Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Для одної зимувалої сімї мені необхідно було 30 корпусів, 3 дна і 3 дашки. Рамки комплектую зимою, літом працюю тільки корпусами.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Це за умови, що від однієї зимувалої робите 2 відводка? А якщо матку замінити весною на молоду (проти роїння), і відводок не робити, скільки тоді треба корпусів?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Така технологія для альпійця не підходить. Продуктивніше розділити сімю на 2 або 3 і отримати прибуток збільшений в рази.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Це можна застосувати до будь-якої системи. Невже в альпійцях не має весною слабих сімей, які не підійдуть для формування відводків?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Можна, але ефективність не та. В альпійцях бджоли скоріше розвиваються і трудозатрати менші.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Восени об`єднуєте чи пасіка збільшується вдвічі - втричі?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Стараюсь обєднувати, одночасно і вибраковую.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Почитав дискусії про багатокорпусне утримання бджіл і про проблеми інтенсивних взятків при пасічникуванні в "альпійцях". Я не думаю, що проблема в "альпійцях", це проблема пасічника у відсутності бачень інших підходів в технології пасічникування. Я вже говорив, що відкачую мед по степені зрілості, і через кожен тиждень такого меду набирається 25-30 кг на взятку з гречки, з липи, іноді і з ріпаку. А якщо орієнтуватись на закінчення взятку, як в інших системах, то звичайно... . В "альпійцях" мед дозріває по інакшому, але тільки з сітчатим дном.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Во Вы сами пишите что по весне поделили на две и они развились сами,а если немного помочь то они быстрее развились,вот и метод "Гармошка"а по осени сжать,что бы в зиму пошла сильная семья.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Така ж приблизно технологія і в мене, тільки я не відкачую мед щотижня, а відбираю.Вважаю недоцільним ганяти медогонку безперервно. На практиці це виглядає так: знімаю один-два верхніх корпуси з дозрілим запечатаним медом, а взамін даю в розріз один-два корпуси повністю вощини. Корпуси з медом стоять в пасічному будиночку, біля медогонки ждуть своєї черги. Коли набирається 25-30 корпусів - пускаю в медогонку. Влітку можна не поспішати, зачекати й тиждень-другий - запечатаний мед не застигає. Така робота співпадає частіше з дощовими днями, коли біля вуликів нема чого робити. Буває, відкачую коли надворі вже стемніє.
Додам, що в альпійця на 108 сім"я середньої сили за тиждень легко відбудовує і заливає-запечатує оті один-два корпуси свіжої вощини.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Метод "гармошка" працює, але треба внести зміни для взятків з садів, ріпаку і акації.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Пропоную коротко свою технологію пасічникування в «альпійцях».
Сім’ї зимують на сітчатому дні до обльоту. Після обльоту ставлю фальш дно, зніму його при стабільному теплі. При зимівлі на сітчатому дні раннього розплоду не буває. За незначним виключенням розплід появляється тільки після обльоту. Це дозволяє значно економити мед і менше спрацьовуються бджоли. Після обльоту починається інтенсивний розвиток бджіл. Але ще багато нельотних днів. Тому я ставлю зверху кормушку, в яку даю воду.
Коротко послідовність робіт для мого регіону (див. графік).
1. При обльоті верхній корпус повністю з медом і працює як акумулятор тепла, що дозволяє бджолам легше підтримувати необхідну температуру у вулику при скачках зовнішньої температури.
2. Через 2-3 тижні добавляю корпус суші. Зазвичай ставлю його знизу, але, якщо тепло, то ставлю зверху, а в медовому корпусі розпечатую мед і сталю його знизу.
3. Відбираю сім’ю-виховательку і кращу матку за минулий сезон.
4. Починаю вивід маток, через 3-5 днів повторюю.
5. Відділяю через решітку в кожній сім’ї по одному корпусу: 4 рамки меду і 4 рамки розплоду на виході.
6. Роблю відводки на виділених корпусах
7. Аналогічно роблю другі і треті відводки на виділених корпусах.
8. Після запліднення маток ділю сім’ї на 2-3 частини, в залежності від їх сили. Кожна частина повинна мати не менше чотирьох корпусів.
9. Об’єдную сім’ї у вересні. В кожної сім’ї є, щонайменше, по 1 корпусу меду. Об’єднавши 3 сім’ї отримуємо одну сім’ю забезпечену медом на зиму. Залишки меду відкачую.
З початку зацвітання садів бджоли «білять» зверху щільники і тоді починаю ставити вощину. Корпус з вощиною ставлю зверху розплоду – так найкраще відбудовується вощина. По мірі відбудови гнізда відбираю нижні корпуси.
Матку практично не обмежую. Сім’ї в робочому стані весь сезон. Роїння відсутнє. При невеликому взятку, коли вже є один корпус заповнений медом, він і слугує, як обмежувач, для меду ставлю корпуси зверху.
Мед в цих вуликах з сітчатим дном дозріває значно скоріше, а відбір його через видалячі – одне задоволення. Іноді качаю мед за 10-15 м від пасіки без палатки. Під час взятку немає ніякої нападки бджіл. Але найкраще напередодні ставити видалячі, а ранком, до льоту бджіл, зняти корпуси з медом, привезти додому і спокійно качати мед. Так можна качати мед і в період відсутності взятку, бджоли не перешкоджають відбирати мед. При такому способі відбору меду бджоли не викучуються. Іноді з жахом згадую, як відбирав мед в лежаках.
На взятках з садів потрібні сильні сім’ї, які треба готувати з осені. Взятки бувають 6-25 кг з сім’ї.
Так як в нас взяток з акації велика рідкість, то ще не відпрацював технологію пасічникування на нього.
Після поділу зимувалих сімей я дивлюся тільки чи покривають бджоли рамки верхнього корпусу, щоб добавити корпус, і чи наступив час відбирати мед.
На зиму відправляю сім’ї в чотирьох корпусах, Три з медом і 1 гніздовий. Дно високе, або пустий корпус знизу. Висота льотка 7-8 мм, ширина льотка на всю ширину корпуса. Зимою синиці, дятли, миші не шкодять. Непокоїли синиці і дятли в інших вуликах з верхніми льотками.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Описана Вами технологія догляду, колего rechan, в цілому є стандартною для альпійського вулика з супер-делонівською рамкою на 108, позитивним є те, що у Вас є певний досвід і відправцьована схема. Тому у Вас, мабуть, і не виникає сумнівів щодо виконання тієї чи іншої операції у відповідний період - все йде по плану, вся картина зрозуміла, залишається лиш вносити колективи у відповідності з погодними умовами.
Трохи раніше я теж розповідав у цій темі про приблизно такий же графік на протязі всього сезону. І Ваші турботи зрозумілі. У мене вони аналогічні. Так, до середини травня сім"ї розділені, нарощена оптимальна сила у відводках на цьогорічних матках, є взяток з садів, чекаю на акацію, і... марно. Тільки-но зацвіла акація, як через день-два починаються суховії, і в кінці травня - до середини червня жовкне вся зелень. А сім"ї - то все ростуть, гонять розплід. Хоч пасіка вже й зросла вдвічі, доводиться сильних знову ділити, інакше - ввійдуть в ройовий стан. Потім, з настанням головного взятку, створюю медовики, картина дещо вирівнюється. Тут одна з переваг "альпійця" в тому, що всі оті маніпуляції можна виконувати легко і загалом безпомилково.
Це все так. А мене дещо насторожила ота Ваша фраза про один гніздовий і три медових корпуси в зиму. У мене так не буває. Після осіннього об"єднання в зиму йде мінімум два гніздових та три медових. І лише на пізніх відводках буває описана Вами картина. Ви, часом, не помилились. говорячи про один гніздовий корпус?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Не помилився. Потрібне глибоке дно, від сітки до рамок повинно бути не менше 10 см. Цього літа я зробив кілька ден з відстанню 2 см, то прийшлося навіть серед літа ставити пустий корпус, бо бджоли ззовні висіли бородою.
Щодо акації, то кліматичні умови у нас інші, сльотить на час цвітіння.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Написано гарно, дякую. Але кожному з нас доведеться робити поправки та корегувати алгоритм стосовно графіку цвітіння медоносів в наших краях особливо виділяючи головні взятки. В наших краях це акація та соняшник.
А може в когось вже є готовий алгоритм?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Здравствуйте!Вопрос к МЕДАЛЬ.
Хочу перейти на альпийские улья 108 мм.Рамки собираюсь делать как у пчелхома,а подкрышник как у Вас.
1.Интересует размер Вашего подкрышника по высоте?
2.Какое должно быть расстояние от верха рамки до дна подкрышника комфортное для пчел.(Расстояние можно регулировать глубиной выборки четверти под планки дна подкрышника)?
Заранее благодарен за ответы!

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Доброго здоровья, коллега masina.
Это хорошо, что Вы переходите на МФУ. Хорошо потому, что у Вас осознанный выбор - Вы водите пчел в похожих -украинских - ульях, и о преимуществах узкой рамки Вам не надо рассказывать. А теперь у Вас будет еще одно удобство - узкое гнездо. Конкретно на Ваши вопросы:
1. Подкрышник по высоте 80 мм. Делался под кормушку собственной конструкции (на основе пищевого контейнера) на 2 л. Если не будете размещать подобную кормушку - высоту подкрышника можно уменьшить вдвое.
2. Правильно. Расстояние от верхнего бруска рамок до подкрышника регулируется высотой четверти под плечики рамок, оно у меня 9 мм. Считайте: высота четверти 14 мм, верхний брусок рамки 5 мм.
3. Не люблю давать советы, но рекомендовал бы Вам наряду с проволочными альпийскими рамками для сравнения сделать и деревянные (вроде моих) в нескольких корпусах, а потом определиться окончательно. Дело в том, что я тоже начинал с проволочных.
Успешного Вам пчеловождения в МФУ!

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Медаль спасибо за ответы!
За подкрышник всё понятно.У Вас мне понравилось именно кормушка в подкрышнике,поэтому буду делать Ваш вариант.
Ещё скажите какой размер реечек на обвязке ганемановской решетки?
Мне прийдется постоянно кочевать:акация-липа-подсолнечник-гречка на расстояния 50-150 км.Поэтому вопрос-при кочевки на скольких корпусах(приблизительно)?П� �и кочевке крышку снимать или нет?Дно будет с сеткой и сетка в дне подкрышника ,все как у Медаль.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

1. 10х25 мм в два слоя по всему периметру.
2. Количество корпусов на кочевке зависит от многих факторов, где главные интенсивность и длительность взятка. При любом раскладе в среднем 10 корпусов на семью достаточно.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

При кочевке крышку снимать или нет?Дно будет сетчатое,в дне подкрышника сетка под банку .

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Вот Вам и вентиляция при перевозке, пчелы не запарятся. А крыша и всякие утеплители - только помеха.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Большое спасибо за все Ваши ответы!Хорошо ,что есть форум ,а главное люди которые делятся тем чего достигли за многие годы!

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Добавлю и 'свои 5- ть копеек' из личного опыта, о кочевке в альпийском улье, совсем малость - ни в коем случае не перевозить с открытым сетчатым дном в альпийцах. Пчела застуживается на раз... Лучше добавить, несколько корпусов пустых или с рамками и открытая верхняя вентиляция...

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Патриот17, чому?, а невже з верньою вентиляцією такого небуде, цікавлюся тому,що перевозив з відкритим дном, і як визначитися чи застудилися бджоли,

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Патриот17,
Перевозить буду в микроавтобусе,поэтому проблем со сквозняком не будет.А вот по высоте имею ограничение 1,30 м.,максимально влезет 10 корпусов+дно+подкрышник.Ко� �да возил украинские улья открывал окно в салон ,всё нормально. При перевозке альпийцев окно открывать или нет? На скольки корпусах в среднем Вы кочуете?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Тому, что если открыта верхняя и нижняя вентиляция, улей на прицепе, то улей продувается как вентиляционная труба... После привоза пчел на точек, сразу же открыл их, увидел, что нет 'жара' в улье, обычная температура, но пчела была на дне.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Я в 2014г переезжал 3раза с сеткой на дне и закрытый потолок наглухо и всё отлично!

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Но Вам и не придется перевозить пеналы высотой 10 корпусов. Весной обычно ЕЩЕ 5-6 корпусов, в конце сезона -УЖЕ те же 5-6 шт. Во время хорошего взятка может быть и больше десяти, но Вы же постоянно их отбираете на откачку по мере запечатывания.

Печальное явление, не встречался с таким. Может потому, что не перевожу ульи на открытой платформе, а в бусе.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Вже десяток років кочую з "рогатими" і "альпійцями" з засіткованим дном - проблем ніяких. Перевожу на причіпі до легкового автомобіля на віддаль 10-80 км.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Порівняйте будь ласка "альпійців" з "рогатими" та більш детальніше.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Из- за закрытого потолка все нормально....

Добавлено через 3 минуты
Верхняя вентиляция открыта, как и нижняя? Можно увидеть фото, дна?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Можна, див пост. #298
Верхньою вентиляцією не користуюся.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Хорошее дно. У моего чуть больше сетки в дне, плюс вентиляция в подкрышнике... В этом и причина застужения...

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Перечитав всю тему та так i не визначився який краще розмiр рамки i чому не використову#ться бокова планка 37 мм?

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

«Рогаті» вулики – це ті ж багатокорпусні вулики, тільки більш технологічні для кочівлі – не потребують підготовки для завантажувально-розвантажувальних робіт. Цю функцію вони виконують добре. Я випробував в них зимувати на сітці (середина дна перекрита плівкою) – результатом задоволений, краще, ніж на глухому дні. Також пробував зимувати на глухому дні з просвердленими 5 отворами в кожному куті дна діаметром 4 мм – краще, ніж без отворів. Для сирого клімату вони не підходять, про що й попереджає їх автор.
Користувався також «рогатими» вуликами на 12 піврамок вузько високого українського вулика. В них зимівля йде краще при обмеженні до 8 рамок і зрівнюється з українськими. Але потрібні роботи по обмеженню гнізда. В цих вуликах також замітив, що весною бджоли з 8 рамок неохоче розширюються до 12. Вони віддають перевагу рамкам над гніздом – а це вже «альпієць».

«Альпійські» вулики потрібно розглядати не як іншу конструкцію вуликів, а як іншу систему пасічникування. Поведінка бджіл в них відрізняється в кращу сторону. Бджолам в них легше підтримувати мікроклімат, менше витрачають енергії і тому більше льотних бджіл, що й дає кращі медозбори при одинаковій силі сімей з іншими вуликами. Бджоли в цих вуликах скоріше розвиваються і дехто каже , що вулики «рійливі», але це вже питання до пасічника, в мене не рояться. Вулики зручні в обслуговуванні і на це займають значно менше часу, порівняно з іншими. Рамки в них завжди однотонні, тому легко вибраковувати темні. При висоті корпуса 108 мм вулик можна розширювати в любий час і в любому місці – переохолодження не буде. Не потрібно натягувати дріт на рамки. Корпусом з медом користуюся як роздільною решіткою. При виведенні маток корпуси використовуються як нуклеуси. З одної 10-ти корпусної сім’ї-виховательки можна отримати до 40 плідних маток простим поділом вулика на нуклеуси без додаткових затрат. Вулик строго структурований всередині. Знизу корпус для нектару, потім перга, розплід і мед. Але так буде тільки при одному нижньому льотку. Фальці для цього вулика не годяться = багато давиться бджіл і буде багато щілин у вулику, також при сирій погоді з трудом ставляться корпуси.
Декого хвилює стійкість вуликів – зробіть підставку з ширшою точкою опори. В мене проблем зі стійкістю не було навіть в бурю.
Ближчим часом очікую пару вуликів з поліуретану для пробної експлуатації, по її результатах буде налагоджено виробництво їх. З результатами експлуатації познайомлю пізніше.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Дійсно, колего =александр=, перечитування теми, навіть багаторазове, це лише розширення, поглиблення, урізноманітнення теоретичних знань, і само по собі не може гарантувати правильність Вашого вибору так, як це можуть практичні навички і виробничий досвід. Тут важливо мати чітке уявлення про мету, якої хочете досягти та ще враховувати чимало чинників щодо конкретних умов при її досягненні.
Рамка - основа бджолярства. В пасічній справі - це та "пічка, від якої починаються всі танці". От у Вас, наприклад, вулики на рутівську рамку. Чомусь же Ви обрали саме її, а не, скажімо, даданівську, українську чи ту ж альпійську.
Раз Ви ставите питання в темі про альпійський вулик, то Вас цікавить різниця між двома цифрами - 215 і 108. Навіть серед прихильників "альпійця" нема єдиної думки щодо висоти рамки. Одні звикли працювати з класичним "Делоном" на 215 мм, інші використовують "Супер-Делон" на 108 мм. Як в першому випадку, так і в другому - при виборі висоти корпусів користувачі враховують суто суб"єктивні чинники -власний досвід, природні умови в конкретному регіоні тощо.
Тому постараюсь Вам відповісти виходячи зі своїх суб"єктивних чинників. Останнім часом кардинально змінюються погодні умови, ми з Вами десь сусіди, і ці умови в нас мабуть однакові. Вже багато років весною не буває бурхливих медозборів - акація вигорає на другий-третій день після початку цвітіння. Така ж ситуація і влітку. Тобто, на протязі всього сезону є невеликий взяток, з перервою на тиждень в червні, коли суховії та спека. От для таких умов найкраще підходить альпієць з корпусом саме на 108. У вулику завжди порядок: розвиток в нижніх 4-5 корпусах, вище нектар та мед у різних стадіях зрілості. Десь раз на тиждень відбирається верхній корпус з запечатаним медом. Натомість в гніздову частину між розплідними корпусами ставиться корпус вощини. Таким чином розплідне гніздо руйнується, в зруйнованій частині починається енергійне будівництво щільників, матка активно відкладає яйця у ці нові щільники, аж поки не відновиться компактність гнізда. Причому, при розриві гнізда на 108 мм по вертикалі сім"я не відчуває сирітства, а навпаки, продовжує знаходитись в суперактивному стані аж до ліквідації такої "аварії". А через тиждень ситуація повторюється, сім"я знову змушена активно будувати, приносити нектар і пилок...
Це така модель розвитку в корпусі на 108. А коли корпус в два рази вищий, ці маніпуляції вже не застосуєш. Та Ви ж знаєте, у рутівському десятирамочнику майже та ж картина.
7-8 років тому в мене були корпуси на 215 та на 108. Перевагу віддав останнім, як більш ефективним та універсальним.
Ви питаєте про боковушки на 37. У класичного альпійця лише верхній брусочок рамки дерев"яний, решта - дротяна піврамка у вигляді перевернутої букви П. Дехто робить боковушки на 35-37 по типу УДАВа. Я ці варіанти відкинув як неприйнятні, в мене рамка по всьому периметру 5х25 мм, роль розділювача виконують гребінки в корпусах.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

[QUOTE=Патриот17;32758]Благодарю за совет, уже ознакомился. Думаю, что расплодного корпуса будет маловато, планираю два расплодных корпуса, но больше будет зависеть от матки, сможет ли она так высоко подниматься от летка, ведь не планирую пилить летки в корпусах... А а по поводу полурамок - не вижу смысла делать рамки 240/300 мм так как планирую кочевать и дай Бог взятки будут удовлетворительные и возиться с кучей корпусов и рамок только отвлекаться, а так как расширил так расширил, если не на все восемь так на четыре рамки. главное не остановить развитие и не впустить в роение.(ИМХО)

Я с вами не согласен, расплодного корпуса будет вполне хватать, иначе ждите в верхних корпусах свищевые маточники из за большой высоты в гнезде, спросите у тех кто работает в альпийцах и ставит корпуса на 215 в разрез гнезда, а вы хотите расширять на целый гнездовой корпус, а это 300мм как минимум, рентабельнее и естественнее ставить корпус на полурамку, или даже как у ЛАВ, на 300*175мм. Меньше риска, и больше толку.
Не бойтесь разных рамок, именно в таких соотношениях они гармонируют. Одно дело расширять дадановский двухкорпусный, и пускать матку во второй крпус с тем, чтоб вернуть ее в нижний, а другое дело узковысокая рамка, матка может так высоко и не пойти(ИМХО)

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

В прошлом году опробовал иную системы, чем описывал ранее. Гнездо не разрывают, а ставлю корпус, с вощиной на 215, сверху гнезда и все. Пчелы тянут вощину, заливают, ставлю снова, корпус с вощиной на гнездо, либо через одну с сушью... Матка не поднималась выше гнездового корпуса.... Гнездовая рамка 285#435 мм. Магазинная 285#215. Корпус на 8 - м рамок.
В планах сделать так, чтоб матка выше гнездового корпуса не поднималась и решоткой не пользоваться... Этот год покажет....
P.s. : случайно заметил, что обратились ко мне.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Я використовую (пробую) у так званому поліському вулику 315х315 мм. Розмір рамки 300 х 220 мм. Зимують першу зиму, зимівля проходить нормально, знаходяться в другому корпусі. У верхній повномедний, здається, до обльоту не підуть, приємно здивований. Хоча, заради справедливості, мушу зазначити, що цього року зими практично і не було.

Re: Пчеловождение в альпийском улье
 

Де можна прочитати про поліський вулик? І чому саме 220?. Я розраховував так щоб в два корпуси входила нормальна українська рамка. Розрахунки - (435 - 10) : 2 = 212,5.