Re: Притирка корпусов на наждачке
 

Кут 45 градуси нiяким чином на плоскоснiсть корпуса не впливаэ, вiн задаэ тiльки геометрiю квадрата. На плоскостнiсть впливаэ тiльки вертикальний рiз косоi площини.
ymi, а при стягуваннi ременя, квадрат не деформуэться? Я б в середину прикрутив якiсь бруски. А про первинну фiксацiю клеэм я зразу здогадався бо шурупи бiльше всього дають напруженостi пiд час ixнього затягування.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

По п'ятці.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

Ви праві, сумніву немає,трошли погано що заготовка перекидається.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

vоdоlеj, погоджуюсь- що в деякій мірі це ніби то й дрібниці. Але і в Вашій рацпропозиції теж є ще свої дрібниці, які виникнуть при зміні базової поверхні, і таких дрібниць на завершення роботи отримаємо "сніжний ком" з дрібниць,
Отже, досконалість не в типові з'єднання, а якості його виконання, тому овації зайві, я так думаю.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

gvf не потрібно брусків, вам не вдасться так чітко підрізати заготовки.
При - не зіжметься стик, при + втрачається сенс бруска.

Добавлено через 24 минуты
З притискною плитою легше підпраити кути і накинути стяжку (заготовки не
падають) , на якість корпуса вона не впливає .

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

[quote="верес;37963"]досконалість не в типові з'єднання, а якості його виконання,[/quote
Уважно прочитав всі повідомлення в темі, сам тут викладав деякі свої думки, показував приспособу для притирання корпусів. І тоді поставив ціль: не чекати зими, як думалось, а зараз випробувати метод з"єднання корпусів «на вус», як описує колега ymi . При цьому навмисне не брав до уваги перестороги колег gvf, Vodolej, Верес та ін., бо хотів сам подивитись на практиці – що то воно буде?
Два вихідних займався цим експериментом, хотів зробити 3 корпуси на 108 мм.,сьогодні маю висновки.
Якщо зовсім коротко – вчора склав усі заготовки біля «буржуйки» в майстерні, взимку підуть на ростопку.
А якщо більш докладно, щоб ще хтось не наступав на ті ж граблі:
1. Дошка, як і належить, добре просушена, по ширині чітко обрізана на 108, по товщині відкалібрована рейсмусом на 25. В половини заготовок вибрані четверті для рамок.
2. Наступна операція – обрізання заготовок в розмір 350 мм і під кутом 45 град. Щодо розміру – нічого складного. На допоміжних направляючих торцовочного верстата закріпив упор – і все. Що ж до зрізання торців під кутом 45, то тут все й почалося.
Заготовку ставив вертикально, затискав струбциною, на поворотному столі торцовки виставляв 45 град., обрізав… і жодного разу не одержував ідеальний розпил, хоч і ставив новий диск. По-перше, ніразу не виходив прямий зріз по всій ширині заготовки. По-друге, диск на кожному зрізі вихляв, чого ніколи не помічав раніше при різанні під прямим кутом. Отже, не досягалась ідеальна прямолінійність косого зрізу. По-третє, при складанні кута з двох заготовок ніколи не було чітко 90 град. Отут я й згадав пересторогу колеги Vodolej про 44 і 46 град. Слушне зауваження!
Після цієї невдачі спробував таке: заготовку закріпляв горизонтально, а головку торцовки нахиляв і фіксував під 45 град. Результат той же самий, тільки ще гірше.
3. Спробував оці заготовки складати в своєму кондукторі. Подивився – і сам собі не повірив: як це я спромігся створити таке «чудо»?! На кожному вугловому з"єднанні одна і та ж картина – то в п"ятці щілина, то носок не прилягає. Внутрішній розмір корпуса теж далекий від ідеалу. Згадалось слушне зауваження колеги gvf, про брусочки…
Склеювати навіть не пробував.
Вчора, 19 серпня, було свято, не працював, перебував у роздумах. Дійшов ось таких висновків:
-зрізати кут 45 град треби виключно професійною торцовкою, та й то цей пункт під великим питанням;
-замість кондуктора застосовувати стяжку.
-при складанні використовувати прижимну плиту, щоб заготовки не сипались.
Особисто наголосив би, що досвід ymi і його брата вартий уваги, але наслідувати його не треба: мабуть мало хто з нас має в руках такий парк деревообробних верстатів і значний досвід столярування.(ИМХО) Що ж, кожному своє, як кажуть.
Незважаючи на негативний результат, я все ж отримав від цього експерименту певні позитивні емоції. Ще раз переконався що застосована мною технологія не найгірша. За це й спасибі братам-столярам-пасічникам!

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

Медаль дякую за повідомлення,
На мою думку з'єднання під 45* набагато складніші в виговленні за з'єднання"в пів дерева", навіть для міні висоти корпуса в 108 мм.,а для 300-го це нереально. також сумнівна простота та зручність струбцини-шлейки.
Але тернопільчанам таки вдалося спокусити пасічників своїми ідеями при допомозі власної матбази.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

А ось перегляньте тут:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]
Та зверніть увагу на сам процес виготовлення корпусів, наскільки це в них просто. Думаю що для любителів МФВ буде цікаво. І зверніть увагу - дощечки всі однакові!

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

Такую сборку корпусов изначально предлагал и Аббат Варрэ.
В этих двух системах пчеловождения расширение гнезда производится постановкой пустого корпуса под нижний. А отбор меда - снятием верхних корпусов. Манипуляции производимые в современных типах многокорпусных ульев (варианты разрыва расплодного гнезда, постановка нового корпуса под полномедный и т. д.) в таких ульях не используются. Поэтому, наличию щелей между корпусами особого внимания не придается. В крайнем случае можно заклеить скотчем, малярной лентой, или просто залепить глиной.

Re: Притирка корпусов на наждачке
 

Звісно, цікаво. і саме в пізнавальному плані. Бо хочеться знати, як роблять те саме що й ми, там, з другого боку планети. Подивився і... розчарувався, бо саме від японців чекав чогось незвичайного, бодай якіснішого (автомобілі ж то в них найкращі!). Тут же нема й натяку на хвалену японську якість. Правда, дощечки рівні, та не обстругані як слід, не шліфовані. Скажете, що в нашому "рогатому" так саме? Погоджусь. Але ж за для чого тоді хвалитись отаким відео на весь світ?
Ще пропагують з"єднання кутів встик. Нехай самі роблять, а нас до такого не долучають! От наші брати-тернопільчани можуть показати тим япошкам таке з"єднання, що їм ніколи й не присниться! Кут " на вус" називається.
Ніяк не можу коментувати безрамкову технологію, бо це недосяжне для розуму мого! Колись дивився відео про кенійський вулик, там теж замість рамок брусочки. Так і ми робили тоді, як Прокопович тільки-но пішов у перший клас, або був ще жовтенятком. До речі, дуже хвалили те кенійське чудо англійці (як же їм не соромно за себе!).
В образотворчому мистецтві є цілий напрям, примітивізмом називаєтья. Кажуть, там є неперевершені генії. І в нас колись на уроках праці в школі п"тикласники таке могли стругонути, що куди там нинішнім японцям з їх примітивною простотою!
...Повернімося до серйозного. Думаю, наших хлопців - бджолярів, які роблять такі красиві, гарні вулики ніяке вороже відео не привчить погано працювати з деревом.
З.І.Бога ради, колего vodolej, Ви ж бачите, я тільки про відео, яке трапилось у Вашому повідомленні...