Цитата:
Сообщение от Б.Л.Я.
Ты же мечтаешь про иномарку ,а запорожец тоже наша машина ,давай всех усадим на зазы
|
Живые организмы и техника - это разные вещи, сравнение некорректное. В качестве аргумента привожу статью из журнала "Пасека" за август 2008 г. "Захистимо українську породу бджіл":
Я належу до пасічників старшого покоління. Ще в ранньому дитинстві, в довоєнні роки, познайомившись з бджолами на батьківській пасіці, і вже більше 70 років не розлучаюся з ними. У перші десятиліття мого пасічникування питання "якої вони породи" не стояло. Це були наші місцеві, як тепер називають аборигенні бджоли, які сотні років пристосовувалися до наших природно-кліматичних умов. Проходив природний їх відбір. Виживали найбільш продуктивні, стійкі до хвороб бджоли. Це вже пізніше їх назвали українською степовою породою, а на межі їх ареалу з середньо-російською поро¬дою, що проходить і через мою Чернігівську область, виникла перехідна, я б назвав "буферна", популяція поліських бджіл.
Всі роки я постійно передплачував журнали "Пчеловодство", періодично виписував праці "Апімондії" , журнал "Апіакту", тепер постійно виписую журнал "Пасіка".
Перша хвиля метизації українських бджіл пройшла відразу після війни. Викликана вона була необхідністю відновлення в Україні знищеного війною бджільництва. Друга хвиля метизації українських бджіл припадає на другу половину минулого століття. І виникла вона бурхливим розвитком генетики яку тваринництві, так і в рослинництві. Досягнення генетики важко переоцінити. Завдяки схрещуванню різних порід селекціонери вивели продуктивніших тварин, надзвичайні досягнення є і в рослинництві. Наші вчені з бджільництва не могли стояти осторонь від цих подій. Почалася метизація українських бджіл завізними породами. Більшість вчених і рядових пасічників твердо вірили, що роблять добру справу в поліпшенні продуктивності бджільництва. Голоси окремих вчених — не поспішати з метизацією, глибше на науковій основі вивчити її наслідки — не бралися до уваги. Я не тільки був спостерігачем цієї акції, а й активним її учасником. Спочатку придбав кавказьких маток з різних розплідників. Але ейфорія ввозу кавказьких маток почала спадати. Якщо метизовані бджоли першого покоління завдяки гетерозису давали непогані результати, то подальші покоління були низької продуткивності, поширився нозематоз й інші хвороби, погано проходила їх зимівля.
Пасічники почали переконувати, що, крім збитків, використання кавказьких маток нічого не дає. Але, як говорять, процес пішов. Вчені з бджільництва продовжують пошук і зупиняються на карпатських бджолах.
Я, як й інші пасічники, почав купувати карпатських маток, але невдовзі переконався — немає кращих бджіл, ніж наші місцеві бджоли української породи, і з тих пір на своїй пасіці виводжу маток від кращих місцевих бджолосімей. З розпадом Радянського Союзу в Україні розпочалася третя хвиля метизації українських бджіл карпатськими. Вона існує до цього часу, з кожним роком набираючи силу. Річ у тому, що карпатське бджільництво зорієнтовано на організацію бджолопакетів, які кожен рік вивозилися до Росії, а з розпадом Союзу різко звузився і цей ринок. У пошуках ринків збуту поширився наступ на українських бджіл. Українська степова порода бджіл потрапила в полон прибуткового бізнесу. Заборонено ввіз інших порід бджіл туди, де згідно "Плану породного районування" розводяться тільки бджоли українсьїнської породи. Але хто дотримується Плану породного районування бджіл? Матко-вивідники висилають карпатсьських маток і в ті області, де районовані тільки українські степові бджоли. У багатьох магазинах з бджільництва, які розташовані на території, де районовані тільки українські бджоли, ви можете купити карпатських маток. Борзнянський технікум, який готує пасічників для України, яким працювати з українськими, карпатськими бджолами, і знаходиться в зоні, де згідно Плану породного районування розводяться українські і поліські бджоли, проводить досліди і реалізує кавказьких маток. "Створення у технікумі дослідної пасіки для наочної демонстрації студентам бджіл основних вітчизняних та зарубіжних порід..." — похвальна думка, але як це зробити на практиці, зважаючи на біологічну особливість бджолиних маток безконтрольно спаровуватись у повітрі, які наслідки будуть для навколишніх пасік? Згідно закону генетики бджоли різних порід в одній місцевості існувати не можуть. Через рік-півтора це вже будуть помісні бджоли. У Хмельницькій області шляхом селекції внутрішньопородного типу українських бджіл створено Хмельницьку популяцію і в цю ж область пасічник завозить бакфастських бджіл. Взимку 2002—03 рр. в Україні загинуло багато бджолосімей. І що ж? Значна частина пасічників завезла бджолопакети карпатських бджіл. Подібних прикладів можна наводити багато. Про яке відродження унікальної породи бджіл можна говорити при такій ситуації? Третя хвиля метизації українських бджіл може бути для них останньою, адже стимулюється вона прибутковим бізнесом. Хто захистить українських бджіл?
М.МАТЯШ,
пасічник-любитєль, м. Ічня, Чернігівська обл.