Факторы ценообразования на медовом рынке

[Валерьевич]

Сообщение от Alexandr L

На данный момент нет критической массы таких людей.

Нет, потому что нас всех загнали в угол! А после выборов поставят в интересную позу. Вазелин выдадут только тем кто лучше прогнется. Так и живем.

[Andruhan]

Сообщение от Владимир Татомир

Державі требав взяти на себе аналізи, и упростить(посодействовать) допуску мелких торговцев на ринок меду.

Чиновники наши и депутаты на это никогда не пойдут! Это ж нужно ж**пу отрывать и создавать лаборатории! Легче инспектора послать, чтоб тот штрафонул пчеловода за отсутствие кода оператора рынка на 17 мин.зарплат!

[Petruha]

Все всё прекрасно понимают,и пчеловоды и экспортёры.А получается как в пословице:"А Васька слушает да ест".Никто от своего лакомого куска не откажется,по крайней мере добровольно.Кто организованей тот и прав.В даном случае экспортеры.Но есть и другая пословица:"На хитрую жопу всегда найдется х.. с винтом"Время покажет кто прав.

[Александр 66]

Сообщение от Sergeu_K

У новому році українські виробники традиційно поспішили «застовпити» місце на найперспективнішому ринку збуту своєї продукції.

Як повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), за станом на 21 січня українські виробники вже повністю вичерпали квоти на поставку в країни Європейського Союзу меду, кукурудзи, а також яблучного і виноградного соків. «Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Попри вичерпання квот безмитного ввезення, експорт даних продуктів буде тривати і далі», — впевнені в УКАБ. Повідомляє iAgro.
Квота на український мед для поставок в ЄС встановлена ​​в обсязі 5 тис. тонн починаючи з 2016 року, її розмір підвищується на 200 тонн щорічно протягом п’яти років і до 2021 року досягне 6 тис. тонн. Крім того, в 2017 році терміном на три роки була виділена додаткова щорічна квота в розмірі 2,5 тис. тонн. При експорті понад установлені норми на український мед діє мито в розмірі 17,3%, однак воно не є нездоланним бар’єром. Наприклад, у 2017 році експорт меду в ЄС перевищив квоти в шість разів, у 2018 році експорт меду в країни Європейського Союзу хоча і знизився майже на чверть, але все ж був набагато більше встановленої квоти — 32,5 тис. тонн тільки за підсумками 11 місяців 2018 року.

На думку голови Спілки пасічників України Володимира Стретовича, цього року цінова кон’юнктура для українських виробників меду не настільки сприятлива, як раніше. Якщо в кінці серпня 2018 року ціна на український мед становила 26-27 гривень за 1 кг, то в жовтні-листопаді 2018 року вона зросла до 42 гривень, а зараз — 38 гривень, і вище вже не піднімається. Володимир Стретович переконаний, що більш високих цін українським бджолярам чекати вже не варто, оскільки закладений на зберігання мед з часом втрачає в ціні, і його складніше продати. «Через півроку-рік зберігання він уже стає неконкурентним на зовнішніх ринках. І ми переконані, що весь запас меду, який накопичився у пасічників, перейде в напої», — сказав він.

Добавлено через 3 минуты
Цього року пасічники, переробники та експортери знову заговорили про проблеми українського ринку меду — зниження експорту, загибель бджіл, відсутність скоординованої політики всіх зацікавлених сторін.
Директор ТОВ «Український Центр Меду» Володимир Очколас розповів iAgro, чому за стіл переговорів потрібно запрошувати не тільки великі агрохолдинги, а й фермерів, а також описав ситуацію на українському ринку меду, і пояснив, чому лютий-2019 може виявитися вирішальним для учасників ринку.
Всього лише за половину січня Україна вичерпала квоти на поставку меду в Європейський Союз. Але вони не такі вже й великі: 5 тис. тонн — основна, і ще 2,5 тис. тонн — додаткова. А всього за 2018 рік Україна експортувала 49 тис. тонн меду. Так що набагато важливіше говорити про експорт українського меду в цілому, тим більше, що він знижується. Для порівняння, в 2017 році Україна експортувала 68 тис. тонн цього продукту.
Зниження експорту українського меду відбулося на тлі збільшення його виробництва в останні 2-3 роки у В’єтнамі та Індії. І якщо В’єтнам нам не конкурент, то Індія виробляє поліфлерний мед (зібраний з різних типів квітів. — ред.) і конкурує з нами. У нас же, в Україні, в цей час йде конфлікт між бджолярами і експортерами.
Почнемо з того, який мед ми виробляємо. Співвідношення глюкози і фруктози таке, що він швидко застигає. Тому український мед, на жаль, під переробку і пастеризацію не потрапляє — як його не переробляй і не пастеризуй, він через 6-8 місяців знову цукрується і стає твердим. У той же час за кордоном люблять споживати рідкий мед, і наш твердий мед там попиту не має. Він має попит у харчовій промисловості — для виробництва пива, кондитерських виробів, і т.д. І це — одна з причин конфлікту: пасічники хочуть продавати дорого — по 40-45 гривень за 1 кг, тоді як ціна на наш мед виходячи з його якостей — в середньому від 0,9 до 1,25 долара (25-35 гривень) за 1 кг.
На сьогодні в Україні залишилися великі перехідні запаси меду, і іноземці про це знають. І вони не хочуть втратити такий шанс — купити український мед дешево, адже кожен воює за свій прибуток. Тому тут зіткнулися інтереси іноземного покупця і українського виробника, а у нас це — цілий ланцюжок: пасічник, потім посередник, який скуповує мед у виробників, є ще переробники меду і потім — експортери. Виходячи з того, що цей ланцюжок не оптимізований і ми всі не можемо домовитися, виникають додаткові витрати, і ми не можемо знайти собівартість нашого меду. Без цього складно його продати. Через це страждають всі — і пасічник, який отримує менше грошей, і експортер, який не може реалізувати продукцію. І обсяги експорту знижуються.
Цю ситуацію ми породили самі — своєю ненормальною політикою, яку експортери вели останні три роки. Асоціація експортерів не радилася з пасічниками, експортери самі визначали, за якою ціною продавати. Через таку нескоординованість дій ми отримали дисбаланс, який зараз негативно позначається на ринку.
На сьогодні у пасічників залишилося 40 тис. тонн перехідних залишків меду, і вони чекають великі гроші за нього. Але прогноз на перше півріччя невтішний. Через пару тижнів завершиться сезон збору меду в Аргентині, і якщо ця країна підтвердить свої обсяги виробництва, то наші продажі зменшаться, тому що всі будуть брати аргентинський продукт — в ньому більше місткість трав’яних медів, що дає таке співвідношення фруктози і глюкози, при якому мед гірше застигає, він більш текучий, і, отже, більш привабливий для фасування в роздріб. У зв’язку з цим ми з трепетом чекаємо, які дані по меду опублікує Аргентина в період з 1 по 10 лютого.
А до 15-20 лютого прогноз виробництва меду опублікує Індія, і якщо там буде хороший урожай, то вона буде готова продавати в Європу мед по 1,55 євро за 1 кг. А це значить, що ми повинні продавати дешевше: ціна у наших пасічників в такому випадку повинна бути 35, в кращому випадку — 36 гривень за 1 кг.
Хочуть — нехай продають, хочуть — не продають. Але всі повинні розуміти одне: якщо сьогодні мед не реалізувати, до наступного сезону в ньому кілька показників зміняться в гірший бік, і ми можемо залишитися з продуктом, але з поганими показниками. І його все одно потрібно буде кудись продавати. А для цього йому потрібно буде надати товарний вигляд, а це — додаткові витрати.
Тому перше глобальне питання — потрібно сідати за круглий стіл, на який повинні прийти пасічники з усіх регіонів, посередники зі збору меду, переробники та експортери. Всі ми повинні шукати вихід з ситуації, що склалася, тому що, якщо ми не домовимося, наша перспектива — зниження експорту меду в першому півріччі 2019 го. Як буде в другому півріччі — будемо дивитися по урожаю.
Друге глобальне питання — у нас останнім часом погіршилися показники меду. У сільському господарстві застосовуються пестициди і гербіциди, і це призводить до потрапляння шкідливих речовин в продукти бджільництва. Європа буде «ганяти» Україну за цими показниками, тому що вона хоче купувати чистий мед. І тому за круглий стіл потрібно саджати і великі агрохолдинги, і дрібних фермерів, залучати місцеву владу — адже бездумне вживання «хімії» отруює бджіл і завдає колосальної шкоди продукту.
Світовий ринок меду розвивається семимильними кроками — якщо в 2015 році його обсяг становив 400-440 тис. тонн, то зараз вже говоримо про цифру в 640 тис. тонн. І застосування меду все більше розширюється. Наприклад, в Нігерії заборонено виготовлення пива не на меду. Тому що пиво, виготовлене на меду, регулює потовиділення і краще впливає на організм людини при високих температурах.
Мед — це продукт, який використовується в багатьох напрямках, навіть при виготовленні зубної пасти і кремів. Візьміть Південну Корею — вона світовий лідер з виробництва крему для обличчя. Тому ринки збуту для українського меду є, потрібно тільки вивчати його особливості та потреби.

Что за бред вы нам всем здесь втираете,этих всех горе экспортеров нужно называть илюзионистами,а гр. В.Очколас противоречит сам себе покупая свежий,жидкий (самый полезный и качественный, по его словам)мед в августе 18г. по 25 гр.кг а перед этим в феврале-марте 18г. платил за как-бы старый практически никуда негодный но по 53 гр.кг, где хоть какая-то логика.Насчет Аргентинского меда вообще ахинея,мало того что там експортеры платят 2.0-2.2$ (зачем говорил о дешовом песо,если бакс он и в Африке бакс)за обычный мед пчеловоду и везут через пол земного шара в ЕС. Вы не поверите,но оказывается они умудряются еще и неплохо заработать, нашим-же олигар,,, и илюзионист... ,очень хочется ничего как обычно не делать,а иметь в разы больше чем те,снимая с пчеловода-труженника не то что рубашку..... При всем этом хватает совести заявлять что мы с ними поступаем не чесно, зажали как-бы больше 40000 тонн ,и платят они как-бы по чесному аж 35 грн.кг(ведро минералки стоит больше). Господа ол.. и ил.. вспомните пож. что вы не боги (но отвечать перед НИМИ будете 100%),не тяните кота .... и не усугубляйте ситуацию на медовом рынке поставте хотя-бы 45-47 грн.кг и все 35000 тонн у вас Будут на днях.....

[Qway]

Хотел спросить, вот очколиз выступал и говорил что мёд ежегодно теряет свои свойства, но если это и так то кто делал научные исследования на сколько сильно?Где диссертации на эту тему или как нынче модно говорить "пруфы" ибо мне дедушка говорил что мёд может хранится сотни лет, у меня самого есть несколько банок 3х летней давности, такой же как и в этом году абсолютно, меда из донника и т.д по утверждению кашковского могут быть в жидком состоянии до 5 лет, слышал в пирамидах нашли вполне пригодный мёд не утративший своих свойств за тысячи лет.

[seim]

Сообщение от Qway

Хотел спросить, вот очколиз выступал и говорил что мёд ежегодно теряет свои свойства, но если это и так то кто делал научные исследования на сколько сильно?Где диссертации на эту тему или как нынче модно говорить "пруфы" ибо мне дедушка говорил что мёд может хранится сотни лет, у меня самого есть несколько банок 3х летней давности, такой же как и в этом году абсолютно, меда из донника и т.д по утверждению кашковского могут быть в жидком состоянии до 5 лет, слышал в пирамидах нашли вполне пригодный мёд не утративший своих свойств за тысячи лет.

это делается для того чтобы внушить пчеловодам мысль о том что мед долго держать нельзя. И нужно его в тот же сезон сдать по любой цене. Маркетинговые психологические уловки недобросовестных покупателей. По факту принимают за милую душу мед любого года выкачки. И сами не определят где какой.

[Qway]

Сообщение от seim

это делается для того чтобы внушить пчеловодам мысль о том что мед долго держать нельзя. И нужно его в тот же сезон сдать по любой цене. Маркетинговые психологические уловки недобросовестных покупателей. По факту принимают за милую душу мед любого года выкачки. И сами не определят где какой.

Для чего это делается оно и понятно, просто все хавают эту инфу молча и на ютубе почти никто не освещает полезные свойства и сколько они хранятся, зато полно криков экспортеров о том что мед на 2й!!!1 год уже фуфло только и годное что на "бражку"

[Alexandr L]

Целебные свойства меда во многом определяются наличием в нем ферментов. Ферменты - представляют собой сложные белковые молекулы и являются «биологическими катализаторами». «Биологический» говорит о том, что они являются продуктом или производным какого-либо живого организма. Слово «катализатор» означает, что вещество, обладает способностью во много раз увеличивать скорость химической реакции, при этом само оно в результате реакции не изменяется. Ферменты (от лат. fermentum — брожение, закваска) иногда называют энзимами (от греч. en — внутри, zyme — закваска).
Все клетки организма человека содержат очень большой набор ферментов, от каталитической активности которых зависит функционирование клеток, а значит и всего организма. Практически каждая из множества разнообразных реакций, протекающих в клетке, требует участия специфического фермента. Целебное воздействие меда на организм во многом определяется количеством ферментов содержащихся в меде. Если снижается количество ферментов - целебные свойства меда тоже снижаются, вкусовые свойства при этом остаются прежними. Количество ферментов в меде оценивают по диастазе. Так как методы определения диастазы намного более доступны, чем методы определения других ферментов, по ней судят об общем количестве ферментов в меде и о качестве мёда как биологически активного лечебного продукта. Кроме того диастаза по отношению к неблагоприятным условиям является самым устойчивым фактором в сравнении с другими ферментами меда. Значение диастазы в мёде является важным показателем качества мёда и оценивается диастазным числом. В монографии: "Всё о мёде: производство, получение, экологическая чистота и сбыт: пер с нем./ Хельмут Хорн, Корд Люлльманн. - М.:АСТ: АСТРЕЛЬ, 2007." Приведена таблица полураспада диастазы и инвертазы от температуры хранения. Период полураспада диастазы, инвертазы - промежуток времени, за который концентрация ферментов в меде снижается в 2 раза от исходной.

Температура
хранения Диастаза Инвертаза
10 12600 дней 9600 дней
20 1480 дней 820 дней
30 200 дней 83 дня
40 31 день 9,6 дня
50 5,38 дня 1,28 дня

[arbutr]

Основные три фермента,которые добавляет пчела в мед(нектар) это диастаза,каталаза и инвертаза.Думаю будет правильно определить качество продукта по всем трем ферментами.И это только основные,а есть ведь и не основные,которые тоже играют не маловажную роль в качестве меда.Встречал статью,что ученые сами говорят,-чем больше мы узнаем мед,тем больше понимаем,что ничего о нем не знаем.
Пример:мы хотим,что бы государство не мешало нам пчеловодить,так и в меде,лучше человеку не вмешиваться в то,что природа уже усовершенствовала )))
Всем добра.

[seim]

Суть сводится к тому что в усредненных температурных условиях в каких обычно хранится у людей мед, характеристики меда остаются неизменными в течении 3-5 лет. Почти никто более длительное время мед и не держит. А если хранить в подвале с более низкой температурой то можно хранить десятилетиями. Опять же без изменений характеристик меда.