Утепление гнезда

[король орест]

Сообщение от Alekzander

Семья пчел, вынужденная зимовать под открытым небом, гибнет именно от холода, а птицы уничтожают уже погибшую семью. Хотя,мне однажды попадалась информация о зимовке пчел под открытым небом на ветвях дерева,но я уже не помню в каком климате это было и что за зима была, но не думаю, что очень суровая.

Зимою,під час відлиги викиньте мертвих бджіл на сніг -синиці їх не їдять,а сідають на льоток і виманюють живих. Одного року в мене зимували 25шт відводків у стандартних пакетах без жодного утеплення:-дошка -2шт в один бік 2шт в протилежний,зверху накриті дахівкою - під відкритим небом -ні одна сімя не загинула. 20шт нуклеусів на1/4рамки зимують на вулиці і ніхто від холоду не гине. На мою думку успішна зимівля: 1-здорові бджоли, 2-необхідна кількість корму(якісного),3-правильно сформоване гніздо.

Добавлено через 16 минут

Сообщение от Ворон

Шостий рік підряд у сусіда в горіхові в дуплі селиться рій і ще ні один не вижив,і не думаю що той рік буде виключенням,дупло вважається ідеальним житлом але холод і кліщ роблять свою чорну справу!!!

Посадіть свого роя на вощину і не погодуйте -буде той самий результат.В нашій місцевості якщо не має посівів гречки сімя сама себе рідко забезпечить на зиму кормом. А щоб зняти всі питанн з утепленням- просверліть у різних місцях у стельових дошках отвори(над рамками декілька і за утепленням достатньо одного) і вставте в них термометри.І все стане зрозуміло.

[Ворон]

Сообщение от король орест

.У металічних трубах,у цегляних стінах,і тд.

Шостий рік підряд у сусіда в горіхові в дуплі селиться рій і ще ні один не вижив,і не думаю що той рік буде виключенням,дупло вважається ідеальним житлом але холод і кліщ роблять свою чорну справу!!!

[Орієць]

Сообщение от Ворон

Бувають випадки коли бджоли зимують на дереві(завжди гинуть)під відкритим небом,а для підтримування мікроклімату клубу потрібне пальне(мед)а в бджоли пряма кишка не безрозмірна і не дай боже весна забариться будем мати понос 100% і тоді прийдеться чесатись там де не свербить.якщоб бджолам був потрібен екстрим вони не заліплювали кожну шпаринку,в мене верхні льотки майже повністю запрополісовані,а це ознака сурової зими(всі спостереження нотую щорічно

Не зовсім згоден, хоча чув від бджолярів подібне - весна покаже "хто де ср..." В двох вуликах (на 26 та 16 рамок) основна маса бджол літала через верхній льоток. Що було навіть добре - для закріплення пилковловлювачив. В зиму ці бджоли і трохи не зменшили верхні льотки, нижні прополюсовали. До речи є ще два 26 рамочних - так в них бджоли ще наприкінці серпня запрополюсовали повністю верхні льотки.

[gmenia]

Предстоит моя первая зимовка. Для себя решил утеплять везде. Уже наготовил подушек с мохом. Поставлю ниже, что бы засыпало снегом. А там время покажет.

[gmenia]

Я так розумію - ви зимуєте не на волі?

[Ворон]

Сообщение от gmenia

Я так розумію - ви зимуєте не на волі?

Зимую на волі 18 років,так як мої вулики на три сімї носити їх проблемно тай не має куди.

[Димас]

Для любителей сильно утеплять пчёл на зиму предлагаю, на мой взгляд, интересную статью из Украинского пасечника (№10,2012 г) М.Хланта из Закарпатской области.
Утеплення і його роль для зимуючих бджіл
Відомо, що бджоли взимку не обігрівають позаклубний простір, тобто не підтримують температуру поза клубом повстало питання, яку роль відіграє утеплення бджолиних гнізд взимку. Американський вчений, пасічник Клейтон Л.Фаррар сказав: «Бджолам утеплення не потрібне. Воно потрібне пасічнику для його морального задоволення». Можна навести багато прикладів, коли бджоли зимували без утеплення] у забутому вулику, трансформаторній будці, на дзвіниці, під залізним дахом, у металевій трубі, у бетонному пам'ятнику тощо. Бджоли перезимовували без втручання людини.
У всіх бджолярських книгах написано -готуючи бджолосім'ї до зими, гніздо і льоток треба скоротити відповідно до сили сім'ї і старанно утеплити. Це такий собі своєрідний шаблон. Але на сторінках журналів читаємо, що найкраще бджоли зимують на повітряній подушці, автори рекомендують у вуликах з глухим дном збільшити підрамковий простір до 6-8 см. У корпусних вуликах зі знімним дном під корпус радять ставити порожню магазинну надставку або й цілий корпус. Багато пасічників на період зимівлі забирають дно, а замість нього під корпуси ставлять раму, затягнуту сіткою. Бджоли прекрасно зимуватимуть. У всіх цих випадках збільшують об'єм житла зимуючих бджіл.
Я утримую бджолосім'ї у вуликах-лежаках по дві, розділеними суцільною фанерною перегородкою. Восени рої або відводки, які перебувають у вуликах по одному, намагаюся пересадити у вулик, в якому за суцільною перегородкою вже є бджолосім'я. Готуючи восени сім'ї до переселення, ще коли бджоли літають, чищу пази від прополісу, щоб під час пересаджування легко виймати рамки. Гніздо формую на віддалі 8-1 0 см від бічної стінки вулика. Таке гніздо обмежую заставними дошками і накриваю стелинами. Ніякого утеплення не руться у клуб. З настанням стійких холодів] сім'ї пересаджую у вулики, в яких вже Щ бджолосім'ї, за перегородку. Якось одну] таку бджолосім'ю у вулику-лежаку на 20і рамок забув переселити. Сім'я зимувала, одна у вулику, без утеплення, з відкритим! нижнім льотком. За всю зиму до цього вулика не підходив, бо вважав, що у ньому! немає бджіл. Навесні, спостерігаючи за| першим весняним обльотом бджіл, я помі¬тив, що з порожнього, на мою думку, вулика вилітають та залітають бджоли. Я подумав, що пересаджуючи сім'ю залишив рамку з медом, і, щоб не було крадіжки, пішов її забрати. Замість гаданої однієї рамки побачив сім рамок з бджолами. Це була забута сім'я. Гніздо було сухе, підмору ' мало, бджіл на дні теж небагато, за восковими кришечками зміг зробити висновок, як був розміщений клуб. Обльоту передували теплі дні, отож на середніх трьох рамках побачив острівці відкритого розплоду. Меду в гнізді було достатньо. Я такого не очікував. Тривога за сім'ю, що з'явилася спершу, перейшла в радість, адже все скінчилося добре. Гніздо утеплив, і бджолосім'я пішла у розвиток нарівні з іншими сім'ями пасіки. Цей випадок і інші, надруковані в журналах, коли бджоли зимували в забутих вуликах або в трансформаторній будці
нити без втручання пасічника і без утеплення. Ці приклади підтверджують висловлювання Клейтона Л . Фаррара.
"Скорочення і утеплення гнізд істотно не впливає на зимівлю бджіл. Бджоли краще зимують, коли навколо клуба є великий об'єм, в якому відпрацьоване повітря, що містить в собі водяні пари та підвищену кількість вуглекислого газу, розчиняється і нейтралізується."
Людина від природи закомплексована на збереженні тепла. Якщо холодно - треба одягатися, зачиняти двері та вікна, обігрівати приміщення. Багато пасічників прирівнює бджіл до себе, а їх треба прирівнювати до їм подібних - до комах. Всі комахи виживають у зимовий період без допомоги людини.
У житті і поведінці бджіл є багато таємничого і нам не зрозумілого. Ми часто вважаємо, що бджолам допомагаємо, а насправді заважаємо. Часто бджоли своїми діями та поведінкою нам показують, що їм потрібно і як їм краще. Треба тільки вміти спостерігати - побачити та з'ясувати причини їхніх дій та поведінки.
У бджіл є здатність збиратися у клуб тисячами особин і в ньому утворювати захисну оболонку. В такому стані вони можуть витримувати сильні морози. Крім того, бджоли вкриті дрібненькими волосками. Стискаючись у клуб вони труться одна об одну. На мою думку, під час такого тертя між волосками має індукуватися електричний струм. Клуб бджіл схожий на єдиний суцільний організм. Якщо в організмі теплокровних тварин пульсує кров і зігріває весь організм, то бджіл у клубі має підтримувати і об'єднувати біоелектричне поле.
Взимку бджоли, зібравшись у клуб, виробляють тепло тільки в клубі і для клуба, по іаклубний простір не обігрівається. Відомо, що поза клубом температура мало відрізняється від температури навколишнього середовища, незалежно від товщини стінок вулика і утеплення. Весь час взимку бджоли неначе сидять у холодильнику. Го¬ловне, щоб житло бджіл не промокало і не продувалося вітром. Утеплення обов'язкове з появою в гнізді розплоду, який з'являється навесні під час природного потепління. В цей час пробуджується вся природа, в тому числі і бджоли як невід'ємна частина природи. З потеплінням клуб бджолосім'ї розпадається і у бджіл настає активне життя. Матка закладає таку кількість розплоду, яку бджоли спроможні обігріти і вигодувати.
Якщо бджолосім'ї зимують надворі, утеплення зверху і з боків потрібне. Не треба герметизувати гнізда, а потрібно робити у верхній частині гнізда отвори для вільного обміну повітря (див. «УП» № 2 за 2012 рік, ст. 7).
Під час зимівлі надворі на бджіл погано впливають різкі перепади температури. В цьому випадку утеплення відіграє роль тер-моізолятора. Воно не дає гнізду різко охолоджуватися, а під час потепління різко прогріватися. Важливу роль для стабілізації температури в гнізді відіграє наявність у вулику значної кількості меду. Щільники з медом виконують у гнізді роль регулятора та стабілізатора температури. Пласти меду під час похолодання повільно охолоджуються, віддаючи тепло, а під час потепління повільно нагріваються, відбираючи тепло з гнізда, не даючи температурі піднятися, яка може спровокувати появу надраннього небажаного розплоду. Недарма кажуть, що зайва рамка з медом - це зайвий лід у гнізді.
Щоб краще зрозуміти природну суть бджіл розглянемо поведінку і життя їх у природі без втручання людини. Найбільше пасічники цікавляться життям бджіл у дуплах дерев, хоча бджоли поселяються і в інших місцях. Дупла - це природні стихійні житла для бджіл. Вони можуть бути різної величини та конфігурації. Наведу дані двох обжитих бджолами дупел, які були опубліковані у журналі "Пчеловодство". Висота першого (знайденого в Кемеровській області) -4,5 м, ширина - 30см, кількість меду - 120кг, висота другого (в Новосибірській області) - 1 63 см, ширина - 34 см; меду - 80 кг. Гнізда в обох випадках були сухі, без підмору і слідів випорожнення. Клуб бджіл під час похолодання формувався внизу під кормом на пустих щільниках. Гніздо в дуплах ніхто не скорочував і старанно не утеплював. Навколо клуба був значний незайнятий бджолами простір. В цьому просторі і нейтралізувались водяні пари та надмірна концентрація вуглекислого газу з відпрацьованого повітря. Велика кількість холодного меду виконувала роль стабілізатора температури. Бджоли в клубі економно використовували тепло.
На мою думку бджоли у дуплі зимували! у холодному режимі. Адже це було у Кемеровській та Новосибірській областях. Надмірного тепла, щоб спровокувати появу! надраннього не бажаного розплоду не було.
Висновок: утеплення для зимуючи) бджіл істотного значення немає. Утеплення потрібне навесні з появою розплоду. Надмірне скорочення гнізд тс льотків, утеплення та герметизація гнізд з метою підігріти позаклубний простії: теплим відпрацьованим повітрям призводить до поганої зимівлі, а то й до загибелі сімей.

Статья еще раз доказывает правоту Короля Ореста с зимовкой без утепления. Интересно, автор случайно с ним не знаком.

[yzhigman_it]

Сообщение от Димас

Статья еще раз доказывает правоту Короля Ореста с зимовкой без утепления.

Посмотрите видео Кривчикова - "у Цебро". Там он(Цебро) показывает как зимует, вроде до конца Января без утеплителя вообще, там и холстика вроде как нет. Потом утепляет, ближе к началу февраля. Подробностей не помню. Надо поднимать опять и смотреть.

на 21-ой минуте
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. ]

[Павел]

У меня два лежак на 24 рамки, заставные использую из доски на 40 мм, зазор снизу в 2 см от дна, верхние дощечки 2 см из сеткой, утепления только сверху подушка. Гнездо собрано на 9 рамок. И отводок в многокорпусном на 7 рамок корпус на 300. Это первая моя Зима

[Берендей]

Я с автором статьи не согласен. Выскажу свое мнение по данному поводу. Во первых он ссылается на эксперимент с одной семьей и то это нельзя назвать экспериментом. Так как за семьей он не следил а только обнаружил что она перезимовала и по его наблюдениям с малым количеством подмора. (подмор пчелы могли вынести сами пока автор обратил внимание на данный улей.) Мы же не знаем исходный размер семи. Поэтому судить о чем либо по моему мнению на основании данного факта как минимум не корректно. Во вторых мы не знаем его местных климатических условий и температурного режима зимы. В третьих автор ссылается на дупла естественную среду обитания пчел. Но дупла и ульи это совсем разные вещи. Пчелы редко селятся в дуплах не живых деревьев. А в живых деревьях вокруг пчелиного гнезда циркулирует древесный сок который уносит излишнюю влагу образованную пчелами (дерево дышит). Также внутри дупла есть слой так сказать гнилушек которые являются отличным абсорбентом и тоже впитывают влагу. Зимой древесный сок промерзает и в случае кратковременных оттепелей помогает внутри дупла поддерживать постоянную температуру и тем самым создает подобие зимовки в омшанике. Одним словом промерзшее дупло напоминает иглу "жилище построенное из плотного снега" (Наши же крашенные улья не способствуют этому.) Ведь утеплением в ульях мы не греем гнездо а лишь помогаем пчелам поддержать оптимальную для них температуру без резких перепадов. Ясно что при наличии кормов пчелы выживут. Но какой ценой и будит ли это правильно??? Люди тоже спокойно выживают в экстремальных условиях холода и жары. Но комфорт нее нам находиться в доме возле печки и кондиционера.