Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Почитав дискусії про багатокорпусне утримання бджіл і про проблеми інтенсивних взятків при пасічникуванні в "альпійцях". Я не думаю, що проблема в "альпійцях", це проблема пасічника у відсутності бачень інших підходів в технології пасічникування. Я вже говорив, що відкачую мед по степені зрілості, і через кожен тиждень такого меду набирається 25-30 кг на взятку з гречки, з липи, іноді і з ріпаку. А якщо орієнтуватись на закінчення взятку, як в інших системах, то звичайно... . В "альпійцях" мед дозріває по інакшому, але тільки з сітчатим дном.
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Додам, що в альпійця на 108 сім"я середньої сили за тиждень легко відбудовує і заливає-запечатує оті один-два корпуси свіжої вощини. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Пропоную коротко свою технологію пасічникування в «альпійцях».
Сім’ї зимують на сітчатому дні до обльоту. Після обльоту ставлю фальш дно, зніму його при стабільному теплі. При зимівлі на сітчатому дні раннього розплоду не буває. За незначним виключенням розплід появляється тільки після обльоту. Це дозволяє значно економити мед і менше спрацьовуються бджоли. Після обльоту починається інтенсивний розвиток бджіл. Але ще багато нельотних днів. Тому я ставлю зверху кормушку, в яку даю воду. Коротко послідовність робіт для мого регіону (див. графік). 1. При обльоті верхній корпус повністю з медом і працює як акумулятор тепла, що дозволяє бджолам легше підтримувати необхідну температуру у вулику при скачках зовнішньої температури. 2. Через 2-3 тижні добавляю корпус суші. Зазвичай ставлю його знизу, але, якщо тепло, то ставлю зверху, а в медовому корпусі розпечатую мед і сталю його знизу. 3. Відбираю сім’ю-виховательку і кращу матку за минулий сезон. 4. Починаю вивід маток, через 3-5 днів повторюю. 5. Відділяю через решітку в кожній сім’ї по одному корпусу: 4 рамки меду і 4 рамки розплоду на виході. 6. Роблю відводки на виділених корпусах 7. Аналогічно роблю другі і треті відводки на виділених корпусах. 8. Після запліднення маток ділю сім’ї на 2-3 частини, в залежності від їх сили. Кожна частина повинна мати не менше чотирьох корпусів. 9. Об’єдную сім’ї у вересні. В кожної сім’ї є, щонайменше, по 1 корпусу меду. Об’єднавши 3 сім’ї отримуємо одну сім’ю забезпечену медом на зиму. Залишки меду відкачую. З початку зацвітання садів бджоли «білять» зверху щільники і тоді починаю ставити вощину. Корпус з вощиною ставлю зверху розплоду – так найкраще відбудовується вощина. По мірі відбудови гнізда відбираю нижні корпуси. Матку практично не обмежую. Сім’ї в робочому стані весь сезон. Роїння відсутнє. При невеликому взятку, коли вже є один корпус заповнений медом, він і слугує, як обмежувач, для меду ставлю корпуси зверху. Мед в цих вуликах з сітчатим дном дозріває значно скоріше, а відбір його через видалячі – одне задоволення. Іноді качаю мед за 10-15 м від пасіки без палатки. Під час взятку немає ніякої нападки бджіл. Але найкраще напередодні ставити видалячі, а ранком, до льоту бджіл, зняти корпуси з медом, привезти додому і спокійно качати мед. Так можна качати мед і в період відсутності взятку, бджоли не перешкоджають відбирати мед. При такому способі відбору меду бджоли не викучуються. Іноді з жахом згадую, як відбирав мед в лежаках. На взятках з садів потрібні сильні сім’ї, які треба готувати з осені. Взятки бувають 6-25 кг з сім’ї. Так як в нас взяток з акації велика рідкість, то ще не відпрацював технологію пасічникування на нього. Після поділу зимувалих сімей я дивлюся тільки чи покривають бджоли рамки верхнього корпусу, щоб добавити корпус, і чи наступив час відбирати мед. На зиму відправляю сім’ї в чотирьох корпусах, Три з медом і 1 гніздовий. Дно високе, або пустий корпус знизу. Висота льотка 7-8 мм, ширина льотка на всю ширину корпуса. Зимою синиці, дятли, миші не шкодять. Непокоїли синиці і дятли в інших вуликах з верхніми льотками. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Трохи раніше я теж розповідав у цій темі про приблизно такий же графік на протязі всього сезону. І Ваші турботи зрозумілі. У мене вони аналогічні. Так, до середини травня сім"ї розділені, нарощена оптимальна сила у відводках на цьогорічних матках, є взяток з садів, чекаю на акацію, і... марно. Тільки-но зацвіла акація, як через день-два починаються суховії, і в кінці травня - до середини червня жовкне вся зелень. А сім"ї - то все ростуть, гонять розплід. Хоч пасіка вже й зросла вдвічі, доводиться сильних знову ділити, інакше - ввійдуть в ройовий стан. Потім, з настанням головного взятку, створюю медовики, картина дещо вирівнюється. Тут одна з переваг "альпійця" в тому, що всі оті маніпуляції можна виконувати легко і загалом безпомилково. Це все так. А мене дещо насторожила ота Ваша фраза про один гніздовий і три медових корпуси в зиму. У мене так не буває. Після осіннього об"єднання в зиму йде мінімум два гніздових та три медових. І лише на пізніх відводках буває описана Вами картина. Ви, часом, не помилились. говорячи про один гніздовий корпус? |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Щодо акації, то кліматичні умови у нас інші, сльотить на час цвітіння. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
А може в когось вже є готовий алгоритм? |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Здравствуйте!Вопрос к МЕДАЛЬ.
Хочу перейти на альпийские улья 108 мм.Рамки собираюсь делать как у пчелхома,а подкрышник как у Вас. 1.Интересует размер Вашего подкрышника по высоте? 2.Какое должно быть расстояние от верха рамки до дна подкрышника комфортное для пчел.(Расстояние можно регулировать глубиной выборки четверти под планки дна подкрышника)? Заранее благодарен за ответы! |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Это хорошо, что Вы переходите на МФУ. Хорошо потому, что у Вас осознанный выбор - Вы водите пчел в похожих -украинских - ульях, и о преимуществах узкой рамки Вам не надо рассказывать. А теперь у Вас будет еще одно удобство - узкое гнездо. Конкретно на Ваши вопросы: 1. Подкрышник по высоте 80 мм. Делался под кормушку собственной конструкции (на основе пищевого контейнера) на 2 л. Если не будете размещать подобную кормушку - высоту подкрышника можно уменьшить вдвое. 2. Правильно. Расстояние от верхнего бруска рамок до подкрышника регулируется высотой четверти под плечики рамок, оно у меня 9 мм. Считайте: высота четверти 14 мм, верхний брусок рамки 5 мм. 3. Не люблю давать советы, но рекомендовал бы Вам наряду с проволочными альпийскими рамками для сравнения сделать и деревянные (вроде моих) в нескольких корпусах, а потом определиться окончательно. Дело в том, что я тоже начинал с проволочных. Успешного Вам пчеловождения в МФУ! |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Медаль спасибо за ответы!
За подкрышник всё понятно.У Вас мне понравилось именно кормушка в подкрышнике,поэтому буду делать Ваш вариант. Ещё скажите какой размер реечек на обвязке ганемановской решетки? Мне прийдется постоянно кочевать:акация-липа-подсолнечник-гречка на расстояния 50-150 км.Поэтому вопрос-при кочевки на скольких корпусах(приблизительно)?П и кочевке крышку снимать или нет?Дно будет с сеткой и сетка в дне подкрышника ,все как у Медаль. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
2. Количество корпусов на кочевке зависит от многих факторов, где главные интенсивность и длительность взятка. При любом раскладе в среднем 10 корпусов на семью достаточно. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
При кочевке крышку снимать или нет?Дно будет сетчатое,в дне подкрышника сетка под банку .
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Большое спасибо за все Ваши ответы!Хорошо ,что есть форум ,а главное люди которые делятся тем чего достигли за многие годы!
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Добавлю и 'свои 5- ть копеек' из личного опыта, о кочевке в альпийском улье, совсем малость - ни в коем случае не перевозить с открытым сетчатым дном в альпийцах. Пчела застуживается на раз... Лучше добавить, несколько корпусов пустых или с рамками и открытая верхняя вентиляция...
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Патриот17,
Перевозить буду в микроавтобусе,поэтому проблем со сквозняком не будет.А вот по высоте имею ограничение 1,30 м.,максимально влезет 10 корпусов+дно+подкрышник.Ко да возил украинские улья открывал окно в салон ,всё нормально. При перевозке альпийцев окно открывать или нет? На скольки корпусах в среднем Вы кочуете? |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Добавлено через 3 минуты Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Перечитав всю тему та так i не визначився який краще розмiр рамки i чому не використову#ться бокова планка 37 мм?
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Користувався також «рогатими» вуликами на 12 піврамок вузько високого українського вулика. В них зимівля йде краще при обмеженні до 8 рамок і зрівнюється з українськими. Але потрібні роботи по обмеженню гнізда. В цих вуликах також замітив, що весною бджоли з 8 рамок неохоче розширюються до 12. Вони віддають перевагу рамкам над гніздом – а це вже «альпієць». «Альпійські» вулики потрібно розглядати не як іншу конструкцію вуликів, а як іншу систему пасічникування. Поведінка бджіл в них відрізняється в кращу сторону. Бджолам в них легше підтримувати мікроклімат, менше витрачають енергії і тому більше льотних бджіл, що й дає кращі медозбори при одинаковій силі сімей з іншими вуликами. Бджоли в цих вуликах скоріше розвиваються і дехто каже , що вулики «рійливі», але це вже питання до пасічника, в мене не рояться. Вулики зручні в обслуговуванні і на це займають значно менше часу, порівняно з іншими. Рамки в них завжди однотонні, тому легко вибраковувати темні. При висоті корпуса 108 мм вулик можна розширювати в любий час і в любому місці – переохолодження не буде. Не потрібно натягувати дріт на рамки. Корпусом з медом користуюся як роздільною решіткою. При виведенні маток корпуси використовуються як нуклеуси. З одної 10-ти корпусної сім’ї-виховательки можна отримати до 40 плідних маток простим поділом вулика на нуклеуси без додаткових затрат. Вулик строго структурований всередині. Знизу корпус для нектару, потім перга, розплід і мед. Але так буде тільки при одному нижньому льотку. Фальці для цього вулика не годяться = багато давиться бджіл і буде багато щілин у вулику, також при сирій погоді з трудом ставляться корпуси. Декого хвилює стійкість вуликів – зробіть підставку з ширшою точкою опори. В мене проблем зі стійкістю не було навіть в бурю. Ближчим часом очікую пару вуликів з поліуретану для пробної експлуатації, по її результатах буде налагоджено виробництво їх. З результатами експлуатації познайомлю пізніше. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
Рамка - основа бджолярства. В пасічній справі - це та "пічка, від якої починаються всі танці". От у Вас, наприклад, вулики на рутівську рамку. Чомусь же Ви обрали саме її, а не, скажімо, даданівську, українську чи ту ж альпійську. Раз Ви ставите питання в темі про альпійський вулик, то Вас цікавить різниця між двома цифрами - 215 і 108. Навіть серед прихильників "альпійця" нема єдиної думки щодо висоти рамки. Одні звикли працювати з класичним "Делоном" на 215 мм, інші використовують "Супер-Делон" на 108 мм. Як в першому випадку, так і в другому - при виборі висоти корпусів користувачі враховують суто суб"єктивні чинники -власний досвід, природні умови в конкретному регіоні тощо. Тому постараюсь Вам відповісти виходячи зі своїх суб"єктивних чинників. Останнім часом кардинально змінюються погодні умови, ми з Вами десь сусіди, і ці умови в нас мабуть однакові. Вже багато років весною не буває бурхливих медозборів - акація вигорає на другий-третій день після початку цвітіння. Така ж ситуація і влітку. Тобто, на протязі всього сезону є невеликий взяток, з перервою на тиждень в червні, коли суховії та спека. От для таких умов найкраще підходить альпієць з корпусом саме на 108. У вулику завжди порядок: розвиток в нижніх 4-5 корпусах, вище нектар та мед у різних стадіях зрілості. Десь раз на тиждень відбирається верхній корпус з запечатаним медом. Натомість в гніздову частину між розплідними корпусами ставиться корпус вощини. Таким чином розплідне гніздо руйнується, в зруйнованій частині починається енергійне будівництво щільників, матка активно відкладає яйця у ці нові щільники, аж поки не відновиться компактність гнізда. Причому, при розриві гнізда на 108 мм по вертикалі сім"я не відчуває сирітства, а навпаки, продовжує знаходитись в суперактивному стані аж до ліквідації такої "аварії". А через тиждень ситуація повторюється, сім"я знову змушена активно будувати, приносити нектар і пилок... Це така модель розвитку в корпусі на 108. А коли корпус в два рази вищий, ці маніпуляції вже не застосуєш. Та Ви ж знаєте, у рутівському десятирамочнику майже та ж картина. 7-8 років тому в мене були корпуси на 215 та на 108. Перевагу віддав останнім, як більш ефективним та універсальним. Ви питаєте про боковушки на 37. У класичного альпійця лише верхній брусочок рамки дерев"яний, решта - дротяна піврамка у вигляді перевернутої букви П. Дехто робить боковушки на 35-37 по типу УДАВа. Я ці варіанти відкинув як неприйнятні, в мене рамка по всьому периметру 5х25 мм, роль розділювача виконують гребінки в корпусах. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
[QUOTE=Патриот17;32758]Благодарю за совет, уже ознакомился. Думаю, что расплодного корпуса будет маловато, планираю два расплодных корпуса, но больше будет зависеть от матки, сможет ли она так высоко подниматься от летка, ведь не планирую пилить летки в корпусах... А а по поводу полурамок - не вижу смысла делать рамки 240/300 мм так как планирую кочевать и дай Бог взятки будут удовлетворительные и возиться с кучей корпусов и рамок только отвлекаться, а так как расширил так расширил, если не на все восемь так на четыре рамки. главное не остановить развитие и не впустить в роение.(ИМХО)
Я с вами не согласен, расплодного корпуса будет вполне хватать, иначе ждите в верхних корпусах свищевые маточники из за большой высоты в гнезде, спросите у тех кто работает в альпийцах и ставит корпуса на 215 в разрез гнезда, а вы хотите расширять на целый гнездовой корпус, а это 300мм как минимум, рентабельнее и естественнее ставить корпус на полурамку, или даже как у ЛАВ, на 300*175мм. Меньше риска, и больше толку. Не бойтесь разных рамок, именно в таких соотношениях они гармонируют. Одно дело расширять дадановский двухкорпусный, и пускать матку во второй крпус с тем, чтоб вернуть ее в нижний, а другое дело узковысокая рамка, матка может так высоко и не пойти(ИМХО) |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
В планах сделать так, чтоб матка выше гнездового корпуса не поднималась и решоткой не пользоваться... Этот год покажет.... P.s. : случайно заметил, что обратились ко мне. |
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Re: Пчеловождение в альпийском улье
Цитата:
|
Текущее время: 11:58. Часовой пояс GMT +3. |
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2024, vBulletin Solutions, Inc. Перевод: zCarot