Я завжди за те, щоб кожен з бджолярів власноруч збільшував медоносну базу. Сам це роблю і інших буду підтримувати, в тому числі і порадами.
В минулому всі малопридатні землі для рослинництва і кормової сівозміни заліснювались. Тому подібний ліс - саме приклад такого заліснення. Оскільки ліс зріджений, тому в ньому чудово можна утворити підлісок першого ярусу з малини і аморфи кущової
http://medonosi.blogspot.co.uk/2014/09/blog-post.html. , а з акації (білої і рожевої) - підлісок другого ярусу.
Засаджувати краще від краю лісу і вздовж доріг. Далі ці кущі і дерева самі заполонять ліс.
Ніколи не погоджуюсь зі скептиками, що глобально одна-дві сотки медоносів чи одне-двоє дерев кардинально не змінять нектаропродуктивність території. За один рік можливо - так, але це дасть поштовх до швидкого відтворення ландшафту навколо за рахунок цих 1-2 соток.
Наприклад в моєму селі ніколи, поки я не почав засівати, до цього не росли - шавлія, головатень, ваточник, ворсовник. А тепер ростуть.
Одна бджола меду не наносить.
За статистикою в Україні 700 000 пасічників, і якщо кожен з нас посадить по одному дереву в рік - то це вже 700 000 дерев +.
А якщо кожен з нас поставить за мету висаджувати по медоносному дереву в рік на одну бджолину сім'ю, що він має, то загалом по Україні всі ми разом зможемо щорічно мати додатково 3,5-4 млн дерев.
Тому я за те, щоб подібні теми були присутні на форумі, бо треба думати за завтрашній день.