робітницями, незалежно від того, продовжує матка яйцекладку, чи ні.
Звідси виходить, що у місцевостях з коротким головним взятком (що триває менше як місяць) яйцекладка матки підчас медозбору не має значення, оскільки вона не позначається на кількості бджіл, що працюють на взятку. Поки з яєць, відкладених під час медозбору, виведуться бджоли, поки вони зміцніють та заходяться коло роботи, взяток скінчиться, а для зимівлі ці бджоли застарі.
Якщо ж у даній місцевості головний взяток тягнеться довго - півтора-два місяці, то не можна допускати перерви яйцекладки матки в першу половину взятку, інакше в другу його половину сім'я ослабне й не добере багато меду.
Іншими словами, обмежувати розплід у сім'ях можна не раніше, ніж за 25 днів до кінця головного взятку. Якщо взяток короткий, то це буде за кілька днів до його початку, а при тривалому взятку - у його середині.
Однак трапляються місцевості, де обмежувати розплід необхідно саме у першій половині взятку. Це буває в тих випадках, коли головний взяток тривалий і у першій половині невисокий, а в другій половині різко зростає. Як приклад можна вказати на конюшинно-малиново-кіпрейний тип взятку у зоні хвойних та змішаних лісів, де в червні бджоли мають взятку по 1-2 кг на сім'ю на день, а в липні, із зацвітанням кіпрею, медозбір підвищується до 6-8 кг на сім'ю на день.
У подібних умовах обмежувати розплід треба було б у першу половину взятку, але робити цього не можна, тому що сім'ї слабшають до другої, значно важливішої половини взятку. При такому взятку слід застосовувати особливий метод - утворення відведень-резервів.
Таким чином, ефективність обмеження розплоду на період головного взятку залежить від багатьох умов - сили медозбору, його тривалості, а також від характеру розподілу взятку у часі. Застосовуючи даний прийом без урахування місцевих умов, бджолярі одержують неоднакові, іноді суперечливі результати.

Стаття з журналу "Пасічник" №7(88), липень 2011 р.