Сьогодні був на виставці по бджільництву біля інституту Прокоповича, спілкувався з пасічниками. Один з них (пасічник з Чернігівщини) працює по канадській технології, описаній Мішаком (гніздо в одному корпусі круглий рік, далі решітка+магазини). Розговорилися за те, чи можуть бджоли переносити мед з першого гніздового корпусу в магазини на весні. Я відповідно був на стороні того, що печатний «зимовий» мед бджоли догори в магазини не переносять. Тоді він дав мені покуштувати травневого меду з садів, на моє здивування мед був з гречаним присмаком. Пасічник сказав, що пускав сім*ї в зиму на кормах з великою частиною гречаного меду. Я запитав чи не шкрябав він рамок в гнізді – він відповів, що рамок не шкрябав і з гнізда не відкачував.
Також в інтернеті зустрічав інформацію від пасічника, який колись працював в Новій Зеландії на промисловій пасіці, там гніздо теж трималося на одному корпусі, а в зиму кормили сиропом. Манука в них цвіте на весні (це ранній мед), як виявили аналізи, бджоли таки підіймають якусь частину сиропу з зимових запасів в надставку, бо в меді знайшли цукор. Після цього вони стали залишати на зиму надставку з медом.
Я веду до того, що зарубіжні промислові технології не варто повністю копіювати, в наших умовах і на наших взятках щось може не зовсім працювати. Наприклад для наших ранніх взятків (сади/акація) цю технологію потрібно адаптувати/змінювати.
Про це, до речі, згадував Костянтин:
Цитата:
Сообщение от ktish
... Как Вы уже сами видите то что работает у нас, может по каким то причинам совсем не работать у Вас и наоборот...
|