Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Порівняно з лежаками, робота ведеться тільки корпусами. На огляд пасіки «альпійців» в кількості 30 вуликів витрачаю часу 1,5-2 години разом з відповідними роботами (розширення сімей, тощо…).
Порівняно з багатокорпусними, розвиток йде швидше, при розширенні корпусом (навіть з вощиною) він освоюється повністю за добу. Вага корпусів з медом не йде ні в яке порівняння з багатокорпусними. При відбиранні меду не потрібно витягувати рамки.
Вигідно відрізняється від інших вуликів тим, що можна зібрати мед з невеликих взятків окремих медодаїв.
Мед в цих вуликах дозріває значно швидше. При інтенсивних взятках вулики досягали висоти, в мене, 13 корпусів, вище не робив, а став відкачувати зрілий мед з верхніх корпусів 2-3 рази за час взятку. На гречці, наприклад, я качаю мед через кожен тиждень по 4-5 корпусів з вулика, в них вологість меду вже менше 20%.
Також легко відбирати мед з допомогою видалячів. Після постановки видалячів, наступного дня, ще до льоту бджіл, на протязі 30 хвилин знімаю всі відділені корпуси, завантажую в машину і везу додому, де спокійно відкачую. Іноді відкачую мед рядом з пасікою, на відкритій місцевості, бджоли не мішають. Після такого користування видалячами у бджіл не порушується режим медозбору і вони спокійно продовжують працювати.
Також в цих вуликах не потрібно готовити гніздо в зиму, вони самі краще це зроблять. Потрібно тільки забрати лишні корпуси знизу і зверху.
Вулики виготовляю сам, товщина стінок 30 мм. Зимую на вулиці (фото в фотогалереї). Не даю ніякого додаткового утеплення. Розхід кормів мінімальний, розплід появляється, практично, після обльоту. Тоді закриваю сітку в дні до настання стійкого тепла.
Медодаї:
-сади;
-ріпак;
-акація (іноді, в наших краях вона рідко медує);
- липа (іноді буває дуже сильний взяток);
- гречка (рання і пізня – у вересні);
- золотушник у серпні.
Колись був буркун, але зараз його не сіють. Також бувають інші невеликі медозбори.
Особливість технології в цих вуликах в тому, що бджоли ведуть себе інакше, ніж в інших системах;
-більш спокійні;
-строгий розподіл у вулику: внизу перга, потім розплід, зверху мед, але це буде тільки при одному нижньому льотку;
-рано можуть входити в ройовий стан через скоріший розвиток (зараз в мене роїв практично немає).
Ця система вуликів дозволяє з легкістю впроваджувати різні технології пасічникування.

Про поведінку бджіл з використанням глибокого дна я вже писав. Вважаю більш пріоритетним використовувати глибоке дно.
Класичні рамки Делона в мене вже були. Недоліки їхні: складніші у виготовленні, в пропилах для вощини заводиться міль. Краще просто вставляти проволоку у верхню планку.
Я випадково почав використовувати замість рамок тільки верхню планку. Був дуже сильний взяток з липи, а в мене не було достатньо рамок. Часу на їх виготовлення вже не було. Я поставив тільки верхні планки з вощиною (цвяшки виконують технологічну функцію при приклеюванні вощини). Бджоли виробили їх, занесли медом і на відкачуванні не пошкодилася ні одна рамка, що мене дуже здивувало.
Дротяна рамка в цих вуликах краща, ніж деревяна – зменшується міжкорпусна відстань для бджіл і більш ефективно використовується внутрішній простір вулика, також більш продуктивна технологія при відкачуванні меду.
Стоять вулики на підставках з більш широкою площею опори. Проблем із стійкістю ще небуло.
При цій системі вивід маток в цих же корпусах, легко ділити сім’ї.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Шановний rechan чому відмовилися від рогатих (8 рам, дно сітка) які знайшли переваги та недоліки. Максимальні приноси на день (напевно у вас це липа).

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Згоден, колего rechan, пропили у верхній планці додають клопотів і через міль, і через утворення воскових наростів над тими щілинами. Та я відмовився від таких рамок не тільки з-за цього. Не влаштовує взагалі присутність металу в рамках, хай то і дріт товщ. 3 мм. Запрополісований і забудований воском, цей дріт не окисляється, але від цього не стає кращим. Чимало повномедних і запечатаних рамок (десь по півтори сотні щороку) реалізую як стільниковий мед, віддаю прямо з рамками. Мої замовники до такого звикли, і я не можу запропонувати їм отой дріт: якось воно неестетично. Та й бджолам, напевне, оте залізо не зовсім...
А ще - велика неприємність, коли стільники забудовуються поза дротом рамки і прикріплюються до стінок. Колега Хомич В.В. (Пчелхом) у корпусах своїх альпійців профрезерував канавки напроти торців рамок, щоб уникнути цього явища.
Останні роки використовую рамки з дуба, товщина і ширина всіх планок 5 і 25 мм. Тепер роблю з липи. Може, в такій рамці зменшується корисна площа стільника, зате воскових наростів зовні не буває. Зрізати ж забрус взагалі легше, якщо ширина всіх планок однакова.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Пасічникував я з "рогатими" років 10, з них 5 років поступово переходив на "альпійці", зараз вже всі "альпійці". Це хороші вулики, але... . Повністю працювати корпусами з ними неможливо. При взятку з гречки в мене сімї досягали сили до 5 корпусів, і, коли 5-й корпус заповнений повністю медом, то знімати його непросто, особливо порівнювати, якщо рядом стоїть "альпієць".
Максимальні приноси нектару за день не знаю, бо контрольним вуликом не користуюся. Можу тільки сказати, що минулого року при взятку з липи дві сімї принесли меду по 60 літрів кожна.

Добавлено через 14 минут
Для естетики краще робити слеціальні рамки, в мене добре йдуть безрамочні щільники, навіть відрізані від верхньої планки.
Верхні планки в мене тільки з липи, при кочівлі це набагато легше.
При знятті забрусу на станку (як у Хоміча), деревяні рамки часто приходиться доочищувати. Різниці в розвитку бджіл у вуликах з деревяною і дротяною рамкою не помічав.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

З "рогатими" знайомий лише заочно, тут на форумі. Поганого нічого не можу сказати - не знаю, але не сприймаю саму ідеологію "рогатого", коли сам автор цього вулика казав, що його можна робити з неструганих (!?) дощок.
Альпійці ж можу порівнювати з українським вуликом, багатокорпусним Рутом - з ними багато років працював. Моя думка така, і я її неодноразово висловлював: Рут - для меду, якщо, звичайно, сприяє погода і є значні медодаї; український на вузько-високу рамку - і для меду, і гарантує успішну зимівлю.
Де Лон, по суті нічого нового не придумав, він лише удосконалив вулик Прокоповича, розділивши його по вертикалі. А цим самим створив умови і для збору монофлорного меду, і для гарантованого накопичення меду у вулику при слабких взятках. Вирішив також питання вентиляції з одним нижнім льотком. Ще є чимало переваг, з яких вважаю головними - успішну зимівлю і порівняно незначні фізичні зусилля по догляду.
Це я Вам, колего rechan, як однодумцю, прихильнику "альпійця".
А загалом - пам"ятаймо правило: поганих вуликів не буває, кожен має свої переваги, буваємо різними тільки ми.

Добавлено через 5 минут
Ось тут Вас теж підтримую. Саме планую робити рамочки з 5-міліметрових липових планочок і без жодного цвяха.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

[quote="rechan;70634"]минулого року при взятку з липи дві сімї принесли меду по 60 літрів кожна.[/quote

Добавлено через 3 минуты
rechan, перепрошую, можливо це некоректно з моєї сторони, але попробував перахувати 60 літрів меду на 1,43 буде 85,8 кг, тож виникає питання, це лише липового, чи за весь попередній період,(від обльоту і включно з липою), бо інакше виходить при сприятливих 12 денному активному виділенні нектару липою бджоли мали би за день приносити 7,15 кг меду, а точніше 21 кг нектару, невже таке можливо.
П.С. чи може я неправильно порахував?

Добавлено через 15 минут
медаль, а чому наголос ставите на "без жодного цв"яха"., разказуйте, чим завинили ц"яхи, і що буде з"язувати рамку.
П.С. про свою рамку (можливо комусь буде цікаво); бокова планка 8 мм, верхня і нижня "Т" подібні, скажете непроста, але, теоретично дає прибавку площі сот в моєму вулику в еквіваленті до 6 рам, (при звичній їх конструкції), і міжрамковий перехід (між корпусами) 11 мм.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Перед кожним новим медоносом я стараюся відкачати все. За мій час пасічникування липа так медувала тільки раз. Там, де я стояв, є липова алея довжиною 400 м і в лісі сотні старих лип, місцевість гориста, липа зацвітає неодночасно. Цього року я липового меду не взяв зовсім, вистачило тільки на розвитик. Конкурентів в мене на цьому точку немає.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Справді, друже верес, цвяхи тут нічим не завинили. Робили і будемо скріплювати рамки цвяхами. Вважаймо, що то у мене "пунктик" такий. Поставив собі за мету зробити вулики з липи на шипах, без отих цвяхів і саморізів. Зараз закінчую серію (на фініші покажу і розкажу), а потім черга за рамочками, теж з липи і на шипах. Вже знаю як і є чим, теж покажу, дійде час.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Цікаво,як ви придумали з'днати верхню та бокові планки рамки за допомогою шипів.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Алексей Владимирович. Пользуетесь специальной шипорезкой или делали что-то своё?