Re: Грань рентабельности
 

В их защиту: без мечты мы ничто.
Против них: начинать нужно с малого.

Re: Грань рентабельности
 

Я двічі поставив "не згоден", коли шановний trugbild намагався порівняти наш і американський рівень життя, а також родив прогноз коли українські пасічники доженемо в рівні життя американських колег.

Перш за все, зверну увагу на те, що купівельна спроможність долара в США вища, ніж у нас в Украіні. В США на ті самі 100 доларів Ви придбаєте більше і їжі і одягу. Паливо дешевше, автомобілі дешевші, оплата комуналки, якщо рахувати у відсотках до заробітної плати менше ніж у нас.

В часи Хрущова був відомий лозунг: "Догоним и перегоним Америку" з приводу чого в Одесі жартували "догонять стоит, а перегонять нет". На запитання: "А почему не стоит перегонять", була відповідь :"Чтобы американцы не увидели наши залатанные штаны".

Re: Грань рентабельности
 

Вы не упомянули о стоимости/аренды жилья, стоимость образования и наемного труда. А это основные расходы, если не бомжевать..
Добавлю, уровень их жизни не позволяет иметь только 100 ульев. Не слышал, чтобы пчеловоды в Америке ездили на бентли и игрались на биржах акций.

Re: Грань рентабельности
 

Достаточно не легко решить одну из главных задач: получить ровные (или равные) семьи. Даже имея достойный племенной материал.
В цифрах это можно выразить следующим образом.
Какое количество семей на пасеке, точнее точке, имеет продуктивность в 1,5 раза выше среднего "на круг"? И почему таких семей не так уж много? Или почему все семьи не имеют близких показателей продуктивности, с разницей не более чем в 10-15%?
Пожалуй, закон перехода количества в качество начинает работать при сравнительно бОльшем числе обслуживаемых семей. Где появляется возможность нещадной выбраковке неподходящего материала...

Re: Грань рентабельности
 

Об этом говорят у них все. Слабые семьи ликвидируют. И за роями не гоняются.

Промышленное пчеловодство эффективно при выполнении однотипных работ. Для этого каждая семья на пасеке должна иметь примерно одинаковый уровень развития. Хотя бывают исключения, тогда улья разбивают на условные группы, но в каждой группе опять таки выполняются однотипные работы с учетом развития этой группы

Re: Грань рентабельности
 

При збільшенні пасіки витрати на ліс, ліки, вощину, вулики будуть зменшуватися, оскільки Бджоляр буде отримувати додаткові знижки від продавця на оптові закупівлі.
Наведу декілька прикладів: один вулик-лежак на 24 р - 850 грн, 60 вуликів я придбав за 650. Рамки в магазині 20 шт - 7,50, придбавши 2000 - сплатив 4,85. Вощина - на обмін за роботу 1 кг - 15 грн, обміняв за раз 100 кг воску і сплатив всього 7 грн. Байварол 1 блістер 60 грн, взяв 120 по 57.

Я вже не кажу, що за три тони меду можна отримати від оптовика вищу ціну ніж за 300 кг.

Тоб-то в укрупненні, підвищенні продуктивності, зменшенні витрат і збільшенні продажної ціни наш вихід.

Re: Грань рентабельности
 

Закон, действующий для любого бизнеса. Но не все это понимают

Re: Грань рентабельности
 

Стосовно відстаней між точками я маю дещо іншу думку. Річ у тім, що температурний режим на відстані в 60-120 км приблизно однаковий, звичайно якщо це не в горах. А от проїхати зайві 60 км туди і назад, ще по нашим дорогам, то це мінімум 2 години вдень на дорогу.

Моя думка, що відстань між точками на пряму має бути 8-9 км, щоб запобігти зльотам і перекриттю зон медоносів. По дорогам це буде вже більше ніж 8-9 км, але однозначно менше ніж 60 км.

Re: Грань рентабельности
 

В зависимости от медопродуктивности территории. Для регионов, где господствует подсолнечник, можно сократить до 5 км. Для подсолнуха радиуса лета в 2,5 км более чем достаточно. Никто не полетит дальше, если есть ближе. Вопрос слета на пасеках с расстоянием в 5 км не стоит.
Хотя, конечно, 5 или 8 километров - не существенно. Но не 50-60.

Re: Грань рентабельности
 

Перший раз чую пасічника, який так турбується про сторожа.:appl:

Добавлено через 8 минут
Не чув, щоб пасічники закурювали бджіл, частіше їх продають.
Може в цьому причина?