[бігунець]

Древні обереги, заговори, молитви в бортництві
безперечно існували, але вони передавалися майже
виключно по родовій лінії.
С. М. Жила

РОЗДІЛ 6.
ОБЕРЕГИ, ЗАГОВОРИ І МОЛИТВИ В БОРТНИЦТВІ

Протягом віків створилась самобутня культура і традиції в бортництві. Це став нібито свій окремий світ в світі людей. Сторонніх приймали до цього світу неохоче, і не один рік ти міг успішно займатися бортництвом, доки з тобою починали рахуватися, розповідати про свою пасіку. Але існувала одна тема, про що тобі ніколи не розкажуть – про заговори, молитви і обереги в бортництві. Їх передавали тільки в своєму роду від батька до сина. На жаль за останнє століття разом з відходом в минуле древніх пасічницьких династій зникали й унікальні здобутки. Старі пасічники на прохання поділитися знаннями, здебільшого відмахуються: «Та нічого такого не знаю. Мо колись воно й було, та ніхто мене не вчив. Ото й всього, що перехрещусь та попрошу в Бога допомоги і мені і бджолам, щоб не боліли й медували».
І все ж то в одному, то в іншому місці проскакують тексти древніх бортницьких молитв і заговорів. Наведемо їх в роботі.
Підійшовши до бджіл просять у Бога: «Дай, Боже, шоб пчолки носили мед густий, а сот шоб був товстий. Шоб меду хватало і пчолі лютую зиму пережить, і хазяїну на пропітніє-увеселеніє. Шоб дощі мед – божу росу – не змивали з кветок. Шоб недугі – болезні разниє – у поли не приключились. Шоб пчолки не ленувалися мед носити. Шоб гречки добре родили, да шоб круха, вереса добре медили. Амінь» [3 - 36].
Щоб бджоли не загинули, носили багато меду, на пасіці слід поставити оберіг. Читають молитву, підходячи до кожного вулика: «Дав Бог бджолу не для погибелі, а для радості, малим дітям на слабості. Щоб їм добре у мене жилося, щоб багато меду у мене велося. Амінь. Амінь. Амінь» [3 - 36].
Заговір, щоб посадити бджіл до вулика: «Бджоли рояться, бджоли плодяться, бджоли смиряться. Стану я на воск проти дальньої сторони і почую шум і гудіння бджіл. Беру я бджолу роя, гляжу і сажаю у вулик. Не я тебе сажаю, сажають ясні зірки, світлий місяць, ясне сонечко. Сажаю тебе, укорочую. Ти, бджола, роїся (називається прізвище господаря бджіл) на вулика сідай. Замикаю я тебе, матко, всі дороги, ключом, замком. І кидаю ключі в океан-море, під зелений кущ. А в зеленому кущі сидить всім маткам матка старшая, держить жало, жалить непокірних бджіл. А будете не коритися моїм словам, пошлю я вас в океан-море, під зелений кущ, де сидить матка, всім маткам матка старша. І буде за вашу непокору жалить вас жалами. Слово моє крепкоє. Амінь» [3 - 36].
Заговір, щоб бути з медом (читають по весні на вулик, коли починають роїтися бджоли): «В церкві небесній стоїть стіл хрустальний, на столі шлюбна чаша стоїть, в цій чаші мед налитий. Хто б його не пив, до дна не допиває, мед в чаші не убуває, а більше ще прибуває. Так би і в мої вулики мед бджоли носили. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь» [3 - 37].
Старий бортник Рудницький Микола Кузьмич радить: « В ночи до Обретення треба дуже рано встат, до сход сонца. Перехрестится три рази і сказат: «Хай седают, де треба. І роє обязательно сядут».
Напевно заговори і молитви відіграють здебільшого психологічний аспект, ніж допомагають в ловлі роїв, оберіганні їх від злодіїв і догляді за бджолами. Як казав колись Адам Титович Андросович: «Ти хоч всю ноч ході кругом дерева і читай молитву, проти злодія вона навряд чи поможе». І все ж молитви жили віками, не вмирали. Пошук заговорів і молитов, дослідження їх впливу на бджільництво – чекає ще на свого дослідника.