Re: Пчеловодство Канады
 

Вот и я о том же.От обработки зависит и подальшее использование.Изготовили мы улья под ключ, с покраской. Купил, пчеловод, не нарадуется.Заказал еще, но с оговоркой, можно деталями, сам соберу и покрашу, дешевле пожелал.Доска была с той же партии, прошло не более месяца, жалоба.Разбираемся, материал сухой, а покрашен краской такой, что воду капнешь, она не отлетает, а мокреет.В итоге, пару дождей и солнце, сделали свое дело.В чем вина производителя, материал сухой, склейка держится, по грунтовке и краске, сказал чем красим, не секретничал.Шурупов при сборке клиент на свои улья пожалел, краску левую на разливе достал.Может бетонный забор она и хорошая, но не для ульев.

Re: Пчеловодство Канады
 

Вы меня на мысль натолкнули, взял я один наш неокрашенный корпус, написал на нем дату и выставил на улицу. Хочу понаблюдать как долго без покраски под открытым небом выстоит.
Не хотите подключиться к эксперименту с Вашим изделием?

PS Главное не забыть через год :)

Re: Пчеловодство Канады
 

Може комусь стане в нагоді нижченаписане щодо зимівлі і весняного розвитку.
Зимую в одному дерев*яному рутівському корпусі на вулиці, стінки 22 мм, потолочина – фанера 7 мм (з обв*язкою знизу і зверху та отвором посередині діаметром 3 см для вентиляції), також в верхній частині обв*язки є прорізь для виходу повітря, дах з оцинковкою без утеплювачів, дно - фанера 12 мм з обв*язкою 22 мм, тобто система дуже подібна до тої, яку описував свого часу Михайло Куций (MishaK) на ОПФ. Використовую дерев*яний льотковий загороджувач. Порода бджіл карніка.
З мого досвіду такої зимівлі на півночі України (Київська область), можу сказати, що сильні сім*ї (приблизно 9 рамок бджоли) зимують добре, сім*ї середньої сили (7-8 рамок) – нормально, а слабкі (меньше 6 рамок), як правило зимовують погано (тобто виходять з зимівлі силою приблизно дві-три рамки рута бджіл і як «робоча одиниця» вже мною не можуть розглядатися).
Раніше тримав лежаки , стінка 40 мм, плюс на зиму утепляв ще подушками, то мушу сказати, що зимівля проходила краще, було меньше підмору і слабкі сім*ї теж добре перезимовували.
Тому для півночі України, для тих, хто буде тримати пасіку в тонкостінних промислових вуликах на вулиці, я б радив не пускати сім*ї менше семи гарно обсиджених рамок рута в зиму. Всі сім*ї меньшої сили треба або об*єднувати, або заносити в зимівники чи утепляти.
Що стосується весни, то з сильними, що гарно перезимували, я нічого не роблю, вони гарно розвиваються самі по собі, а от у середніх я забираю необсижені рамки і прикриваю заставною з пінопласта, це звичайно аматорський підхід і зарубіжні промисловики заставну дошку часто називають «dummy board», але все-таки з мого досвіду можу сказати, що розвиток з пінопластовою заставною весною кращий і це важлива деталь на пасіках любителів-аматорів.
Щодо роботи по сезону з тонкостінними промисловими вуликами, то це тільки плюси- технологічний, маневрений, дуже зручний
Також я помітив з різних фотографій та відеоматеріалів в інтернеті, що бджолосім*ї в Канаді, часто ідуть в зиму великою силою, нерідко це півтора-два корпуса рута гарно обсиджених бджолами. Думаю одна з основних причин такої великої сили сімей в зиму це порода бджіл, а саме присутність крові італійської породи в їхніх місцевих бджолах. Для нашої української степової така сила сім*ї в зиму дуже складно досягаєма (маю на увазі без об*єднань і зсипань бджіл докупи), а для карпатки/карніки, може навіть суперечити її природі. Звичайно свою роль грає присутність достатнього запасу кормів під час нарощування в зиму, кількість вільних сотів під засів в цей період і вік матки, але все ж генетика бджіл грає велику роль. Та це лише моя думка.
В Україні я знаю ( з інформації, яку знайшов в інтернеті) лише одного бджоляра, який (в основному) зимує теж дуже сильними сім*ями, це український промисловець Василь Нічик, він тримає італійку та бакфаст, наскільки я зрозумів, планує повністю переходити на італійку.

Re: Пчеловодство Канады
 

Ну вот и зима...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]

Re: Пчеловодство Канады
 

Сьогодні був на виставці по бджільництву біля інституту Прокоповича, спілкувався з пасічниками. Один з них (пасічник з Чернігівщини) працює по канадській технології, описаній Мішаком (гніздо в одному корпусі круглий рік, далі решітка+магазини). Розговорилися за те, чи можуть бджоли переносити мед з першого гніздового корпусу в магазини на весні. Я відповідно був на стороні того, що печатний «зимовий» мед бджоли догори в магазини не переносять. Тоді він дав мені покуштувати травневого меду з садів, на моє здивування мед був з гречаним присмаком. Пасічник сказав, що пускав сім*ї в зиму на кормах з великою частиною гречаного меду. Я запитав чи не шкрябав він рамок в гнізді – він відповів, що рамок не шкрябав і з гнізда не відкачував.
Також в інтернеті зустрічав інформацію від пасічника, який колись працював в Новій Зеландії на промисловій пасіці, там гніздо теж трималося на одному корпусі, а в зиму кормили сиропом. Манука в них цвіте на весні (це ранній мед), як виявили аналізи, бджоли таки підіймають якусь частину сиропу з зимових запасів в надставку, бо в меді знайшли цукор. Після цього вони стали залишати на зиму надставку з медом.
Я веду до того, що зарубіжні промислові технології не варто повністю копіювати, в наших умовах і на наших взятках щось може не зовсім працювати. Наприклад для наших ранніх взятків (сади/акація) цю технологію потрібно адаптувати/змінювати.
Про це, до речі, згадував Костянтин:

Re: Пчеловодство Канады
 

Про это ещё больше ста лет назад говорил Шимановский )под взятки и условия выбирают и технологию ( изменились условия ,вырубали чащу , всё меняй методы и технологию)... Костя как часто меняются условия в Канаде, вы качует ,подбираете под каждый тачек своё или взятки все более менне в одно время.?

Re: Пчеловодство Канады
 

Меняются естественно, точки раскиданы в радиусе 500 км, как думаете одинаковые условия везде будут?
На каждом точке мозги включать нужно, где-то раньше весна приходит, где-то позже, где-то весенние медоносы дают отлично, потом провал до канолы и после канолы больше ничего. А есть такие что с весны слабовато или вообще ничего, но с канолы и аж до самых заморозков льет нехило, только успевай качать. А есть и такие что начинается взяток с весны и так потихонечку вялотекущий аж до морозов весь сезон.
Естественно под каждый точек, под каждую местность свои нюансы которые нужно учитывать иначе быстро в пролете окажешься.
Сколько раз бывало звонит фермер и говорит, я весь клевер скосил или перепахал. Выезжаешь, смотришь а вокруг точка одна пшеница. Вот и думаешь, ищешь куда его перевести чтоб меда взять.
Ну в общем нюансов тысячи, если делать все по шаблону, не думая, то прогоришь быстро.
В отношении сотрудников которые мозги не включают, максимум 1 сезон и досвиданья. Бывает конечно что не пчеловод, но очень хороший и старательный работник попадется, могу оставить и на несколько сезонов, но выше позиции - carry boxes (носить ящики) и минималки он не подымется и максимум 2-3 года. Если и за это время он не научится или ему не будут нравится пчелы то пусть ищет другую работу. В этом году мы так украинца уволили, точнее дали доработать третий сезон и сказали что больше не будем его приглашать. Хороший работник, старательный, механик, водитель, но пчел не любит. Вроде и научился работать с пчелой, но тупо автоматически, сказали бери по 4 рамки пчелы и делай отводки, он и берет со всех подряд, даже там где всего 5 рамок пчелы. При работе с пчелой разговаривал исключительно матами, только и слышиш - та шоб вы повыздыхалы падлы полосатi - ну и так далее мать-перемать не умолкая по несколько часов. У меня от него мозги закипали если вместе приходилось работать.
Мог пнуть сапогом улей, если пчела присела на него, ее неодменно надо было убить даже если она просто села на него.
И что удивительно, пчелы чувствовали что он их не любит, я спокойно хожу по пасеке, работаю без перчаток, в низких кроссовках и бывает по несколько дней ни одного укуса. А он в армейских берцах, перчатках и каждый день по несколько десятков укусов, пчелы за ним роем пока он передвигался по пасеке. В общем была надежда что он исправится, полюбит пчелу но не судьба, в начале года предупредили его что если не исправится то это его последний сезон, так он еще больше озлобился. Ну нет так нет - досвиданья.

Добавлено через 18 минут
Pasichniy, Возможно все конечно, но в Канаде никогда не встречал подобного, а наличие сахара в меде контролируется жестко с очень плачевными последствиями если найдут. Если бы переносили то думаю уже погорел бы кто-то наверняка.
Кстати недавняя независимая проверка выявила в 22% импортного меда поступающего в Канаду примеси сахара. В то же время ни одного случая фальсификата за год среди местных производителей. [Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные пользователи. Зарегистрироваться...]

Re: Пчеловодство Канады
 

Пчеловоды с опухшими щеками добавляют сахар :D
Вообще, там в списке Индия и Китай, вот и весь секрет их демпинга.

Re: Пчеловодство Канады
 

вже перейшов, на БК він був,розповідав.

Re: Пчеловодство Канады
 

Валера, фумагилин снова начали выпускать но продается только в Канаде пока. Но вот цена :confused: :kill: почти на 100 $ дороже чем было.