Администратор
Регистрация: 12.03.2011
Пчелостаж: 17
Пчелосемей: ?
Ульи: Лежак, дадан, рут
Адрес: Україна, Запорізька обл.
Сообщений: 24,462
Сказал(а) спасибо: 10,108
Поблагодарили 48,058 раз(а) в 10,479 сообщениях
Сказал (а) "Не согласен!": 79
Сказали "Не согласен!" 262 раз(а) в 232 сообщениях
Файловый архив: 66
Закачек: 6
Вес репутации: 6271
|
Re: Улей на рамку 145 (технология пчеловождения)
Статья из журнала "Пасека" №5, май 2008
Передплачую журнал "Пасіка" з 1995 року.
Дещо про себе. Почав пасічникувати в 1990 році. Раніше я мешкав у селі, у нас квартирувала пасіка з міста Запоріжжя. В 1990 році вона залишилася без господаря. Наближалася зима. І обставини складалися так: або я займаюся бджолами, або вони загинуть. За допомогою досвідчених бджолярів підготував бджіл до зимівлі. І скільки було радості, коли навесні 1991 року всі бджолосім'ї дружно облетілися. Саме з того часу я вирішив ґрунтовно зайнятися бджільництвом.
У спадщину мені залишилися вулики-лежаки на 20—24 рамки. Того року я сформував 10 відводків і постало питання, де взяти вулики. Саме тоді натрапив на публікації в пресі про виготовлення вуликів з нетрадиційних матеріалів, а саме з полістиролу.
У селі Томаківка Дніпропетровської області в магазині "Бджільництво" я побачив багатокорпусний вулик із полістиролу, який виставив для огляду пасічник Валентин Антонович Міняйло з міста Марганець Дніпропетровської області. Я й замовив йому 25 вуликів Рута. Нині моя пасіка налічує 50 бджолосімей і 25 із них у вуликах Рута, 20 — в лежаках і 5 — у багатокорпусних вуликах на рамку розміром 435x145 мм, які власноруч виготовив у 2001 році.
Випробувати цю систему вуликів мені підказало життя. Перехід на багатокорпусну систему вуликів не викликав у мене сумніву, а тут ще виникли проблеми зі здоров'ям. Підняти одному 4-й корпус з медом без помічника я не міг, а іноді треба було піднімати і 5-й корпус. Постало питання про перехід на багатокорпусні вулики на рамку 435x145 мм. Наявність на пасіці трьох систем вуликів дала можливість визначитися у виборі системи бджоловедення. Роки пасічникування з кількома системами вуликів переконали мене в тому, що на пасіці варто мати єдину систему вуликів та рамок. Враховуючи мою зайнятість на виробництві в Запоріжжі, часу для догляду за такою кількістю бджолосімей тільки у вихідні дні було обмаль. Виникали проблеми з лежаками. Часу для огляду вуликів не вистачало і бджоли починали роїтися. Було конче необхідно переходити на багатокорпусну систему утримання бджіл. У 2005 році я звернувся до В.А.Міняйла і придбав ще 20 вуликів на рамку 435x145 мм. Цього ж року планую перевести всі бджолосім'ї на рамку 435x145 мм.
Багаторічний досвід роботи з бджолами у вуликах з рамкою 435x145 мм і 435x230 переконав мене в тому, що ця система підходить і для початківців, і для досвідчених пасічників. Особливо зручно застосовувати її пасічникам похилого віку.
Дещо зупинюся на утриманні бджіл у вуликах на рамку 435x145 мм. Моя пасіка обладнана автоматичною системою підігріву — 12 В 10—12 Вт. Зимують бджоли на рамках 435x145 мм у трьох корпусах. Два верхні корпуси ідуть в зиму на 7—8 рамках, залежно від сили бджолосім'ї. Всі рамки в 2— му і 3-му корпусах повномедові. В 1-му корпусі — маломедні, з пізнім розплодом і пергою. Вільний простір з одного боку перегороджую ДВП у всіх трьох корпусах. Минулого року половина пасіки зимувала з підігрівом (2—4° С), а половина — з відкритим денцем, на сітці. Цього року бджолосім'ї пасіки зимували на сітці. Справа в тому, що зимовий підігрів спонукає бджіл раніше пробуджуватися, вирощувати ранній розп-лід, який малопридатний для життя. Бджолосім'ї зношуються на вирощуванні розплоду, тому що не вистачає білкових кормів. Безперечно, зимівля з підігрівом дозволяє значно економити корми. Але на вирощування раннього розплоду навесні бджолосім'ї потребують значно більше кормів.
Аналізуючи зимівлю бджолосімей з підігрівом, дійшов висновку, що чим довше бджоли знаходяться в зимовому спокої, тим краще зберігається життєвий потенціал і бджоли навесні стартують з більшою енергією, випереджаючи бджолосім'ї, які раніше почали розвиватися.
До першого очисного обльоту дезінфікую денця, очищаю нижні корпуси, в яких на цей час бджіл немає, тому що всі вони знаходяться в 2 і 3 корпусах. Відбираю рамки, які звільнилися, закриваю денця сітками, вставляю прилітні дошки і відкриваю на 3—4 см нижні льотки. Після першого очисного обльоту вмикаю систему підігріву, температуру у вуликах підвищую до 8—10° С, через 2—3 дні — на 3—4° С і так до 25°С. Таку температуру підтримую аж до виїзду на запилення саду. Перед виїздом систему підігріву вимикаю. Важливо під час підігріву вирішити питання щодо напувалок внутрівуликових і одночасно облаштувати зовнішні напувалки (бажано з підігрівом води). Коли ж не встановлювати напувалки всередині вуликів і залишити підігрів, розпочнеться інтенсивний розвиток бджолосім'ї, а для вирощування розплоду необхідна значна кількість води і бджоли вимушені вилітати із вуликів за будь-якої погоди, а це в холодні дні призводить до їхньої загибелі.
Для першого весняного огляду вибираю сприятливі дні. Намагаюся не застудити розплід, адже у вуликах працює підігрів. Коли з'явиться ранній пилок, за перегородку ставлю відкриті рамки з медом 1 і 2 корпусів. Наступний огляд бджіл проводжу після того, як з'явиться пилок з татарського клена. Заставні дошки видаляю і ставлю 3-ті корпуси з маломедовими рамками. За сприятливих кліматичних умов упродовж десяти днів бджоли обживають третій корпус, а нижній корпус заповнюють пилком.
Наступний огляд проводжу перед виїздом на запилення саду. Вимикаю систему підігріву і в розріз між другим та третім корпусами ставлю корпус навпіл з вощиною та сушиною. На акацію виїжджаю з чотирма напівкорпусами бджіл, а це 20 стандартних рамок Дадана. Додаю п'ятий корпус вощини в розріз між другим і третім корпусами. Так поступаю упродовж усього літа. За наявності взятку корпуси вставляю в розріз між 2-м і 3-м корпусами. Таким способом я інтенсивно завантажую бджолосім'ї роботою по відбудові природного стану гнізда. У верхніх корпусах бджоли заповнюють медом стільники, які звільнилися. Мед відкачую з верхніх корпусів, а в нижніх трьох корпусах залишаю.
Роїння бджіл на моїй пасіці практично відсутнє завдяки таким факторам:
— щорічна заміна маток половини бджолосімей;
— постійне завантаження бджолосімей роботою;
— щорічне оновлення стільникового господарства на 30%.
Бджолосім'ї упродовж сезону знаходяться в робочому стані, а це означає, що за нормальної кормової бази гарантований високий збір товарного меду.
Завдяки використанню вуликів трьох систем, я дійшов висновку, що краще утримувати 50 бджолосімей у багатокорпусних вуликах із полістиролу, ніж 100 бджолосімей у лежаках. Результат отримання товарного меду однаковий.
О.О.ШАПОШНИК, м. Запоріжжя
|