Цитата:
Сообщение от Bushuy
Дайте будь ласка посилання на джерело інформації про офіційну заборону.
|
те що не дозволенно заборонено, а в Україні дозволенно використання 3 порід і все, є план породного районування (недієвий) я не буду шукати офіційного документу, але спробуйте завезти офіційно через кордон бджоли , впевнений у вас це не вийде. всі хто завозить інші породи везуть їх таємно. Галатюк наголошував що буде домагатись прийнятя закону верховную радою про заборону використання інших порід бджіл і кримінальну відповідальність , бо та що є зараз на його думку не дієва, , це не я придумав
Цитата:
Сообщение от Bushuy
щоб "отримати племінний матеріал "made in Ukraine"?
|
а це робота не для мене одного
Щоб ви розуміли , проблема ізоляції не скільки в пошукові матеріалу , скільки в тому щоб без контролю трутня неможливо вести дієву селекцію, наприклад найбільша матковивідна пасіка по степовій - Егошина . Запевнюється що через насичення трут фона матки мають спарювання з трутнем степової , якже насправді ? потрібні спарювання будуть але в невеликій кількості, тому що контролювати на 100% трутня через насичення ен можливо. Можливо лише досягти деякого % повністю чистопородних спарювань , тобто із тих 5000 (приблизно) маток які продає Егошин 100% будуть і матки з повністю потрібним трутнем , їх нам і потрібно відшукати . в чому буде відмінність цих маток від інших спарених на томуж точку ? в тмоу що ці матки будуть мати консолідованні морфологічні ознаки , іншими словами бджоли (і матки) виведенні від цієї матки будуть мати схожість .Небуду розвивати далі цю думку, достатньо розуміти що навіть при неконтрольованому спарюванні всерівно будуть матки які просто завдяки випадку отримали потрібне спарювання. зновуж таки це якщо невеликий процент чужого трутня . Від усіх матководів степової час від часу попадаються матки достойні уваги, цих маток потрібно віднаходити , далі проводити морфологічний аналіз , перевіряючи консолідацію ознак, тобто пік повинен бути один і в межах породних відміностей. від таких маток потрібно створювати групи для тестів і працювати ,відсіваючи все те що не потрібне і відбираючи краще. Що ж до самої селекційної роботи , то відбір за генотипом неможливий без контролю материнської і батьківської лінії . якщо його немає можливий максимум масовий відбір який дає покращення в пару перших років і далі припиняється покращення ознаки. При неконтрольованому спарюванні і навіть з насиченням трут фона не можливо вести відбір по генотипу . Тому іом виступає на данному часі інструментом який дасть змогу почати відбір по генотипу і таким чином зрушити селекцію з мертвої точки, чому за це беруться пасічники , а не інститут ?
пропоную вам послухати директора інститута галатюка
https://www.youtube.com/watch?v=pYYwCIk1ycw
там і я збоку питання ставив ....
Ось цитата рутнера....
"Нередко рассуждают так: «Мы находимся в области распространения пчел карника, здесь все чистопородное, нам не нужны никакие случные пункты». В этом сказывается пренебрежение к одному из основных принципов селекции - контролю за материнским и отцовским происхождением. Из-за этого делается невозможным прогресс в селекции. Таким путем можно, вероятно, вывести «чистых краинских пчел», но не таких пчел, которые требуются в современном пчеловодстве!
Ф. Руттнер .«Техника разведения и селекцыонный отбор пчел» ст 52."
це я до чого ту цитату привів ? до того щоб ви зрозуміли просто чистопородне розведення і некотрольоване спарювання не дає можливість вести повноцінну селекцію. також за допомогою підбору і контролю над спарюваннням можливо навіть очистити частково метизовану бджолу. що для цього всього потрібно ? перш за все це інструмент контролю батька і матері. це або іо або ізольованні злучні пункти. і 2 це ті люди які цим інструментом почнуть користуватися, це ті хто буде прводити саме тестування . є і інші "підводні камені" над якими розмірковуемо і намагаємось вирішити... якби на нашому місці був інститут це все робилосяб набагато легше ... або ми на місці інституту.